Клінічне випробування. Вплив BION®3, що містить пробіотичні бактерії, вітаміни та мінерали, на респіраторні інфекції та показники клітинної імунної реакції

Вінклер¹, М. та Врезе¹, Ш. Лауе^1,2 та Дж. Шрезенмейр^1,2 та ін.

¹ Інститут фізіології та біохімії харчування, Федеральний науково-дослідний центр харчування та харчових продуктів, Кіль, та ² Центр біотехнології та харчування, Кіль, Німеччина.

Опубліковано: Міжнародний Журнал «Клінічна фармакологія та терапія», Том 47 - №7/2005 (318-326).

Анотація.

Мета: Мета проведення рандомізованого, подвійного сліпого, плацебо-контрольованого інтервенційного дослідження полягала у вивченні впливу не менше ніж тримісячного прийому харчової добавки, що містить пробіотичні бактерії, вітаміни та мінерали, протягом зимово-весняного періоду на тривалість, частоту виникнення та ступінь тяжкості інфекцій, і навіть на показники клітинного імунітету.

Методи: 477 здорових чоловіків і жінок (у віці 36 років ± 13, середнє значення ± СО), не вакцинованих проти грипу, довільно розподіляли по групах, одна з яких (група досліджувана) щодня отримувала пробіотичну мультивітамінно-мінеральну добавку (досліджуваний препарат), а інша (контрольна група) - плацебо протягом трьох (n=239) або 5,5 місяців (n=238). Клітинну імунну реакцію визначали у 60 осіб у кожній досліджуваній групі методом проточної цитометрії, яку проводили до початку прийому добавки та через 14 днів прийому добавки.

Результати: Частота виникнення вірусних інфекцій дихальних шляхів була на 13,6% нижче в досліджуваній групі, яка приймала харчову добавку, порівняно з групою плацебо (р=0,07). У разі виникнення інфекцій дихальних шляхів випробувані щодня відзначали симптоми застуди та грипу. У групі, яка приймала досліджуваний препарат, симптомів було менше. Ми виявили відносне зниження загальної оцінки симптомів на 19% (р=0.12), симптомів грипу на 25% (р=0.09) та скорочення числа днів із підвищеною температурою на 54% (р=0.03). Протягом перших 14 днів прийому добавки, кількість лейкоцитів, лімфоцитів, особливо Т-лімфоцитів, включаючи клітини CD4+ і CD8+, а також моноцитів було значно вищим у групі, що отримувала досліджуваний препарат, порівняно з групою, що отримувала плацебо.

Висновок: Отримані дані свідчать про те, що прийом харчової добавки, що містить пробіотичні бактерії, вітаміни та мінерали протягом мінімум трьох місяців у зимово-весняний період може знизити частоту виникнення і ступінь тяжкості симптомів при респіраторних інфекціях у дорослих, в іншому здорових людей.

Вступ

Незважаючи на неважкий характер цих захворювань, звичайні вірусні інфекції, такі як інфекції дихальних шляхів, залишаються істотною соціально-економічною проблемою і, як і раніше, викликають фізичний дискомфорт (Хайккінен і Ярвінен, 2003).

Після прийому мультивітамінних та мінеральних добавок було відзначено поліпшення показників клітинного імунітету, а також зниження частоти виникнення та ступеня тяжкості інфекційних захворювань (Баррінгер та співавт., 2003, Чандра 1992, Лангкамп-Хенкен та співавт., 2004). Більш того, дослідження окремих вітамінів та мікроелементів, зокрема вітаміну В6, селену та цинку, виявили їх імунозміцнюючі властивості (Брум та співавт., 2004, Фолькерс та співавт., 1993, Фортес та співавт., 1998, Хокс та співавт.).

Згідно з визначенням, пробіотики - це «препарат або продукт, що містить певні живі мікроорганізми в адекватній кількості, які змінюють мікрофлору (за допомогою імплантації або колонізації) організму, і тим самим надають оздоровчий вплив на організм» (Шрезенмель і да Врезе, 2001).

Оскільки пробіотики приймають перорально, шлунково-кишковий тракт, включаючи асоційовану з кишечником лімфоїдну тканину (GALT), є основним органом-мішенню для пробіотичних мікроорганізмів. Було проведено багато досліджень щодо вивчення їх впливу на шлунково-кишковий тракт, які виявили різні ефекти (Березня та співавт., 2001). Крім того, було продемонстровано, що деякі штами пробіотичних бактерій позитивно модулюють імунну реакцію, що свідчить про їх системну дію. Встановлено, що різні клітини, такі як мононуклеарні клітини периферичної крові людини, моноцити, дендритні клітини і клітини слизової оболонки кишечника людини здійснюють викид прозапальних та протизапальних цитокінів, а також експресію ко-стимулюючих молекул у відповідь на певні штами пробіотиків (Бор. 2003, Крістенсен та співавт., 2002, Хессле та співавт., 1999). Таким чином може посилюватися реакція ТН1, пов'язана з виділенням цитокінів, що призводить до підвищення фагоцитарної активності та активації клітин-кілерів (Като та співавт., 1984, Пердигон та співавт., 1986).

