Клінічна настанова рекомендована для впровадження в Україні розширеною нарадою державних експертів від 30 листопада 2017р. затверджена на розширеній нараді державних експертів у відповідності до Наказу МОЗ України №1422 від 29.12.2016 р. та Наказу МОЗ України №302 від 21.03.2017.

2. Введення в положення тонзиліту

2.1. Стан пацієнтів з тонзилітом в Німеччині/аналіз потреб

При діагностиці і лікуванні болю в горлі беруть участь різні дисципліни, як у філії, так і в лікарні. Поряд з гострим, одномоментно виникаючим, тонзилітом в якості терапевтичних проблем насамперед постають нові інфекції, які повторно виникають, або мають рецидивуючий (рекурентний) перебіг. При цьому багато разів використовується термін «хронічний тонзиліт», що виглядає зрозумілим, але є неточним. У «Німецькому медичному листку» щодо цього сформульовано таке: «Поняття "хронічний тонзиліт" не визначається окремо ані щодо анамнезу і симптомів, ані щодо клінічного стану або гістологічного і, відповідно, мікробіологічного стану будь-яким дійсним способом». На труднощі відрізнити гострий тонзиліт від тонзилофарингіту (ТФ), фарингіту, ринофарингіту або фарінголарингіту вказує, в першу чергу, «Біль в горлі» Німецького товариства загальної та сімейної медицини15.

2.2. Статистична оцінка захворюваності в Німеччині

За даними статистичного федерального відомства за 2013 є дві релевантних для цієї настанови картини захворювання при 20 найчастіших діагнозах у дітей, які перебувають на лікуванні в стаціонарі в німецьких лікарнях, у віці від 0 до 15 років (включаючи летальні і тимчасові випадки).16

МКХ-10

Діагноз / Причина лікування

Кількість

S06

Внутрішньочерепна травма

69 142

J35

Хронічні хвороби мигдаликів та аденоїдів

54 970

P07

Розлади, пов’язані із скороченим строком вагітності та низькою масою тіла при народженні, не класифіковані в інших рубриках

53 061

A09

Іншій гастроентерит та коліт інфекційного або неуточненого походження

47 133

J20

Гострі бронхіти

43 008

A08

Вірусні та інші уточнені кишкові інфекції

34 435

J18

Пневмонія без уточнення збудника

30 495

J06

Гострі інфекції верхніх дихальних шляхів множинних або неуточнених локалізацій

25 497

S00

Поверхнева травма голови

24 341

G40

Епілепсія

21 435

R10

Біль в ділянці живота і тазу

20 955

S52

Перелом кісток передпліччя

18 899

K35

Гострий апендицит

17 290

P59

Жовтяниця у новонароджених з інших та неуточнених причин

17 170

K59

Запор

16 188

P08

Розлади, пов’язані з подовженою вагітністю та великою масою тіла при народженні

15 442

P22

Синдром респіраторного (дистрес) розладу у новонародженого

12 636

Z03

Медичне спостереження й оцінка при підозрі на хворобу або патологічний стан

12 349

J03

Гострий тонзиліт

11 066

P05

Сповільнений ріст та недостатність харчування плоду

10 750

Окрім того, статистичне федеральне відомство опублікувало дані діагнозів пацієнтів і пацієнток, які перебували на лікуванні в німецьких лікарнях у 2013 році (включаючи летальні і тимчасові випадки).17 Для вищевказаних кодів МКХ виявляється явно різна частота, через що виробляється зображення частоти у відповідних вікових групах.

«Хронічний тонзиліт»

Хронічний тонзиліт

«Гострий тонзиліт», «Перитонзилярний абсцес», «Інфекційний мононуклеоз»

Гострий тонзиліт, Перитонзилярний абсцес, Інфекційний мононуклеоз

2.3. Мета керівництва

Соціально-економічне значення картини захворювання «тонзиліт» походить від даних, зазначених у пункті 2.2, до яких також необхідно додати ще й частоту амбулаторного лікування, щоб отримати повну картину про частоту фактичного лікування. Різний ступінь тяжкості і форми перебігу тонзиліту вимагають індивідуалізованого способу дій, який повинен виражатися в науково-доказовій діагностиці. Тому цій темі присвячено окремий розділ в цій настанові. Від результатів діагностики залежать можливі рекомендації з лікування. Вони можуть полягати в консервативних, а також оперативних заходах у формі тонзилектомії (ТЕ). Обидва конкурують один з одним і вимагають ретельного зважування переваг та недоліків відповідного плану лікування.

