1. Первинна профілактика
Первинна профілактика раку гортані передбачає попередження дії зовнішніх та внутрішніх канцерогенних факторів, раціональне харчування, здоровий спосіб життя, підвищення стійкості організму до шкідливих факторів.
Існують докази щодо вирішального впливу на розвиток раку гортані таких факторів ризику як тютюнопаління, алкоголь, вплив професійних канцерогенів (миш'як, хром, азбест, нікель, кадмій, берилій, кремній, дизельне паливо), вплив радону у помешканнях, сімейний онкологічний анамнез та наявність в анамнезі хронічних захворювань гортані.
Обов’язкові:
1.1. Надати інформацію пацієнтам щодо необхідності уникнення впливу факторів ризику розвитку раку гортані, що пов’язані зі способом життя, насамперед, проведення профілактичних заходів згідно стандартів первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів.
1.2. Всіх осіб, які отримують медичну допомогу у лікаря загальної практики–сімейного лікаря/дільничного терапевта, скеровувати на профілактичний огляд стосовно онкологічної патології – онкопрофогляд 1 раз на рік.
Положення протоколу
Діагностичні заходи спрямовуються, на раннє виявлення лікарем загальної практики – сімейним лікарем/дільничним терапевтом ознак раку гортані та направлення пацієнта до закладу/структурного підрозділу закладу охорони здоров’я, визначеного для надання медичної допомоги цим пацієнтам, з метою встановлення діагнозу і призначення спеціального лікування.
Обґрунтування
Існують дані, що проведення діагностичних обстежень не впливає на виживаність у безсимптомних пацієнтів; поява у пацієнта скарг потребує термінового обстеження для встановлення діагнозу.
Діагноз рак гортані може бути запідозрений в разі наявності тривалого кашлю, хрипоти; кровохаркання, задишки, болю при ковтанні, болю у вусі, пухлини на шиї, які не мають інших причин, а також за наявності у пацієнта скарг на швидку втомлюваність, швидку втрату маси тіла. Крім того, важливий збір сімейного анамнезу і дані щодо впливу шкідливих факторів ризику зовнішнього середовища.
Обов’язкові:
Положення протоколу
Спеціальне протипухлинне лікування пацієнтів з раком гортані здійснюється виключно у закладах, що надають спеціалізовану (високоспеціалізовану) медичну допомогу.
Обґрунтування
Доведено, що своєчасне спеціальне протипухлинне лікування сприяє та одужанню пацієнтів з раком гортані, досягненню тривалих ремісій, подовженню загальної виживаності пацієнтів та покращенню якості їх життя.
Обов’язкові:
3.1. Не призначати пацієнтам фізіотерапевтичні процедури на ділянки збільшених лімфатичних вузлів до верифікації процесу.
3.2. Під час обстеження та спеціального лікування сприяти виконанню пацієнтом всіх рекомендацій отоларинголога-онколога, онколога, інших спеціалістів та надавати інформацію на основі даних адаптованої клінічної настанови «Рак гортані».
Пацієнт після спеціального лікування перебуває на обліку у лікаря загальної практики – сімейного лікаря/дільничного терапевта, який веде необхідну медичну документацію та сприяє виконанню пацієнтом призначень спеціалістів.
Пацієнту після спеціального лікування під час диспансерного спостере-ження надається симптоматичне лікування, направлене на корекцію патологічних симптомів з боку органів і систем, лікування інших захворювань і підтримку якості життя, при необхідності пацієнт скеровується в заклади, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу.
Пацієнту з прогресуючим захворюванням після завершення спеціального лікування надається адекватне знеболення згідно з уніфікованим клінічним протоколом паліативної медичної допомоги при хронічному больовому синдромі, іншу паліативну медичну допомогу, симптоматичне лікування.
Існують докази щодо необхідності різних форм психологічної підтримки хворих, які перенесли рак гортані.
Деякі форми психотерапії приносять користь пацієнтам, хворим на рак, оскільки мають позитивний вплив на якість життя пацієнта та, можливо, на загальне лікування.