Незважаючи на результати цих досліджень, досі отримано дуже мало доказів впливу пробіотичних бактерій на інфекції, особливо на інфекції, що не торкаються шлунково-кишкового тракту (де Врез і Шрезенмейр, 2002). У фінському дослідженні за участю дітей, які відвідують дитячі садки, дослідники встановили, що у дітей, які вживали в зимовий час молоко, що містить штам пробіотика Lactobacillus rhamnosus, було набагато менше респіраторних інфекцій з ускладненнями, і менше інфекцій нижніх дихальних шляхів (Хат. 2001). Вживання протягом трьох тижнів молока, що містить штам пробіотика Lactobacillus casei, на 20% скоротило тривалість шлунково-кишкових та респіраторних інфекцій у людей похилого віку (Турше та співавт., 2003).

У нашому попередньому дослідженні впливу пробіотичних бактерій на респіраторні інфекції у дорослих, в іншому здорових людей, яке проводилося в той же час, що і справжнє дослідження, ми встановили, що в групі, яка отримувала пробіотики, епізоди захворювань були коротшими, і кількість днів із підвищеною температурою протягом хвороби було менше. Також у групі, яка отримувала пробіотики, було менше симптомів застуди (р=0.056). Більш того, ми виявили значне поліпшення клітинної імунної реакції (де Врезе та співавт., 2005).

Мета даного дослідження полягала у вивченні впливу прийому харчової добавки, що містить пробіотичні бактерії, вітаміни та мінерали, протягом зимово-весняного періоду, на тривалість, частоту виникнення та ступінь тяжкості симптомів респіраторних інфекцій, а також на клітинну імунну реакцію у дорослих, в іншому людей у порівнянні з плацебо.

Методи

Дизайн дослідження та етика

Дослідження проводилося як проспективне, подвійне сліпе, рандомізоване та плацебо-контрольоване дослідження з двома паралельними групами. Він був дозволений Етичним комітетом медичного факультету Університету імені Християна Альбрехта у м. Кіль, Німеччина. До початку дослідження всі добровольці дали свою письмову поінформовану згоду на участь.

Учасники

Набір учасників дослідження здійснювався у вигляді оголошень. Після лікарського огляду та оцінки лабораторних показників безпеки, у дослідження було зараховано 477 здорових добровольців (180 чоловіків та 297 жінок) у віці 18-70 років (36±13 років, середня ± СО); повністю завершили дослідження 462 учасники.

Критерії виключення були такими: показники безпеки, що виходять за межі діапазону нормальних значень; вроджені чи набуті порушення імунітету; алергія або інші хронічні захворювання та захворювання у гострій фазі, що вимагають лікування; зловживання алкоголем та/або наркотиками; вагітність або годування груддю; заважають звички харчування або вакцинацію проти грипу, проведену протягом останніх 12 місяців.

Добровольців попросили дотримуватись своїх звичайних звичок харчування протягом дослідження, але не вживати йогурти та продукти, що містять пробіотики або є пробіотиками згідно з маркуванням. Ні імуностимулюючі модулюючі препарати, ні надмірні фізичні навантаження не дозволялися. Перед початком дослідження на спеціальних зборах учасники отримали коротку інформацію в усній та письмовій формах.

Матеріали для дослідження

Препарати застосовували у вигляді таблеток, покритих захисною оболонкою, з однаковим зовнішнім виглядом, запахом та смаком. Пігулки, які отримували учасники в досліджуваній групі, містили 5 х 10⁸ КУО (колонієутворюючі одиниці) висушених розпорошенням пробіотичних бактерій з вітамінами та мінералами, а таблетки плацебо містили лише допоміжні речовини (далі – «плацебо»). У Таблиці 1 наведено перелік інгредієнтів, що входять до складу таблеток. Склад цієї харчової добавки ґрунтується на рекомендованих добових нормах вітамінів, мінералів та мікроелементів. Додавання пробіотичних бактерій має зробити продукт відповідним принципом «все в одному флаконі».

* Tribion Harmonis ™ (ТРИБІОН ГАРМОНІС™)

Інгреліенти: мікрокристалічна целюлоза, кальцію аскорбат гранульований, лактози моногілрат, трикальційфосфат безхвильовий, Оболонка: (шелак, гілроксіпропілметилцелюлоза, ацетильовані моногліцерили повілону гліцерину), заліза (II) сульфату гілцета, композиції селеном, порошок з пробіотичних бактерій, гліцерину моностеарат, нікотинаміл, цинку оксил, натрію карбоксиметилу целюлоза, повілон, калію хлорил, магнію оксил, кальцію пантотенат, кросповілон, композиція Вітаміну А, марганцю сульфату моногіл глюкози, порошок Вітаміну D3, пірилоксину гілрохлорил, тіаміну мононітрат, рибофлавін, колоїлний ліоксил кремнію, тритурація ціанокобаламіну глюкози, фолієва кислота, калію йоліл, біолін, хрому (III) хлорила гексагілат, натрію моліблаталігілрат.

