Затверджено наказом МОЗ України № 85 від 11.02.2016

Передмова робочої групи з адаптації клінічної настанови «Гострий риносинусит»

За основу адаптованої клінічної настанови (АКН), заснованої на доказах, «Гострий риносинусит» було обрано сучасний європейський документ «EPOS 2012 - European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps 2012» (http://www.rhinologviournal.com/supplement 23.pdf). В квітні 2015 року Американська академія отоларингології видала оновлення настанови щодо ведення дорослих з синуситами - «Clinical Practice Guideline (Update): Adult Sinusitis, 2015» (http://oto.sagepub.eom/content/152/2 suppl/S1.full.pdf+html). Ця настанова, порівняно з EPOS 2012, відрізняється визначеннями деяких термінів, але концепція етіопатогенезу та ведення риносинуситів відповідає європейським підходам. Робоча група включила фрагменти «Clinical Practice Guideline (Update): Adult Sinusitis, 2015» в синтез АКН. Проте, з огляду на європейський вектор інтеграції та тісну співпрацю вітчизняної школи отоларингології з європейським співтовариством, робоча група вважає за необхідне дотримуватися термінології EPOS 2012. Також було проведено додатковий пошук літератури щодо питання фітотерапії гострих риносинуситів. Ці дані представлені у відповідному розділі настанови.

Лікарі загальної практики-сімейні лікарі в більшості випадків є лікарями першого контакту для пацієнтів з гострими риносинуситами. Нерозуміння сучасної концепції етіопатогенезу гострих риносинуситів призводить до помилкових підходів у веденні пацієнтів з даною патологією. Ця адаптована клінічна настанова буде відігравати значну роль в навчанні лікарів загальної практики-сімейних лікарів сучасним позиціям та робочій термінології, що призведе до раціональної діагностики та обґрунтованого лікування, зокрема в закладах, що надають первинну медичну допомогу. Всі прогалини доказової медицини, означені в АКН, зададуть вектори діяльності для наших науковців.

Запропонована АКН не повинна розцінюватися як сталий стандарт медичного лікування, а скоріше визначає мінімально необхідний набір діагностично-лікувальних заходів. Шаблонне дотримання положень АКН не гарантує успішного лікування в конкретному випадку; її не можна розглядати як посібник, що включає всі необхідні методи діагностики та лікування або виключає інші. Остаточне рішення стосовно вибору конкретної клінічної процедури або плану лікування повинен приймати лікар з урахуванням клінічного стану пацієнта та можливостей для проведення діагностики та лікування в конкретному закладі охорони здоров'я.

Дана клінічна настанова носить рекомендаційний характер.

Пошук Всі результати