ІІІ. Основна частина для закладів, що надають первинну медичну допомогу

3.1. Профілактика

Обґрунтування

Первинна профілактика кашлю полягає у пропагуванні здорового способу життя та профілактики хвороб, що супроводжуються кашлем.

Необхідні дії лікаря

А). Обов’язкові.

Пропагувати серед громади здоровий спосіб життя: вести роз’яснення щодо негативного впливу тютюнового диму на здоров’я в цілому та на кашель зокрема; вести роз’яснення щодо найбільш поширених алергенів (харчових, побутових) та їх впливу на стан здоров’я; навчати громаду з обережністю ставитися до контакту з речовинами, що можуть містити алергени.

Здійснювати первинну профілактику хвороб, що супроводжуються кашлем (бронхіальна астма, ГРІ, туберкульоз легень тощо) згідно з відповідними медико-технологічними документами.

Б). Бажані.

Пропагувати щеплення дітей від інфекційних хвороб, контрольованих засобами імунопрофілактики; оскільки ці інфекційні хвороби (дифтерія, коклюш, гемофільна інфекція, кір, краснуха, туберкульоз, грип, пневмококова інфекція, вітряна віспа, менінгококова інфекція) можуть бути причиною кашлю.

В період епідемічної захворюваності на грип надавати батькам дітей друковані інформаційні матеріали (див. Додаток 1).

3.2. Діагностика

Обґрунтування

У пацієнта з кашлем лікар має виключити невідкладні стани, що супроводжуються кашлем; органічні причини захворювання; визначити тривалість кашлю та топіку ураження.

Необхідні дії лікаря

А). Обов’язкові.

Виключити невідкладні стани.

Визначити, чи потребує дитина госпіталізації на даний час (див. 4.5).

Визначити тривалість кашлю: гострий (до трьох тижнів включно), підгострий (3 – 8 тижнів), хронічний (довше ніж 8 тижнів).

Провести діагностику кашлю у відповідності до його тривалості та топіки ураження дихальних шляхів (див. 4.2, 4.4, додаток 2 – 4).

Б). Бажані.

Заповнення анкети оцінки кашлю (див. додаток 5).

3.3. Лікування

Обґрунтування

Призначаючи лікування, не призначати лікарських засобів без доведеної ефективності.

При встановленні специфічної причини кашлю (діагнозі), лікування має проводитися у відповідності до вимог певних медико-технологічних документів, що регламентують надання медичної допомоги за даних нозологій.

Лікар повинен зважено підходити до вибору між ґрунтовним обстеженням пацієнта та своєчасним лікуванням. Ґрунтовне обстеження може втратити свій сенс через природній перебіг хвороби – час на природнє (без медичного втручання) одужання буде коротшим, ніж час на ґрунтовне обстеження. Інколи, в залежності від клінічної ситуації, слід надавати перевагу пробному лікуванню за умови, що діагноз на даний час з певних причин встановити неможливо.

Необхідні дії лікаря

А). Обов’язкові.

Батькам надати інформацію щодо безрецептурних лікарських засобів від кашлю; щодо небезпечності лікування дитини за порадами інтернет-ресурсів; щодо природного перебігу (перебіг без медичного втручання) кашлю при певному топічному діагнозі та можливого розвитку ускладнень. З’ясувати вподобання дитини та батьків (опікунів) щодо призначення лікарських засобів, зокрема антибактеріальних лікарських засобів. Наголосити, що тютюновий дим має негативний вплив на здоров’я дитини, зокрема на кашель.

У разі встановлення причини кашлю та нозологічного діагнозу, лікування призначати згідно з відповідними медико-технологічними документами.

У разі неможливості встановлення причини кашлю – призначати лікування у відповідності до пунктів 4.3.

Б). Бажані.

Надати інформаційний лист для пацієнта з кашлем (див. додаток 1).

3.4. Направлення до стаціонару

Обґрунтування

Діти, які потребують інтенсивного лікування чи ті, хто за соціально-побутовими показниками потребують стаціонарного лікування, госпіталізуються у відповідні стаціонари.

Необхідні дії лікаря

А) Обов’язкові.

Дітей, які потребують консультацій в закладах, що надають вторинну медичну допомогу, направляти в такі заклади.

Дітей, які відповідають критеріям показань до госпіталізації – госпіталізувати (див. п.4.5. розділ IV).