До складу харчової добавки входять такі штами бактерій (Tribion Harmonis): Lactobacillus gasseri PA 16/8, Bifidobacterium longum SP 07/13 і Bifidobacterium Bifidum MF 20/5. B. bifidum була виділена зі стільця здорового новонародженого, що перебуває на грудному вигодовуванні, B. longum та L. gasseri - зі стільця здорових дорослих. Встановлено, що вони сприяють посиленню імунного захисту у мишей, запобігаючи зараженню патогенними бактеріями (Хонма, 1986) і належать до роду, який вважається безпечним (Боррієлло та співавт., 2003). Життєздатність пробіотичних бактерій протягом усього періоду досліджень була гарантована раніше проведеними постачальником довгостроковими випробуваннями на стабільність.

Всі досліджувані препарати були попередньо упаковані та рандомізовані постачальником (Мерк Консьюмер Хелс Кер/Merck Consumer Health Care, Дармштадт, Німеччина), який помітив упаковки ідентифікаційними номерами для відповідності критерію подвійного сліпого дослідження. Учасникам дослідження надавали ці ідентифікаційні номери відповідно до набору.

Інтервенція

Протягом трьох місяців, з січня до травня 2001 р., під наглядом перебували 239 учасників дослідження, а протягом 5,5 місяців, з грудня 2001 р. по червень 2002 р., - 238 учасників. На додаток до свого звичайного раціону харчування, добровольці мали приймати одну таблетку на день досліджуваного препарату або плацебо. Добровольці приходили до Федерального науково-дослідного центру харчування та харчових продуктів кожні чотири тижні для отримання таблеток. Це дозволяло встановити близький контакт із добровольцями з метою забезпечення оптимального дотримання умов дослідження та прихильності.

Клітинну імунну реакцію оцінювали методом проточної цитометрії у підгрупі зі 120 довільно відібраних добровольців (по 60 з кожної групи піддослідних) до початку прийому досліджуваного препарату та через 14 днів прийому. Використовуючи метод рандомізованих блоків, ми забезпечили однакову кількість учасників у кожній групі.

У разі виникнення респіраторних інфекцій учасники щодня заповнювали анкету, відзначаючи наведені нижче симптоми. Епізод захворювання визначався як поява хоча б одного симптому з боку дихальних шляхів (назального, фарингеального чи бронхіального характеру). З метою виключення бактеріальних інфекцій верхніх дихальних шляхів протоколом було передбачено виключення випадків захворювань, при яких випробувані отримували антибіотикотерапію. Таким чином, ми вирішили не зважати на епізоди респіраторних інфекцій, ускладнених вторинною бактеріальною інфекцією.

Вимірювання результатів

Аналізували такі параметри:

• частота виникнення та тривалість епізодів респіраторних захворювань
• окремі специфічні симптоми респіраторних захворювань;
• загальна оцінка симптомів, що виражає загальний тяжкість кожного епізоду захворювання (головний параметр);
• клітинна імунна реакція до початку прийому добавки та через 14 днів прийому;

Збір даних

Специфічні симптоми

Анкети для оцінки епізодів захворювання ґрунтувалися на дослідженнях Стансфільда та колег (1993) та Моссаду та колег (1996). Добровольці щодня відзначали назальні симптоми (нежить, закладеність носа, сморкання, жовті виділення, кров'яні виділення, чхання), фарингеальні симптоми (першіння в горлі, біль у горлі, захриплість), бронхіальні симптоми (кашель, виділення, жовті) біль у м'язах, кон'юнктивіт (почервоніння очей), втома, втрату апетиту та підвищену температуру (температура >37.7°С). Ступінь тяжкості кожного з назальних, фарингеальних та бронхіальних симптомів, а також головою болю, болі в м'язах та кон'юнктивіту оцінювали в балах за наступною шкалою: відсутність симптомів = 0, слабо виражені симптоми = 2, помірно виражені симптоми = 4, тяжкі симптоми = 6. Чихання, втому та втрату апетиту оцінювали за шкалою: так = 1, ні = 0. Підвищена температура завжди відповідала 6 балам.

Загальна оцінка симптомів

Ці оцінки симптомів у балах підсумовували та отримували загальну оцінку симптомів за день, яка могла становити максимум 45 балів на день, а щоденна оцінка симптомів грипу (фарингеальні симптоми, бронхіальні симптоми, головний біль, біль у м'язах, втома, втрата апетиту та підвищена температура) могла становити максимум 32 бали на день. Підсумовували щоденні оцінки за період хвороби, отримуючи загальну оцінку симптомів.

