6. Потреби досліджень та стратегії пошуку

6.1. Вступ

Об'єм опису стратегій пошуку для всіх підглав охоплює багато сторінок. З цієї причини ми вирішили представити цю інформацію лише в онлайн-версії. Ви можете знайти цю інформацію на сайті www.rhinologyiournal.com.

Хоча наше розуміння ХРС значно збільшилося, це служить тільки для того, щоб намітити області, які потребують подальшого вивчення і проведення клінічних досліджень для перевірки даних спостережень і гіпотез.

6.2. Класифікація та визначення термінів

Велика частина проблем, з якими ми зустрічаємося на шляху до розуміння риносинуситу, зокрема, його хронічних форм, стосується труднощів у визначенні популяцій для дослідження. Таким чином, залишається потреба у чітких і загальноприйнятих настановах стосовно дизайну клінічних досліджень, які мають вказувати:

• яким чином має визначатися популяція дослідження;
• вибір показників оцінки результатів;
• вибір інструментів для оцінки якості життя.

Доцільним також може бути ввести деяку форму додаткових етіологічних характеристик до наших систем класифікації, за основу якої могла бути прийнята система кодування Міжнародного класифікатору хвороб (МКХ).

Існує також потреба у розробці більш ефективних об'єктивних систем стадіювання, які корелюють з симптомами і якістю життя пацієнта.

6.3. Гострий риносинусит

У випадку ГРС нам потрібно:

• Встановити, які фактори визначають те, чи звертаються пацієнти з ГРС за консультацією до лікаря або провізора або взагалі лікуються самостійно, не звертаючись за професійною допомогою.
• Продемонструвати поширеність ГРС в країнах з низьким, середнім і високим рівнем доходів і розглянути, чи різняться будь-які фактори, що сприяють розвитку хвороби, в залежності від доходу.
• Розробити валідований хворобо-специфічний опитувальник з якості життя для ГРС.
• Встановити, чи дозволяє застосування лікування на ранніх етапах вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів (ІВДШ) запобігти розвитку бактеріального ГРС, зокрема у пацієнтів з РГРС або пацієнтів з ризиком розвитку ускладнень.
• Підтвердити, чи існують будь-які комбінації симптомів і ознак, які прогнозують ГБРС в рамках первинної та вторинної медичної допомоги.
• Показати, чи можна за відносною частотою різних симптомів і ознак при ГРС прогнозувати диференційовану відповідь на різні методи лукування, такі як топічні ГКС і антибіотики?
• Визначити, що являє собою клінічно важлива відповідь на антибіотики при ГРС. Наприклад, зміна у вмісті гною у виділеннях з носа.
• Визначити біомаркери (наприклад, СРБ, прокальцитонін), за якими можна прогнозувати розвиток ГБРС або досягнення клінічно значущої відповіді на антибіотики при лікуванні ГРС?
• Підтвердити, чи можуть топічні інтраназальні ГКС застосовуватися як засоби першої лінії лікування ГРС в рамках первинної медичної допомоги і розглянути, чи існують клінічно значущі відмінності між різними молекулами ГКС для інтраназального застосування і режимами дозування.
• Показати, чи покращує надання пацієнтам освітніх та інформаційних матеріалів результати ГРС та чи зменшує обсяг недоцільного застосування антибіотиків.
• Продемонструвати, чи покращує надання лікарям професійних освітніх знань та ефективне розповсюдження серед них науково-обґрунтованих керівних принципів результати ГРС та зменшує обсяг недоцільного застосування антибіотиків.
• Показати, чи різняться клінічні та економічні результати ГРС в залежності від спеціалізації медичних працівників (наприклад, ринологи, отоларингологи, лікарі загальної практики, фармацевти), які ведуть пацієнтів.
• Виконати масштабний збір епідеміологічних даних з істинної частоти ускладнень при ГРС, визначити роль лікарів первинної медичної допомоги у виявленні та/або профілактиці ускладнень чи ускладнення; визначити, чи пов'язані ускладнення ГРС із наявністю доступу до медичної допомоги?
• Провести масштабне проспективне дослідження ролі антибіотиків у профілактиці гострих ускладнень.
• Провести рандомізоване дослідження, що порівнює дренаж із застосуванням внутрішньовенних антибіотиків для лікування невеликих абсцесів у дітей раннього віку (абсцесів очниці і внутрішньочерепних абсцесів).
• Провести масштабні популяційні дослідження, що характеризують супутні хвороби у пацієнтів з ГРС порівнюючи з контрольною групою для виявлення значних супутніх хвороб або факторів ризику.
• Провести дослідження, щоб встановити, яким чином алергічний риніт збільшує схильність до риносинуситу і, зокрема, чи збільшує він імовірність розвитку інфекції пазухи S. pneumoniae.
• Припускаючи, що це підтвердиться, провести дослідження, щоб встановити, чи є регулярний прийом антигістамінних препаратів та/або антагоністів лейкотриєнових рецепторів ефективним в зниженні епізодів ГРС у пацієнтів з алергічним ринітом.
• Визначити, яким чином вплив тютюнового диму збільшує схильність до розвитку ГРС, встановити чи збільшує вплив сигаретного диму (активне чи пасивне куріння) схильність до ГРС у пацієнтів з алергічним ринітом і показати, чи покращує відмова від куріння частоту розвитку ГРС порівняно з таким показником серед активних курців.
• Встановити поширеність ГРС в популяції осіб з ПЦД, визначити чи запобігає агресивне лікування ГРС у пацієнтів з ПЦД РГРС або розвитку ХРС і встановити, чи впливає агресивне лікування ГРС на прогресування бронхоектатичної хвороби легень, що пов'язана з ПЦД.