Клінічна настанова рекомендована для впровадження в Україні розширеною нарадою державних експертів від 30 листопада 2017р. затверджена на розширеній нараді державних експертів у відповідності до Наказу МОЗ України №1422 від 29.12.2016 р. та Наказу МОЗ України №302 від 21.03.2017

Висновки

Рекомендації, що основані на доказових даних, є наріжним камінням системи інтегрованої медичної допомоги (ІМД)31,32 – структурованих багатодисциплінарних планів медичної допомоги, що сприяють адаптації керівних рекомендацій для їх внесення у стандартні протоколи на місцях і наступному їх використанню у клінічній практиці. Як правило, існує декілька рекомендацій стосовно лікування одного й того ж захворювання16. Важливо уважно обирати належні рекомендації для їх адаптації та розробки ІМД на місцевому рівні, позаяк більшість з них мають недоліки внаслідок або особливостей розробки самих рекомендацій, або наявності отриманих в ході досліджень доказів та їх тлумачення. Найбільш поширеними недоліками рекомендацій щодо АР є обмеженість сфери їх застосування (розглядається лише незначна кількість важливих питань стосовно лікування конкретних захворювань), недостатня ретельність при їх розробці та розповсюдженні, а також неналежний виклад думок пацієнтів і тих, хто за ними доглядає16. Ми визнаємо, що в оновленій у 2016 році редакції ARIA ми не переглянули усі рекомендації ARIA 2010 року. Разом з тим, ми оновили лише три рекомендації, що були визнані членами робочої групи ARIA такими, що вимагають оновлення, і ми опрацювали три нових запитання. Ми визнаємо також, що до складу робочої групи з розробки рекомендацій ARIA входили алергологи, отоларингологи, пульмонологи, терапевти і педіатри, але в групі не було інших фахівців у галузі охорони здоров'я, фармацевтів і самих пацієнтів. Однак, готуючи оновлення в редакції ARIA 2016 року, ми здійснили систематичний пошук і огляд опублікованих доказових даних щодо цінностей і преференцій у пацієнтів стосовно результатів і методів лікування АР, що, певною мірою, допомогло подолати цей недолік. Ми підсумували результати у розділі про передбачувані цінності та преференції у пацієнтів у повному тексті оновленої редакції ARIA 2016 року (див. пункт Е1 у мережевому репозитарії в інтернеті) та у відповідних розділах таблиць з даними щодо ДдР (див. пункт Е2 у мережевому репозитарії в інтернеті).

Існуючі доказові дані мають важливі недоліки:

  1. оцінка результатів лікування і повідомлення про них мали вибірковий характер [наприклад мало в яких дослідженнях належним чином оцінюється якість життя (що є найважливішим результатом лікування у пацієнтів з АР) і мало повідомляється про результати такої оцінки];
  2. вибірка пацієнтів, залучених до клінічних досліджень, могла не віддзеркалювати належним чином особливості тих пацієнтів, які отримували первісну медичну допомогу;
  3. відсутність розрізнення пацієнтів за віком або за різним ступенем тяжкості симптомів (брак належної стратифікації)35, що, таким чином, обмежує можливості застосування і узагальнення результатів досліджень.

Враховуючи такі недоліки, рекомендації стосовно клінічної практики, особливо на міжнародному рівні, мають наголошувати на необхідності ретельного систематичного огляду інформації щодо наслідків для здоров'я та прозорого і детального опису передбачуваних цінностей і преференції у пацієнтів, міркувань щодо вартості, можливості здійснення і прийнятності лікування та питань забезпечення рівності у галузі охорони здоров'я, позаяк наразі ці рекомендації дотримуються принципів ДдР в рамках системи GRADE36-38. Такий детальний, відкритий і прозорий виклад рекомендацій сприяє адаптації рекомендацій на місцях і їх перенесення у систему ІМД. Систематичні та прозорі резюме доказових даних з чітким визначенням прогалин у масиві існуючих отриманих в ході досліджень доказових даних необхідні для того, щоб скласти плани досліджень і уникнути зайвих витрат ресурсів на подальші клінічні дослідження, коли в них немає потреби39.