Обов’язкові:
4.1. Забезпечити записи в Медичній карті амбулаторного хворого (форма № 025/о) та моніторинг дотримання плану диспансеризації (див. п. 4.6 розділу ІV).
4.2. Погодити Інформовану добровільну згоду пацієнта на обробку персональних даних (Вкладний листок до облікової форми № 025/о);
4.3. Вести Реєстраційну карту хворого на злоякісне новоутворення (форма № 30-6/о).
4.4. Взаємодіяти з районним онкологом, щоквартально уточнювати списки пацієнтів, які перебувають на диспансерному обліку, обмінюватись медичною інформацією про стан хворих;
4.5. Надавати інформацію пацієнтам, які перенесли спеціальне лікування, або особі, яка доглядає за пацієнтом, щодо можливих віддалених побічних ефектів лікування, необхідності проведення періодичних обстежень у зв’язку з високою небезпекою виникнення рецидиву або іншої пухлини.
4.6. Надавати рекомендації щодо способу життя, режиму харчування та фізичних навантажень.
4.7. Сприяти дотриманню пацієнтом планових обстежень (див. п. 4.6 розділу ІV).
Бажані:
4.8. Навчання навичок комунікації з пацієнтами, під час курсів підвищення кваліфікації на базі онкологічного диспансеру, розроблені на основі рекомендацій психологів.
Положення протоколу
Пацієнти проходять обстеження за направленням сімейного ліка-ря/дільничного терапевта або при самозверненні.
Пацієнти, у яких за результатами обстеження запідозрено рак гортані, впродовж 5 днів скеровується до закладу спеціалізованої допомоги за місцем реєстрації або інший – за бажанням пацієнта для подальшого обстеження та проведення спеціального лікування.
Обґрунтування
Діагноз рак гортані встановлюється у закладі спеціалізованої медичної допомоги на основі ларингоскопії та повинен підтверджуватись цитологічним або гістологічним висновком дослідження пухлинного утворення.
Обов’язкові:
1.1. Збір анамнестичних даних.
1.2. Фізикальний огляд.
1.3. Лабораторні дослідження крові: загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові (рівень глюкози, АЛТ, АСТ, ЛДГ, загальний білок, креатинін, сечовина).
1.4. Інструментальні дослідження: непряма ларингоскопія; ЕКГ; рентге-нографія органів грудної клітки в 2-х проекціях; УЗД лімфатичних вузлів шиї.
1.5. Консультація спеціалістів за необхідністю.
Бажані:
1.6. Обстеження на RW, гепатити, ВІЛ.
Спеціальне протипухлинне лікування пацієнтів з раком гортані здійснюється виключно у закладах високоспеціалізованої (третинної) допомоги.
Обґрунтування
Доведено, що своєчасне спеціальне протипухлинне лікування сприяє одужанню пацієнтів з раком гортані, досягненню тривалих ремісій, подовженню загальної виживаності пацієнтів та покращенню якості їх життя.
Обов’язкові:
2.1. Не призначати пацієнтам фізіотерапевтичні процедури на ділянки збільшених лімфатичних вузлів до верифікації процесу.
2.2. При зверненні пацієнта, який отримує спеціальне лікування, сприяти виконанню ним призначень отоларинголога-онколога та інших спеціалістів, а також проводити огляд з метою виявлення ускладнень спеціального лікування.
Положення протоколу
Пацієнт після спеціального лікування перебуває на обліку у районного онколога , який веде необхідну медичну документацію та сприяє виконанню пацієнтом всіх рекомендацій спеціалістів.
Пацієнту після спеціального лікування під час диспансерного спостере-ження надається симптоматичне лікування, направлене на корекцію патологічних симптомів з боку органів і систем, лікування інших захворювань і підтримку якості життя, в закладах, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу.
Пацієнту з прогресуючим захворюванням після завершення спеціального лікування надається адекватне знеболення згідно з уніфікованим клінічним протоколом паліативної медичної допомоги при хронічному больовому синдромі, іншу паліативну медичну допомогу, симптоматичне лікування.
Існують докази, що своєчасне виявлення рецидиву та його лікування збільшує загальну виживаність, тому після проведеного лікування раку гортані пацієнт потребує постійного нагляду районного онколога.