Проточна цитометрія

Клітинний імунітет аналізували методом проточної цитометрії (цитометр "EPICS XL-MCL, Beckman Coulter", Крефельд, Німеччина). Ідентифікацію клітин крові здійснювали за допомогою «Beckman Coulter tetraChrome test^®» з метою диференціювати лімфоцити (CD45+), В-лімфоцити (CD45+, CD19+), Т-лімфоцити (CD45+, CD3+), ТІ-клітини (CD45+, CD3+) цитотоксичні Т-клітини плюс Т-супресори (CD45+, CD3+, CD8+), та природні клітини-кілери (CD45+, CD56+). Підрахунок клітинних популяцій здійснювали за допомогою програмного забезпечення "Coulter System-II", Версія 3.0, та програмного забезпечення "Coulter tetraONE SYSTEM". Для визначення активації Т-лімфоцитів зразки цільної крові інкубували з 5 мкг ФГА/мл або 20 мкг ФГА/мл протягом двох годин (контроль: те саме у фосфатно-сольовому буфері). Ми вибрали експресію CD69 як маркер ранньої активації (Лім і співавт., 1998). Клітини фарбували моноклональними антитілами до CD3, CD4, CD8 та CD69 (IO Test^® Coulter Immunotech). Кількість гранулоцитів, моноцитів та фагоцитарну активність визначали за допомогою Orpegen Phago Test^®» (Хірт і співавт., 1994).

У статистичний аналіз включали ті зразки, кількість лейкоцитів у яких було в межах норми до початку прийому досліджуваного препарату.

¹ - значення р із х²-критерій; ² - значення р, незалежний t-критерій Стьюлента, ³ - значення р, непараметричний критерій Манна-Уітні, ⁴ - температура >37.7 ° С, ⁵ - фарингеальні симптоми + бронхіальні симптоми + головний біль + біль у м'язах + втома + втрата апетиту + підвищена температура.

Статистичний ступінь та аналізи

Відомості про середню тривалість епізодів захворювань було отримано з опитувань мешканців Кіля та прилеглих районів за рік до проведення дослідження. Виходячи з тривалості, що становить 6.0±1.7 днів (середнє ± СО), а = 0.05, ступінь (1-Р) = 0.1 та очікуваного скорочення тривалості епізодів на один день у групі, яка отримувала досліджуваний препарат, згідно з результатами дослідження Треанора та колег (2000) ), визначили мінімальний розмір вибірки – по 61 учаснику у групі. Припускаючи, що застудять лише 60% учасників, і також припускаючи, що 20 можуть відмовитися від участі у дослідженні, було заплановано набрати в кожну групу по 120 осіб для кожного інтервенційного періоду.

Мінімум по 61 учаснику в групі - така постановка уможливлювала зіставлення з дослідженням Хохейсела та колег (1997), в якому в кожній групі мало бути по 60 учасників з першими симптомами застуди для того, щоб продемонструвати значний позитивний вплив екстракту ехінацеї (Echinacea purpurea). на епізоди респіраторних захворювань.

Визначення розміру вибірки здійснювали виходячи з повного періоду простудних захворювань, починаючи з осені до весни. З технічних причин дослідження не виходило розпочати до січня 2001 р. Тому ми вирішили продовжити дослідження на другий період. Щоб уникнути систематичної помилки, у другому періоді набирали нових добровольців, їх рандомізацію здійснювали окремо, але при цьому в кожному дослідному періоді було забезпечено однакову кількість учасників у групі, яка отримує пробіотики, та у контрольній групі.

При аналізі оцінок симптомів визначення різко виділяються результатів у вибірках використовували критерій Граббса з рівнем значимості < 0.01 (Граббс, 1969).

Оцінки симптомів аналізували за допомогою одностороннього непараметричного критерію Манна-Уітні. Для порівняння частоти виникнення захворювань у двох групах використовували х²-критерій. Для порівняння тривалості епізодів захворювань, а також відмінностей у кількості клітин між Днем 14 та Днем 0 у двох групах використовували односторонній t-критерій Стьюдента. Дані представлені як середнє ± стандартна помилка середнього. Усі статистичні аналізи проводилися з використанням пакету програмного забезпечення «Statgraphics Plus^®», версія 4.1, виробництва компанії Мануджистікс/Manugistics, Роквіль, США.

¹ - значення р, незалежний t-критерій Стьюлента, ² - Т-хелпери (CD4+), ³ - цитотоксичні Т-клітини плюс Т-супресори (Cd8+).

Роль джерела фінансування

За винятком деяких обмежень через обсяг фінансування та складу матеріалів, спонсори дослідження (Мерк Консьюмер Хелс Кер) не брали участі у розробці плану дослідження, зборі даних, аналізі даних, інтерпретації даних та складанні звіту.