Впровадження рекомендацій у різних умовах і в різних країнах залежить, зокрема, від наявності медичних можливостей (таких як діагностичні дослідження, медикаменти й обладнання), наявності ресурсів і від культурних відмінностей. Таким чином, може знадобитися адаптувати ці рекомендації на місцевому рівні та розробити ІМД на державному, регіональному або місцевому рівні. Разом з тим, вони завжди повинні спиратися на результати систематичного огляду доказових даних стосовно бажаних і небажаних наслідків. Редакція ARIA від 2016 року буде використовуватися для розробки ІМД, запропонованих Європейським інноваційним партнерством з питань активного і здорового старіння31,32,40 шляхом застосування сигнальної мережі "МАСК" [англ. "MASK" (MACVIA-ARIA Sentinel Network)]. Наразі робоча група з розробки ARIA працює над створенням новітньої стратегії впровадження за допомогою мобільних технологій41,42 та системи допомоги при прийнятті клінічних рішень41, що наразі розгортається у 21 країні світу43. Редакція ARIA від 2016 року буде вбудована у систему допомоги при прийнятті клінічних рішень для стратифікації пацієнтів у реальному часі шляхом застосуванням мобільних технологій.

Більшість рекомендацій основані на доказових даних низької або дуже низької достовірності, головним чином, з причини недостатньої точності визначення оцінених ефектів внаслідок невеликої чисельності вибірки обстежених пацієнтів. Для вирішення цих питань потрібно здійснити більше ретельно розроблених рандомізованих контрольованих досліджень, в ході яких кількісно оцінити усі важливі наслідки лікування і належним чином розповсюдити отриману інформацію.

Напрацювання, важливі для клінічної практики: переглянута редакція рекомендацій ARIA 2016 року пропонує оновлені поради клініцистам і пацієнтам стосовно варіантів лікування АР, що застосовуються найчастіше.

ТАБЛИЦЯ І. Рекомендації

Рекомендація Передбачувані цінності та преференції Пояснення та інші міркування
Запитання 1. Чи слід застосовувати для лікування АР комбінацію пероральних блокаторів Н1-гістамінових рецепторів (пероральні Н1-блокатори) та інтраназальних кортикостероїдів (ІНКС) замість застосування лише ІНКС?
Рекомендація 1А. Пацієнтам з САР ми висуваємо в якості можливої пропозиції застосування або комбінації пероральних Н1-блокаторів з ІНКС, або лише ІНКС (умовна рекомендація/ низький рівень достовірності доказових даних). Робоча група з розробки рекомендацій ARIA визнала, що вибір схеми лікування залежить, головним чином, від преференцій пацієнта, наявності можливості лікування та його вартості на місцевому рівні. Члени робочої групи виходили з того, що в більшості випадків потенційна чиста користь не виправдовує витрати додаткових ресурсів.

Це – умовна рекомендація і тому різні пацієнти вибиратимуть різні варіанти лікування. Там, де додаткові витрати на пероральні Н1-блокатори є невеликими та/або цінності та преференції у пацієнтів відрізняються від тих, що були передбачені членами робочої групи з розробки рекомендацій, обґрунтованим вибором може бути комбінована терапія, особливо для пацієнтів, у яких симптоми погано піддаються лікуванню лише ІНКС, для пацієнтів з різко вираженими очними симптомами або для пацієнтів, які починають лікування, оскільки очікується, що таке лікування призведе до швидшого результату.

Ця рекомендація стосується регулярного застосування пацієнтами з САР більш сучасних і менш седативних пероральних Н1-блокаторів та ІНКС. При застосуванні пероральних Н1-блокаторів старіших поколінь з сильнішою седативною дією співвідношення між бажаними і небажаними ефектами може бути іншим.