Деякі форми психотерапії приносять користь онкохворим, оскільки мають позитивний вплив на якість життя пацієнта та, можливо, на загальне лікування злоякісних пухлин. Посильна фізична активність також може позитивно впливати на якість життя пацієнта та сприяти більш тривалій виживаності.
Обов’язкові:
3.1. Здійснення обліку пацієнтів з раком гортані, які проживають на території діяльності кабінету, і контролю за своєчасним направленням повідомлень на кожен випадок захворювання в онкологічні диспансери;
3.2. Заповнення в реєстраційній карті хворого на злоякісне новоутворення (ф.№ 030-6/о) строків проведення диспансерних оглядів пацієнта, перебування на стаціонарному лікування, характеру лікувальних заходів та ін.;
3.3. Надання інформації пацієнтам, які перенесли спеціальне лікування, щодо можливих віддалених побічних ефектів лікування, необхідності проведення періодичних обстежень у зв'язку з високою небезпекою виникнення рецидиву або другої пухлини;
3.4. Організація надання медичної допомоги пацієнтам в проміжках між курсами спеціального лікування, після завершення спеціального лікування.
3.5. Надання рекомендацій щодо способу життя, режиму харчування та фізичних навантажень;
Бажані:
3.6. При зверненні до лікаря загальної практики – сімейного лікаря/дільничного терапевта за консультацією, при самостійному зверненні пацієнта або особи, яка доглядає за пацієнтом, – надавати інформацію щодо можливих віддалених побічних ефектів лікування, необхідності проведення періодичних обстежень у зв'язку з високим ризиком виникнення рецидиву або іншої пухлини.
3.7. Навчання комунікативним навичкам з онкологічними хворими під час курсів підвищення кваліфікації на базі онкологічного диспансеру, спосте-реження хворого, розроблені на основі рекомендацій психологів.
Мінімальний перелік обстежень, результати яких додаються до направлення пацієнта з підозрою на рак гортані до закладу спеціалізованої допомоги:
Діагностика раку гортані полягає у підтвердженні за допомогою морфологічного методу наявності злоякісного новоутворення, визначення поширення пухлинного процесу та встановлення стадії.
Перед початком спеціального лікування необхідно обстежити пацієнта з метою оцінки протипоказань до застосування спеціального лікування.
Діагностичні заходи повинні включати повний медичний огляд, під час якого мають бути досліджені інтенсивність і тривалість скарг (охриплість, біль в горлі, наявність вузлів на шиї, біль при ковтанні, кашель, кровохаркання), сімейний анамнез, фізикальний огляд (особливу увагу приділити розміру гортані, набряку тканин шиї, його місцезнаходження та мобільність, відношення до гортані, і наявність регіональних лімфатичних вузлів). Візуалізація пухлини проводиться ендоскопічно з архівізацією данних; з метою кращої візуалізації пухлини та стану регіонарних лімфатичних вузлів застосовується комп'ютерна томографія (КТ) з контрастуванням.
Морфологічна форма та ступінь злоякісності захворювання визначає вибір методів спеціального лікування. Основним критерієм для планування лікування раку гортані є стадія захворювання, вік хворого, локалізація пухлини та морфологічнеа форма пухлини.
При проведенні протипухлинного лікування частина пацієнтів може втрачати фертильність, консультація спеціаліста з репродуктивної медицини дозволяє заготовити генетичний матеріал або призначити протекторну терапію.
Обов’язкові:
1.1. Збір анамнезу, включаючи довготривалість захворювання, симптоми захворювання та їх розвиток; терапію, яка проводилась на догоспітальному етапі з моменту початку захворювання; перенесені захворювання, оперативні втручання, попереднє протипухлинне лікування (див. п. 4.1 розділу IV).
1.2. Фізикальне обстеження (вимірювання АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД, зросту та маси тіла, огляд по органах і системах (приділити особливу увагу огляду шкіри та слизових (колір), аускультації серця та легенів, пальпації живота, пальпації шийних лімфатичних вузлів).
1.3. Верифікація діагнозу:
1.3.1. Ендоскопічна біопсія первинного осередку при мікроларингоскопії під загальним наркозом з подальшим цитологічним або патогістологічним дослідженням матеріалу.