Результати

Загалом у дослідження було зараховано 477 учасників. Отримано дані щодо 462 учасників, які повністю завершили дослідження. Розподіл учасників за статевою та віковою ознакою був однаковим у групі, що отримувала досліджуваний препарат, та у групі, яка отримувала плацебо: у групі, що отримувала досліджуваний препарат, було 149 жінок та 90 чоловіків, у віці 36±12 років; у групі, що отримувала плацебо, було 148 жінок та 90 чоловіків, віком 37±13 років. Протягом двох періодів дослідження було дев'ять винятків із дослідження у групі, що отримувала досліджуваний препарат, та шість винятків із дослідження у групі, яка отримувала плацебо. Це було спричинено недотриманням умов дослідження. Повідомлень про небажані явища не було.

Симптоми

Оцінки всіх симптомів, зазначені в анкетах, були нижчими у досліджуваних, які отримували досліджуваний препарат, ніж у тих, хто отримував плацебо (Таблиця 2). Відмінності були особливо помітні за такими параметрами, як кількість днів із підвищеною температурою, головний біль, кон'юнктивіт (р<0.05) та оцінка симптомів грипу (р=0.09).

Тривалість та частота виникнення епізодів захворювань

Середня тривалість епізодів захворювань була на 9.3% менша у групі, яка приймала досліджуваний препарат, ніж у групі, що приймала плацебо (досліджуваний препарат 6.8±0.4, плацебо 7.5±0.7 днів, р=0.19). Загальна кількість зареєстрованих епізодів захворювань становила 121 у групі, яка приймала досліджуваний препарат, та 140 у групі, яка приймала плацебо (відносне зниження 13.6%, р=0.07).

Аналіз методом проточної цитометрії

Протягом перших 14 днів прийому добавки загальна кількість лейкоцитів, лімфоцитів, Т-лімфоцитів, CD4+ та CD8+ лімфоцитів, а також моноцитів значно зросла у групі, яка приймала досліджуваний препарат, порівняно з групою, яка приймала плацебо (Таблиця 3).

Обговорення

У даному рандомізованому, подвійному сліпому, плацебо-контрольованому, інтервенційному дослідженні ми перевіряли гіпотезу про те, що вплив прийому харчової добавки, що містить пробіотичні бактерії, вітаміни та мінерали, протягом зимово-весняного періоду, пов'язано з меншим ступенем тяжкості епізодів респіраторів загальної оцінки симптомів) у порівнянні з плацебо. Ця гіпотеза ґрунтується на кількох дослідженнях, що вказують на те, що пробіотичні бактерії, а також вітаміни та мінерали позитивно впливають на респіраторні інфекції. Тому ми вивчили вплив комбінованого препарату на цей тип захворювань.

Вибір зимово-весняних періодів обумовлений підвищеним ризиком респіраторних інфекцій. Фактично, загальна кількість випадків респіраторних інфекцій та грипоподібних епізодів, зареєстрованих під час цього дослідження, склала 261 (0.6 випадки на одного пацієнта), що відповідає в середньому від 2 до 4 випадків на рік у дорослих (Хайкінен і Ярвінен, 2003).

У цьому дослідженні використовувалися анкети для самостійного оцінювання симптомів (Моссад та інші, 1996 Стансфільд та інші 1993). Цей вибір був обґрунтований дослідженнями, що демонструють хорошу відповідність між суб'єктивною оцінкою симптомів та об'єктивною оцінкою лікаря (Макінтайр та Прітчард, 1989).

Загальна частота виникнення легких і тяжких захворювань дихальних шляхів була нижчою у групі, яка приймала пробіотичну мультивітамінно-мінеральну харчову добавку, ніж у групі, яка приймала плацебо. Аналіз анкет показав зниження тяжкості симптомів грипу у групі, яка приймала досліджуваний препарат; зокрема, було менше випадків підвищення температури під час хвороби, і загальна оцінка симптомів була нижчою.