Рекомендація 1В. Пацієнтам з ЦАР ми висуваємо в якості можливої пропозиції застосування лише ІНКС, а не комбінації ІНКС з пероральними Н1-блокаторами (умовна рекомендація/ дуже низький рівень достовірності доказових даних). Наразі існуючі доказові дані свідчать про відсутність додаткової користі від застосування комбінованої терапії у порівнянні з лікуванням лише ІНКС і про можливість виникнення додаткових небажаних ефектів. Ця рекомендація є умовною внаслідок бідності інформації і тому має дуже низький рівень достовірності доказових даних.
2. Чи слід застосовувати для лікування АР комбінацію інтраназальних блокаторів Н1-гістамінових рецепторів (інтраназальні Н1-блокатори) та ІНКС замість застосування лише ІНКС?
Рекомендація 2А. Пацієнтам з САР ми висуваємо в якості можливої пропозиції застосування або комбінації ІНКС з інтраназальними Н1-блокаторами, або лише ІНКС (умовна рекомендація/ помірний рівень достовірності доказових даних). Члени робочої групи визнали, що вибір варіанта лікування залежатиме, головним чином, від преференцій у пацієнта, від наявності можливості лікування та його вартості на місцевому рівні. На початку лікування (приблизно протягом перших 2-х тижнів) застосування комбінації ІНКС з інтраназальними Н1-блокаторами може призводити до більш швидкого ефекту, ніж застосування лише ІНКС, внаслідок чого така комбінація може бути переважним варіантом вибору у деяких пацієнтів. Це – умовна рекомендація і тому різні пацієнти вибиратимуть різні варіанти лікування. Там, де додаткові витрати на пероральні Н1-блокатори є невеликими та/або пацієнти більше цінують потенційну користь, ніж побоюються будь-якого підвищення ризику виникнення побічних ефектів, обґрунтованим вибором може бути комбінована терапія.
Рекомендація 2В. Пацієнтам з ЦАР ми висуваємо в якості можливої пропозиції застосування або комбінації ІНКС з інтраназальними Н1-блокаторами, або лише ІНКС (умовна рекомендація/ дуже низький рівень достовірності доказових даних). Члени робочої групи визнали, що вибір варіанта лікування залежатиме, головним чином, від преференцій у пацієнта, від наявності можливості лікування та його вартості на місцевому рівні. Це – умовна рекомендація внаслідок дуже низького рівня достовірності доказових даних. На початку лікування (приблизно протягом перших 2-х тижнів) застосування комбінації ІНКС з інтраназальними Н1-блокаторами може призводити до більш швидкого ефекту, ніж застосування лише ІНКС, внаслідок чого така комбінація може бути переважним варіантом вибору у деяких пацієнтів.
3. Чи слід застосовувати для лікування АР комбінацію інтраназальних Н1-блокаторів та ІНКС замість застосування лише інтраназальних Н1-блокаторів?
Рекомендація 3А. Пацієнтам з САР ми висуваємо в якості можливої пропозиції застосування комбінації ІНКС з інтраназальними Н1-блокаторами, а не лише інтраназальних Н1-блокаторів (умовна рекомендація/ низький рівень достовірності доказових даних). Ця рекомендація основана на тому, що більш важливим є більш ефективне послаблення симптомів і поліпшення якості життя при застосуванні комбінованої терапії, ніж при застосуванні лише інтраназальних Н1-блокаторів. Уникнення додаткових витрат (витрати ресурсів) вважається менш важливим. Це – умовна рекомендація і тому різні пацієнти вибиратимуть різні варіанти лікування. Там, де додаткові витрати на комбіновану терапію є великими, альтернатива (тобто застосування лише інтраназальних Н1-блокаторів) може теж бути обґрунтованим варіантом вибору. Один з членів робочої групи зауважив, що ця рекомендація повинна бути умовною як у випадку лікування, так і у випадку порівняння.
4. Чи слід застосовувати для лікування АР блокатори лейкотрієнових рецепторів (блокатори ЛТ-рецепторів) замість пероральних Н1-блокаторів?
Рекомендація 4А. Пацієнтам з САР ми висуваємо в якості можливої пропозиції застосування або блокаторів ЛТ-рецепторів, або пероральних Н1-блокаторів (умовна рекомендація/ помірний рівень достовірності доказових даних). Члени робочої групи визнали, що вибір блокаторів ЛТ-рецепторів або пероральних Н1-блокаторів залежатиме, головним чином, від преференцій у пацієнта, наявності та вартості певних конкретних ліків на місцевому рівні. У багатьох ситуаціях пероральний Н1-блокатор все ще може бути більш рентабельним вибором, але це великою мірою залежатиме від наявності генериків блокаторів ЛТ-рецепторів і від місцевої вартості різних пероральних Н1-блокаторів і блокаторів ЛТ-рецепторів пізнішого покоління. Деяким пацієнтам з АР із супутньою астмою, особливо із респіраторним захворюванням, індукованим фізичним навантаженням та/або погіршеним внаслідок прийому аспірину, блокатори ЛТ-рецепторів можуть бути більш корисними, ніж пероральні Н1-блокатори. Однак ця рекомендація застосовна у випадку лікування АР, а не астми. Пацієнти з астмою і з супутнім АР повинні отримати належне лікування згідно з рекомендаціями щодо лікування астми.