Однак, як і при інших медичних процедурах, терапевтичні рекомендації, здається, виявляються різними. Так, у зв’язку з лікуванням рекурентного гострого тонзиліту (РГТ), спостерігалася регіонально різна частота операцій в формі ТЕ,18-26 через що були складені різні положення.27–30 Мінлива частота операцій була значно розкритикована в Англії і призвела до суворих критеріїв з боку осіб, які оплачують лікування.31 Про позитивні, так само як і можливо відсутні, впливи положень на клінічні рішення було повідомлено додатково.18 32–37 Белуччі та інші спостерігали рецидивуючу частоту операцій, а також регіональну мінливость частоти операцій в Італії,18 які не підтвердилися пізнішими спостереженнями Мотта та інших.35 Впровадження аналогічних рекомендацій виявило значне покращення якості документації при обстеженні в Шотландії.33 Поширення рекомендацій щодо операційної техніки значно знизило частоту кровотеч після ТЕ.37 Дональдсон та інші навпаки спостерігали відсутність ефекту на поведінку ЛОР-лікарів в ситуації ухвалення рішення в північній Англії за допомогою настанови щодо визначення показань до ТЕ32, що також показало опитування Сетабутра та інших в США.38 Клемент та інші довели незначний рівень знань про зміст настанови щодо встановлення показань до ТЕ, яке було опубліковане чотири роки тому.34

У Німеччині в 2013 році в останній раз був описаний феномен регіонально нерівного розподілу частоти операцій по розпорядженню фонду Бертельсманна і в результаті викликав широкий резонанс. У цьому дослідженні порівнювалася одна з одною частота ТЕ за період з 2007 по 2010 роки. У порівнянні 16 федеральних земель різниця вийшла в 3-кратному розмірі, на території 412 досліджуваних регіонів в 8-кратному розмірі. Щодо гіперплазії мигдаликів, як показання до операції, різниця склала навіть більш ніж в 58-кратному розмірі, для «хронічного тонзиліту» як встановлення показань – в 12-кратному розмірі.39 Зв’язок між розміром клініки і частотою операцій призвів до припущень в напрямку попиту, викликаного пропозицією, яку не можна було ні підтвердити, ні спростувати. Додатково обговорювалися інші фактори впливу, такі як, наприклад, бажання батьків.40,41 Незважаючи на відомі ризики операції, наприклад, в Нідерландах 34% батьків в дослідженні van Staaij та інших відмовилися від вичікуваної позиції і попросили ТЕ.42 Ідентичний цьому відсоток вважається також нерандомизованою групою дослідженні Парадайз.43 Також в проспективному РКД Лока і інших 26,3% рандомізованих та 12,1% відповідно бажанню пацієнтів, які консервативно лікувалися, переходили за власним бажанням на оперативну сторону дослідження.44

Це положення детально займалося оперативними показаннями для ТЕ і при цьому також враховувало ТТ. З урахуванням вже зазначеного положення S3 Німецького товариства загальної та сімейної медицини по темі «Біль у горлі»15 (з антибактеріальної терапії дивись сторінки 39, 61), а також положення S2 Німецького товариства отоларингології, хірургії голови та горла «Антибактеріальна терапія інфекцій голови і горла»45 (з антибактеріальної терапії дивись сторінки 5, 12) через ревізійний процес, що має місце в обох випадках, здавалося безглуздим додатково оцінювати публікації по діагностиці та консервативному лікуванню тонзиліту. Тому були перевірені на актуальність, процитовані і коротко викладені чинні рекомендації (глава 5). Метою є надання можливості орієнтації за допомогою схвалених рекомендацій після оцінки актуальних релевантних публікацій різних консервативно і оперативно працюючих дисциплін.

2.4. Терапевтична мета при лікуванні тонзиліту

  • Регрес симптомів.
  • Уникнення ускладнень.
  • Зниження прогулів в школі і на робочому місці, обумовлених хворобою (за необхідності також лікуючих батьків).
  • Ефективність витрат.
  • Підвищення якості життя.

Пошук Всі результати