Лікування

• Основним завданням лікування є ретельне і достатньо часте очищення вушного каналу (туалет вуха). Спочатку вушний канал слід очистити від детриту, використовуючи мікровідсмоктувач, потім вухо промивається фізіологічним розчином і нарешті висушується відсмоктувачем. Якщо барабанна перетинка інтактна, для промивання можна також використати фізіологічний розчин, змішаний з хірургічним спиртом.
• За рахунок вушних крапель досягається висока місцева концентрація антибіотиків без системних побічних ефектів. Лікування триває 7–10 днів.
• У сильно набряклий вушний канал можна помістити марлеву стрічку чи вушний тампон, що розширюється, змочені топічними ліками. Вушні краплі наносяться безпосередньо на тампон, який змінюють щоденно до моменту повторного відкриття каналу.
• Абсцес вушного каналу слід розітнути, наприклад, скальпелем для міринготомії під місцевою анестезією.
• Пацієнт із зовнішнім отитом потребує ефективних знеболювальних засобів.

Ототопічні ліки.

• При застосуванні топічних ліків дуже рідко розвивається медикаментозна резистентність.
• Різниця між різноманітними наявними топічними антимікробними засобами видається мінімальною [доказ 00737 |B].
• Легке запалення: комбінація антисептика і бактеріостатичного/фунгістатичного засобу, наприклад, вушні краплі з борною кислотою/етиловим спиртом.
• Гостра інфекція, асоційована з набряком вушного каналу, вимагає комбінації протизапального і бактерицидного засобів, наприклад, вушні краплі з ципрофлоксацином і глюкокортикоїдом. Обрана терапія мусить бути ефективною проти грам-негативних і грампозитивних патогенів. Альтернативним засобом є комбінований засіб з окситетрацикліном, поліміксином В і гідрокортизоном; однак, така комбінація є ототоксичною і може використовуватися тільки при інтактній барабанній перетинці. Вушні краплі, що містять кліохінол і флуметазону півалат, ефективні лише проти грампозитивних бактерій і грибів candida.
• Топічні протигрибкові засоби обов’язкові лише при грибковій інфекції. Грибкові інфекції як правило поверхневі, тому зазвичай достатньо ретельного очищення в поєднанні із топічним лікуванням, наприклад, вушними краплями з борною кислотою/етиловим спиртом. Якщо грибкова інфекція більш тяжка, можна застосовувати протигрибкові мазі чи суспензії, показані при шкірних чи оральних інфекціях.
• Хронічний зовнішній отит - це зазвичай запальна реакція шкіри без присутності інфекції. Найефективнішим методом лікування свербежу і набряку є топічні глюкокортикоїди.

Системні медикаменти.

• Для болю, пов’язаного з гострою інфекцією, можна використовувати протизапальні анальгетики.
• Системні антибактеріальні засоби показані, якщо є поширення целюліту на прилеглу шкіру.

Рекурентне чи хронічне запалення.

• Слід сказати пацієнту уникати вставляння будь-яких предметів у вушний канал.
• Свербіж можна контролювати маззю чи краплями із глюкокортикоїдом.
• При зовнішньому отиті слід подбати, аби у вушний канал не потрапляла вода. Пацієнтам, схильним до зовнішнього отиту, слід завжди дотримуватися цієї застороги.