Рекомендація 4В. Пацієнтам з ЦАР ми висуваємо в якості можливої пропозиції застосування пероральних Н1-блокаторів, а не блокаторів ЛТ-рецепторів (умовна рекомендація/ низький рівень достовірності доказових даних). Ця рекомендація основана на тому, що більш важливим є можливе виразніше покращення стану щодо симптомів і поліпшення якості життя при застосуванні пероральних Н1-блокаторів, ніж при застосуванні блокаторів ЛТ-рецепторів. Ймовірність підвищення ризику виникнення сонливості вважається менш важливою. Це – умовна рекомендація і тому різні пацієнти вибиратимуть різні варіанти лікування, виходячи зі своїх преференцій на користь послаблення симптомів у порівнянні з уникненням ризику виникнення побічних ефектів. Це може більш важливим для пацієнтів з ЦАР, ніж з САР, позаяк вони можуть застосовувати ці медикаменти протягом більш тривалого періоду часу. Деяким пацієнтам з АР та з супутньою астмою, особливо із респіраторним захворюванням, індукованим фізичним навантаженням та/або погіршеним внаслідок прийому аспірину, блокатори ЛТ-рецепторів можуть бути більш корисними, ніж пероральні Н1-блокатори. Однак ця рекомендація застосовна у випадку лікування АР, а не астми. Пацієнти з астмою і з супутнім АР повинні отримати належне лікування згідно з рекомендаціями щодо лікування астми.
5. Чи слід застосовувати для лікування АР інтраназальні H1-блокатори замість застосування ІНКС?
Рекомендація 5А. Пацієнтам з САР ми висуваємо в якості можливої пропозиції застосування ІНКС, а не інтраназальних H1-блокаторів (умовна рекомендація/ помірний рівень достовірності доказових даних). Ця рекомендація основана на тому, що більш важливим є ймовірно невелике, але більш виражене послаблення симптомів і поліпшення якості життя при застосуванні ІНКС, ніж при застосуванні інтраназальних H1-блокаторів, та менш важливою є можливість уникнення більших витрат на лікування із застосуванням ІНКС, що є характерними для багатьох регіонів. Це – умовна рекомендація і тому різні пацієнти вибиратимуть різні варіанти лікування. Клініцисти повинні допомогти кожному пацієнту прийняти рішення, що відповідає його/її цінностям і преференціям, враховуючи наявність і витрати на місцевому рівні.
Рекомендація 5В. Пацієнтам з ЦАР ми висуваємо в якості можливої пропозиції застосування ІНКС, а не інтраназальних H1-блокаторів (умовна рекомендація/ низький рівень достовірності доказових даних). Ця рекомендація основана на тому, що більш важливим є можливе виразніше послаблення назальних симптомів і поліпшення якості життя при застосуванні ІНКС, ніж при застосуванні інтраназальних H1-блокаторів, хоча загальна різниця ймовірно є малою. Можливість уникнення більших витрат на лікування із застосуванням ІНКС, що є характерним для багатьох регіонів, вважається менш важливим. Це – умовна рекомендація і тому різні пацієнти вибиратимуть різні варіанти лікування. Клініцисти повинні допомогти кожному пацієнту прийняти рішення, що відповідає його/її цінностям і преференціям, враховуючи наявність і витрати на місцевому рівні.
6. Чи слід застосовувати для лікування АР інтраназальні H1-блокатори замість застосування пероральних H1-блокаторів?
Рекомендація 6А. Пацієнтам з САР ми висуваємо в якості можливої пропозиції застосування або інтраназальних H1-блокаторів, або пероральних H1-блокаторів (умовна рекомендація/ низький рівень достовірності доказових даних). Члени робочої групи визнали, що вибір варіанта лікування залежатиме, головним чином, від преференцій у пацієнта, від наявності можливості лікування та його вартості на місцевому рівні. Це – умовна рекомендація і тому різні пацієнти вибиратимуть різні варіанти лікування. Клініцисти повинні допомогти кожному пацієнту прийняти рішення, що відповідає його/її цінностям і преференціям, враховуючи наявність можливості лікування, страхування і витрати на місцевому рівні.
Рекомендація 6В. Пацієнтам з ЦАР ми висуваємо в якості можливої пропозиції застосування або інтраназальних H1-блокаторів, або пероральних H1-блокаторів (умовна рекомендація/дуже низький рівень достовірності доказових даних). Члени робочої групи визнали, що вибір варіанта лікування залежатиме, головним чином, від преференцій у пацієнта, від наявності можливості лікування та його вартості на місцевому рівні. Це – умовна рекомендація і тому різні пацієнти вибиратимуть різні варіанти лікування. Клініцисти повинні допомогти кожному пацієнту прийняти рішення, що відповідає його/її цінностям і преференціям, враховуючи наявність можливості лікування, страхування і витрати на місцевому рівні.

Пошук Всі результати