Що стосується інших досліджень мультивітамінно-мінеральних добавок, важко визначити їх вплив на здорових дорослих людей в індустріальних країнах, оскільки учасники дослідження зазвичай добре харчуються (Віллет та Стампфер, 2001). Вплив добавок був продемонстрований лише щодо людей похилого віку, для яких характерний брак поживних речовин та ослаблений імунітет, і щодо груп людей, вразливих у плані незбалансованого харчування (Фавзі та Стампфер, 2003). Відповідно, у дослідженні, проведеному Баррінгером та колегами (2003), мультивітамінно-мінеральні добавки значно знизили частоту виникнення інфекційних захворювань у людей старше 45 років. Проте дослідження Баррінгера включало учасників, які страждають на діабет, які часто мають брак поживних речовин (Фавзі і Стампфер, 2003), і зниження частоти захворюваності спостерігалося якраз серед таких учасників, тоді як серед учасників, які не страждають від діабету, жодних змін не відзначалося. (Баррінгер і співавт., 2003). У дослідженні з використанням продукту, збагаченого білком, вітаміном Е, вітаміном С, β-каротином, селеном, цинком, фрукто-олігосахаридами, і структурованими триацилгліцеролами, у добровольців у віці 65 років і старше відзначалися набагато короткі епізоди з симптомами простуди поряд з посиленою проліферацією лімфоцитів (Лангкампф-Хенкен та співавт., 2004). У дослідженнях окремих поживних речовин переважно використовували мега-дози. Ван Страатен та колеги (2002) продемонстрували нижчу частоту виникнення епізодів респіраторних захворювань та більш коротку тривалість важких симптомів при застосуванні 1,000 мг Вітаміну С щодня. Дослідження із застосуванням таблеток цинку глюконату продемонстрували значно більш коротку тривалість симптомів респіраторних захворювань при прийомі в середньому 66,5 мг цинку (5 таблеток) на день при появі перших симптомів застуди (Моссад і співавт., 1996). Прийом 25 мг цинку на день призводив до збільшення кількості Т-хелперів та цитотоксичних Т-клітин у літніх учасників дослідження (Фортес та співавт., 1998). Селенові добавки показали здатність покращувати клітинну імунну реакцію за допомогою збільшення кількості клітин Т-хелперів та більш раннього піку проліферації Т-клітин, а також здатність підвищувати вироблення цитокінів у відповідь на поліовакцинацію у здорових дорослих людей з низьким селеновим статусом (Брум та 004, 2).

У деяких пробіотичних штамів були виявлені імуномодулюючі властивості, що надають системну дію. Численні дослідження показали, що молочно-кислі бактерії можуть продукувати прозапальні цитокіни, підтримуючи цим адекватну імунну реакцію у разі інфекції. З іншого боку, можуть індукуватися протизапальні цитокіни, такі як бета-трансформуючий фактор росту та інтерлейкін-10, які попереджають розвиток алергічних захворювань та надмірної запальної реакції (Пердигон та співавт., Ваарала, 2003). Виявили, що Lactobacillus rhamnosus підвищує фагоцитарну активність (Джил і Рутерлюрд, 2001). Додатковий прийом L. rhamnosus або Bifidobacterium lactis протягом трьох тижнів призводив до зростання кількості природних клітин-кілерів у периферичній крові у літніх добровольців (Джіл та Рутерфюрд, 2001). Ці імуномодулюючі дії засновані на таких бактеріальних структурах, як, наприклад, компоненти клітинних стінок бактерій (наприклад, ліпотейхоєва кислота), та ЦФГ фрагменти ДНК (цитозин-фосфат-гуанозин ДНК, які часто виявляються в геномі бактерій). Вони розпізнаються Toll-подібними рецепторами, які експресуються в клітинах кишечника та імунних клітинах (Каріо та Подольськи, 2000, Крістенсен та співавт., 2002, Музіо та співавт., 2000). Крім того, було встановлено, що різні штами Lactobacillus gasseri вивільняють хемотаксичний фактор, який діє на моноцити людини (Китазава та співавт., 2002). Однак ці результати були отримані лише для певних штамів і не можуть поширюватися на інші штами молочнокислих бактерій.

У цьому дослідженні протягом перших 14 днів прийому кількість лейкоцитів, лімфоцитів, Т-лімфоцитів, клітин Т-хелперів (CD4+), цитотоксичних Т-клітин-супресорів (CD8+) і моноцитів значно збільшилася в групі, що отримувала досліджуваний препарат. Однак це збільшення спостерігалося і в групі, яка приймала плацебо, хоча ми виключили добровольців з явними інфекціями та кількістю лейкоцитів вище за норму. Таке збільшення групи, яка приймала плацебо, могло бути викликано домішками чи речовинами зі складу допоміжних речовин, тобто. харчовими волокнами або шелаком, що покриває таблетки, імуностимулюючі властивості яких ще обговорюються (Шли та Фільд, 2002). Однак кількість цих допоміжних речовин у кожній таблетці така мала, що не можна очікувати від них ніякого впливу. Тому цей ефект може розглядатися як ефект плацебо, описаний для багатьох захворювань і здатний впливати на об'єктивно вимірювані параметри, такі, як, наприклад, імунокомпетентні клітини (Стюарт-Вілльямс, 2004).

У другому дослідженні аналізували лише бактерії молочної кислоти порівняно з контролем і виявили аналогічний вплив на симптоми респіраторних захворювань, хоча дозування пробіотиків становило лише 5 х 10⁷ замість 5 х 10⁸ на день (де Верзе та співавт., 2005). Це вказує на те, що доза 5 х 107 бактерій була достатньою для отримання бажаних ефектів.

