VIII. Раціональне застосування антибіотиків для профілактики вторинної інфекції

COVID-19 є захворюванням вірусної інфекції, тому антибіотики не рекомендуються для запобігання бактеріальній інфекції у легень або звичайних пацієнтів; його слід обережно застосовувати у тяжких пацієнтів залежно від їхнього стану. Антибіотики можуть застосовуватися з обережністю у пацієнтів, які мають такі стани: великі ураження легень; надлишок бронхіального секрету; хронічні захворювання дихальних шляхів із колонізацією збудника в анамнезі в нижніх дихальних шляхах; прийом глюкокортикоїдів у дозі ≥ 20 мг х 7 днів (у перерахунку на преднізолон).

Можливі антибіотики включають хінолони, цефалотин другого або третього покоління, інгібітори β-лактамази та ін. Антибіотики слід застосовувати для профілактики бактеріальної інфекції у критично тяжких пацієнтів, особливо при інвазивній штучній вентиляції легень. Такі антибіотики, як карбапенеми, інгібітори β-лактамази, лінезолід та ванкоміцин, можуть застосовуватися для тяжкохворих пацієнтів залежно від індивідуальних факторів ризику.

Симптоми, ознаки та показники пацієнта, наприклад, загальний аналіз крові, С-реактивний білок та прокальцитонін, повинні ретельно контролюватись під час лікування. При виявленні зміни стану пацієнта необхідно скласти повний клінічний висновок. Якщо вторинну інфекцію не можна виключити, потрібно отримати кваліфікований зразок для тестування шляхом підготовки мазка, культивування, нуклеїнової кислоти, антигену та антитіла, щоб визначити інфекційний агент якомога раніше. Антибіотики можуть емпірично використовуватися в наступних умовах: 1 сильніше відхаркування, темніший колір мокротиння, особливо жовте гнійне мокротиння; 2 підвищення температури тіла, яке не пов'язане із загостренням вихідного захворювання; 3 виражене збільшення лейкоцитів та/або нейтрофілів; 4 прокальцитонін ≥ 0,5 нг/мл; 5 загострення індексу оксигенації або порушення кровообігу, які не спричинені вірусною інфекцією; та інші стани, ймовірно, викликані бактеріальними інфекціями.

Деякі пацієнти з COVID-19 схильні до ризику вторинних грибкових інфекцій через ослаблення клітинного імунітету, викликаного вірусними інфекціями, застосуванням глюкокортикоїдів та/або антибіотиків широкого спектру. Необхідно проводити мікробіологічні дослідження дихальних виділень, наприклад, підготовку мазка та культивування для тяжкохворих пацієнтів; а також своєчасно перевіряти D-глюкозу (G-тест) та галактоманнан (GM-тест) крові або рідину бронхоальвеолярного лаважу для підозрілих пацієнтів.

Необхідно дотримуватися пильності при можливій інвазивній кандидозній інфекції та протигрибковій терапії. Флуконазол або ехінокандин можна застосовувати у таких умовах: 1 пацієнти приймають антибіотики широкого спектра дії протягом семи та більше днів; 2 пацієнти одержують парентеральне харчування; 3 пацієнти проходять інвазивне обстеження чи лікування; 4 пацієнти мають позитивну культуру кандиди у зразку, отриманому з двох або більше частин тіла; 5 пацієнтів із значно підвищеними результатами G-тесту.

Необхідно дотримуватися пильності при можливому інвазивному легеневому аспергільозі. Протигрибкові препарати, наприклад вориконазол, позаконазол або ехінокандин, можуть застосовуватися в таких умовах: 1 пацієнти приймають глюкокортикоїди протягом семи та більше днів; 2 у пацієнтів спостерігається агранулоцитоз; 3 у пацієнтів з хронічною обструктивною хворобою легень та культурою аспергілу реєструється позитивний результат у зразку, отриманому з дихальних шляхів; 4 пацієнти із значно підвищеними результатами G-тесту.