1.3.2. УЗД лімфатичних вузлів за необхідності з наступною аспіраційною пункційною біопсією.
1.4. План лікування складається за участю онкоотоларинголога, хіміотерапевта та променевого терапевта.
З метою уточнення стадії злоякісного процесу та обґрунтування плану лікування пацієнта, якщо це не було виконано на попередньому етапі медичної допомоги, необхідні:
1.5. Лабораторні дослідження: розгорнутий загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові з визначенням печінкових, ниркових проб, білкових фракцій, електролітів, глюкози крові, коагулограма крові (протромбіновий індекс, попередники факторів згортання крові).
1.6. Інструментальні дослідження: ЕКГ, рентгенографія ОГК в двох проекціях, мікроларингоскопія; УЗД шийних лімфатичних вузлів при необхідності з наступною аспіраційною пункційною біопсією.
1.7. Оцінка загального стану пацієнта за допомогою шкали Карновського або ECOG .
1.8. Імуногістохімічне дослідження матеріалу біопсії при низько- та недиференційованих формах раку.
1.9. Функціональні дихальні тести.
1.10. Інші дослідження– за показаннями.
Бажані:
1.11. ПЕТ при 3-й 4-й стадії захворювання.
До закладів спеціалізованої (третинної ) допомоги пацієнти з підозрою на рак гортані скеровується лікарем загальної практики – сімейним лікарем, отоларингологом, районним онкологом, іншим спеціалістом.
Пацієнти з раком гортані потребують госпіталізації для проведення спеціального лікування при відсутності протипоказань, в деяких випадках – для проведення інвазивних діагностичних процедур.
Обов’язкові:
Ознайомити пацієнта з переліком можливих втручань, очікуваними ризиками та отримати перед госпіталізацією до стаціонару Інформовану добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення (форма № 003-6/о), погодити Інформовану добровільну згоду пацієнта на обробку персональних даних (Вкладний листок до облікової форми №003/0).
План лікування пацієнта з раком гортані визначається консиліумом у складі спеціалістів: отоларинголога-онколога, онколога-хіміотерапевта, лікаря з променевої терапії.
Спеціальне лікування раку гортані полягає у застосуванні хірургічних і нехірургічних методів лікування (хіміо- та променевої терапії в різних комбінаціях) залежно від стану пацієнта, віку, супутньої патології, гістологічного варіанту пухлини та поширеності злоякісного процесу (див. п. 4.2 розділу IV). Під час та після спеціального лікування можуть бути призначені супроводжуючі симптоматичні та реабілітаційні медичні заходи
А) Хірургічне лікування: мікроларингохірургічне видалення пухлини; різні види резекції гортані; ларингектомія; операції при метастазах на шиї; кріодеструкція.
Б) Хіміотерапія: первинна хіміотерапія (неоад’ювантна); регіонарна хіміотерапія; ад'ювантна хіміотерапія; паліативна хімітерапія.
В) Променева терапія: радикальна променева, інтраопераційна, післяопераційна, паліативна.
Г) Поєднана хіміопроменева терапія.
А) Хірургічне лікування
Реабілітаційне: пластичні операції; шунтування для відтворення голосу; -протезування для відтворення голосу; розширення трахеостоми.
Симптоматичне: накладення трахеостоми; накладення езофагостоми; накладення гастростоми
Б) Терапевтичні заходи: симтоматична терапія; психотерапія.
Вибір лікування раку гортані визначається стадією захворювання, морфологічною формою пухлини, віком та загальним станом пацієнта, а також додатковими даними, які характеризують певні властивості пухлини і організму пацієнта.
При ранніх стадіях захворювання хірургічне лікування та променева терапія однаково ефективні з точки зору локорегіонарного контролю захворювання. Стандартним підходом лікування операбельних пухлин 3-4 стадії раку гортані є хірургічний з реконструкцією і наступною променевою (ПТ) чи хіміопроменевою терапією (ХПТ) з включенням похідних платини в монорежимі (для пацієнтів високого ризику). Однак для операбельних пацієнтів, хірургічне лікування яких може привести до значного погіршення якості життя чи/або при несприятливому прогнозі, рекомендовано проведення ХПТ. Поєднана ХПТ є стандартом лікування пацієнтів з неоперабельними пухлинами.