Література:

1. Heikkinen T, Järvinen A. The common cold. Lancet 2003; 361:51-9.
2. Blum S, Haller D, Pfeifer A, Schiffrin EJ. Probiotics and immune response. Clin Rev Allergy Immunol 2002;22: 287-309.
3. Isolauri E, Sutas Y, Kankaanpaa P, Arvilommi H, Salminen S.Probiotics: effects on immunity. Am J Clin Nutr 2001; 73:444S-50S.
4. Marteau PR, de Vrese M, Cellier CJ, Schrezenmeir J.Protection from gastrointestinal diseases with the use of probiotic bacteria. Am J Clin Nutr2001;73:430S-6S.
5. de Vrese M, Schrezenmeir J. Probiotics and non-intestinal infectious conditions. Br J Nutr 2002;88:59-66.
6. Yasui H, Kiyosima J, Hori T, Shida K. Protection against influenza infection of mice fed Bifidobacterium breve YIT4064. Clin Diagn Lab Immunol 1999;6:186-92.
7. Lykova EA, Vorob'ev AA, Bokovoi AG, et al. Disruption of microbiocenosis of the large intestine and the immune and interferon status in children with bacterial complications of acute viral infections of the respiratory tract and their correction by high doses of bifidumbacterin forte. Antibiot Khimioter 2000;45:22-7 [in Russian].
8. Hatakka K, Savilahti E, Ponka A, et al. Effect of long term consumption of probiotic milk on infections in children attending day care centres: double blind, randomised trial. Br Med J 2001;322:1327-9.
9. Habermann W, Zimmermann K, Skarabis H, Kunze R, Rusch V. Influence of a bacterial immunostimulant (human Entero Enterococcus faecalis bacterin) on the recurrence of relapses in patients with chronic bronchitis. Arzneimittelforschung 2001;51:931-7 [in German].
10. Habermann W, Zimmermann K, Skarabis H, Kunze R, Rusch V. Reduction of acute relapses in patients with chronic recurrent hypertrophic sinusitis during treatment with a bacterial immunostimulant (Enterococcus faecalis bacteria of human origin—a medical probiotic). Arzneimittelforschung 2002;52(8):622-7 [in German].
11. Turchet P, Laurenzano M, Auboiron S, Antoine JM. Effect of fermented milk containing the probiotic Lactobacillus casei DN- 114001 on winter infections in free-living elderly subjects: a randomised, controlled pilot study. J Nutr Health Aging 2003;7(2):75-7.
12. Honma M. On effect of lactic acid bacteria: biological significance. New Med Clin 1986;35:1-19.
13. Stansfield SK, Pierre-Louis M, Lerebours G, Augustin A. Vitamin A supplementation and increased prevalence of childhood diarrhoea and acute respiratory infections. Lancet 1993;342:578-82.
14. Mossad S, Macknin M, Medendorp S, Mason P. Zinc gluconate lozenges for treating the common cold: a randomised, double-blind, control-controlled study. Ann Intern Med 1996;125:81-8.
15. Lim LCL, Fiordalisi MN, Mantell JL, Schmitz JL, Folds JD. A whole-blood assay for qualitative and semiquantitative measurements of CD69 surface expression on CD4 and CD8 T lymphocytes using flow cytometry. Clin Diagn Lab Immunol 1998;3:392-8.
16. Hirt W, Nebe T, Birr C. Phagotest and bursttest (Phagoburst), test kits for study of phagocyte functions. Wien Klin Wochenschr 1994;106(8):250-2 [in German].
17. Walter J, Hertel C, Tannock GW, Lis CM, Munro K, Hammes WP. Detection of Lactobacillus, Pediococcus, Leuconostoc, and Weissella species in human feces by using group-specific PCR primers and denaturing gradient gel electrophoresis. Appl Environ Microbiol 2001;67:2578-85.
18. Ott SJ, Musfeldt M, Ullmann U, Hampe J, Schreiber S. Quantification of intestinal bacterial populations by realtime PCR using a universal primer set and MGB probes: a global approach to the enteric flora. J Clin Microbiol 2004;42:2566-72.
19. Langendijk PS, Schut F, Jansen GJ, et al. Quantitative fluorescence in situ hybridization of Bifidobacterium spp. with genus- specific 16S rRNA-targeted probes and its application in fecal samples. Appl Environ Microbiol 1995;61:3069-75.
20. Bernhard AE, Field KG. Identification of nonpoint sources of fecal pollution in coastal waters by using host-specific 16S ribosomal DNA genetic markers from fecal anaerobes. Appl Environ Microbiol 2000;66:1587-94.
21. Treanor JJ, Hayden FG, Vrooman PS, et al. Efficacy and safety of the oral neuraminidase inhibitor oseltamivir in treating acute influenza: a randomized controlled trial. US Oral Neuraminidase Study Group. J Am Med Assoc 2000; 283:1016-24.
22. Hoheisel O, Sandberg M, Bertram S, Bulitta M, Scha'fer M. Echinagard treatment shortens the course of the common cold: a double-blind, placebo-controlled clinical trial. Eur J Clin Res 1997;9:261-8.
23. MacIntyre S, Pritchard C. Comparisons between the selfassessed and observer-assessed presence and severity of colds. Soc Sci Med 1989;29:1243-8.
24. Hayden FG, Gubareva LA, Monto AS, et al. Inhaled Zanamivir for the prevention of influenza in families. N Engl J Med 2000;343:1282-9.
25. Hessle C, Hanson LA, Wold AE. Lactobacilli from human gastrointestinal mucosa are strong stimulators of IL-12 production. Clin Exp Immunol 1999;116:276-82.
26. Borruel N, Casellas F, Antoli'n M, et al. Effects of nonpathogenic bacteria on cytokine secretion by human intestinal mucosa. Am J Gastroenterol 2003;98:865-70.
27. Christensen HR, Frokiaer H, Pestka JJ. Lactobacilli differentially modulate expression of cytokines and maturation surface markers in murine dendritic cells. J Immunol 2002;168(1):171-8.
28. Cario E, Podolsky DK. Differential alteration in intestinal epithelial cell expression of toll-like receptor 3 (TLR3) and TLR4 in inflammatory bowel disease. Infect Immun 2000;68(12):7010-7.
29. Muzio M, Bosisio D, Polentarutti N, et al. Differential expression and regulation of toll-like receptors (TLR) in human leukocytes: selective expression of TLR3 in dendritic cells. J Immunol 2000;164:5998-6004.
30. Kitazawa H, Ino T, Kawai Y, Itoh T, Saito T. A novel immunostimulating aspect of Lactobacillus gasseri: induction of Gasserokine" as chemoattractants for macrophages. Int J Food Microbiol 2002;77(1-2):29-38.
31. Chandra RK. Effect of vitamin and trace-element supplementation on immune responses and infections in elderly subjects. Lancet 1992;340:1124-7.
32. Schrezenmeir J, de Vrese M. Probiotics, prebiotics, and synbiotics—approaching a definition. Am J Clin Nutr 2001;73(Suppl.):361S-4S.

