VI. Загальний догляд

1. 1 Контроль
   Показники життєдіяльності пацієнта повинні постійно контролюватись, особливо зміни у свідомості, частоті дихальних рухів та насиченні киснем. Зверніть увагу на такі симптоми, як кашель, мокротиння, сором у грудях, задишка та ціаноз. Ретельно контролюйте аналіз газів артеріальної крові. Своєчасне розпізнавання будь-якого погіршення дозволяє скоригувати стратегію кисневої терапії або вжити термінових заходів реагування. Зверніть увагу на ШВЛ-асоційоване пошкодження легень (VALI) при високому позитивному тиску в кінці видиху (ПДКВ) та підтримці високого тиску. Уважно стежте за змінами тиску у дихальних шляхах, дихального об'єму та частоти дихальних рухів..
2. Запобігання аспірації
   1. Відстеження застою у шлунку: виконуйте безперервне постпілоричне годування за допомогою харчового насоса, щоб зменшити гастроезофагеальний рефлюкс. Оцініть рухову функцію шлунка та застій у шлунку за допомогою ультразвуку, якщо це можливо. Пацієнт із нормальним випорожненням шлунка не рекомендується для стандартної оцінки;
   2. Оцінюйте застій у шлунку кожні 4 години. Повторно введіть аспірат, якщо залишковий об'єм шлунка <100 мл; в іншому випадку повідомте лікаря;
   3. Профілактика аспірації під час транспортування пацієнта: перед транспортуванням припиніть годування через носохарчовий зонд, видаліть залишки контрастної маси в шлунку та приєднайте шлунковий зонд до мішка з негативним тиском. Під час транспортування підніміть голову пацієнта до 30 °;
   4. Профілактика аспірації у разі ВПНК: Перевіряйте зволожувач кожні 4 години, щоб уникнути надмірного або недостатнього зволоження. Негайно видаляйте воду, що накопичилася в трубці, щоб запобігти кашлю і аспірації, викликані випадковим попаданням конденсату в дихальні шляхи. Утримуйте положення носової канюлі вище, ніж у апарата та трубок. Оперативно видаляйте конденсат у системі.
3. Реалізуйте стратегії щодо запобігання катетер-асоційованій інфекції кровотоку та катетер-асоційованій інфекції сечовивідних шляхів.
4. Не допускайте травм шкіри, що пов'язані з пристроєм травми, викликані тиском, дерматит, пов'язаний з нетриманням, та пошкодження шкіри, пов'язані з медичним пластиром. Визначте пацієнтів із високим ризиком за допомогою Шкали оцінки ризику та реалізуйте профілактичні стратегії.
5. Оцінюйте всіх пацієнтів при вступі та зміні їх клінічного стану за допомогою моделі оцінки ризику ВТЕ, щоб виявити осіб з високим ризиком та реалізувати профілактичні стратегії. Контролюйте функцію зсідання крові, рівні D-димеру та пов'язані з ВТЕ клінічні прояви.
6. Допоможіть у прийомі їжі слабким пацієнтам з утрудненням дихання або пацієнтам з індексом оксигенації, що явно коливається. Підвищіть контроль індексу оксигенації у цих пацієнтів під час їди. Забезпечте ентеральне харчування на ранніх стадіях для тих, хто не може приймати перорально. Під час кожної зміни коригуйте швидкість подачі та кількість ентерального живлення відповідно до переносимості ентерального живлення.