Протипухлинна медикаментозна та променева терапія спрямована на біохімічні процеси в клітинах злоякісного новоутворення. Спільною властивістю цих процесів є певний часовий порядок. Саме тому застосування лікувальних втручань упорядковане у вигляді схем з точним визначенням дози і часу прийому кожного лікарського засобу, дози і часу опромінення.
Запобігання виникнення раннього рецидиву та ускладнень, пов'язаних з лікуванням, зумовлюється розробкою адекватного плану лікування та якісного виконання кожного етапу лікування.
Обов’язкові:
3.1. Призначення спеціального лікування та обстеження в процесі ліку-вання залежно від гістологічного варіанту пухлини та поширеності злоякісного процесу (див. п. 4.2 розділу IV).
3.2. Моніторинг стану пацієнта, виявлення побічних ефектів спеціального протипухлинного лікування, симптоматичне лікування, лікування супутньої патології згідно з відповідним медико-технологічними документами.
3.3. Рання реабілітація.
3.4. Розробка програми довгострокової третинної профілактики направленої на запобігання виникнення раннього рецидиву та ускладнень, пов'язаних з лікуванням.
При виписуванні пацієнту надається виписка із медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення (форма № 027-1/о), яка містить інформацію про отримане лікування, особливості перебігу захворювання, рекомендації щодо подальшого лікування та спостереження.
Виписка пацієнта планується відповідно до критеріїв: а) завершення за-планованого об’єму терапії; б) відсутність ускладнень терапії, що потребують лікування в стаціонарі; в) неможливість продовження спеціальної терапії у зв’язку з розвитком протипоказань.
Обов’язкові:
4.1. Виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма №027/о).
4.2. Надати пацієнтам, які перенесли спеціальне лікування, інформацію про можливі віддалені побічні ефекти лікування, необхідність проведення періодичних обстежень відповідно до плану диспансеризації.
4.3. Надати рекомендації щодо способу життя, режиму харчування та фізичних навантажень.
В зв'язку з високою небезпекою виникнення рецидиву та метастазу та/або іншої пухлини пацієнти з раком гортані підлягають диспансеризації з плановими оглядами в закладі спеціалізованої допомоги, в якому отримували лікування, або за місцем реєстрації.
Пацієнти з раком гортані підлягають диспансерному спостереженню довічно. Обстеження відповідно плану диспансеризації сприяє ранньому виявленню рецидиву захворювання та/або іншої пухлини.
Обов’язкові:
5.1.Забезпечити ведення Реєстраційної карти хворого на злоякісне новоутворення (форма №030-6/о) та відображення в ній заходів з диспансеризації.
5.2. Організувати диспансерне спостереження відповідно до плану (див. п. 4.6 розділу IV).
© 2018-2024 «Школа доказової медицини». Всі права захищені.
Інформація, опублікована на даному сайті, орієнтована на загальне ознайомлення та жодним чином не може бути використана в якості медичних, практичних або комерційних рекомендацій. У зв’язку з цим, Сайт «Школи доказової медицини» не несе жодної відповідальності за негативні наслідки, отримані через використання матеріалів, викладених на даному сайті. Документація з фармацевтичних продуктів не є рекламою та не призначена для того, щоб використовувати її замість консультації з кваліфікованими фахівцями в галузі медицини та інших галузях. Документація з фармацевтичних продуктів надається за вашою згодою відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII. Якщо вам потрібна консультація з конкретного питання, пов’язаного зі здоров’ям, необхідно звернутися до фахівців- професіоналів.
Продовжуючи своє перебування на сайті, ви підтверджуєте свою згоду на дистанційне отримання інформації про лікарські та косметичні засоби (включаючи інформацію про рецептурні лікарські засоби) на підставі вимог ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII.
Уся інформація, яка міститься на даному сайті, подана з освітньою метою виключно для медичних та фармацевтичних працівників і не замінює консультації лікаря.