Склад:

1 таблетка містить: Пробіотичні культури (10⁷ КУО/г) Lactobacillus gasseri PA 16/8, Bifidobacterium bifidum MF 20/5, Bifidobacterium longum SP 07/3, вітамін С – 60 мг, нікотинамід – 18 мг, вітамін Е – пантотенова кислота – 6 мг, вітамін В6 – 2,0 мг, вітамін В₂ – 1,6 мг, вітамін В₁ – 1,4 мг, вітамін А – 0,8 мг, вітамін D₃ – 200 МО, фолієва кислота – 200 мкг, біотин 150 мкг, вітамін В₁₂ – 1,0 мкг, кальцій (фосфат) – 90 мг, магній – 45 мг, залізо – 5 мг, цинк – 5 мг, марганець – 1,2 мг, йод – 100 мкг, селен – 30 мкг, хром – 25 мкг, молібден – 25 мкг, калію хлорид – 9,4 мг.

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (Е 460), декстрин, інулін, глюкоза, гліцерола дистеарат, повідон (Е 1201), кросповідон (Е 1202), магнію стеарат (Е 4706), оксид заліза (Е 17 ), кремнію діоксид (Е 551), крохмаль кукурудзяний, гідроксипропілцелюлоза, гіпромелоза.

Рекомендації до використання: Біологічно активна добавка до їжі – додаткове джерело вітамінів мінеральних речовин та пробіотичних мікроорганізмів, що регулює кишкову мікрофлору, компенсує втрати електролітів, зміцнює імунну систему. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватись із лікарем.

BION^®3 добре засвоюється, підходить для діабетиків, не містить глютена та консервантів. Рекомендовано регулярно приймати Bion^®3 протягом року. 1 таблетка Bion^®3 містить 3 особливим шляхом підібрані пробіотичні культури, денну норму необхідних організму вітамінів, а також найважливіші мінеральні речовини та мікроелементи.

Рекомендована добова доза: Дорослим та дітям старше 14 років по 1 таблетці на день під час їжі, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (1 склянка). Тривалість прийому – 1 місяць. Як пом'якшуючий супровід при прийомі антибіотиків рекомендується приймати щодня по 1 таблетці через 2 години після прийому антибіотиків, не розкушуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (1 склянка). Починати приймати «Біон 3» одночасно з початком прийому антибіотиків, а закінчувати через 4-6 тижнів після прийому антибіотиків. Не використовувати як замінник повноцінного та збалансованого харчування! Не перевищувати рекомендовану добову дозу!

Протипоказання: не використовувати при підвищеній чутливості до якоїсь складової комплексу. У період вагітності та годування груддю.

Упаковка: 10 або 30 пігулок.

Умови та термін зберігання: Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному та невидимому для дітей місці! Не вживати, якщо минув термін придатності, зазначений на упаковці! Чи не є лікарським засобом. Спеціальний харчовий продукт.

Merck KGaA & Co.
Werk Spittal”, Hoesslgasse 20,
9800 Spittal/Drau, Austria
для "Merck Selbstmedikation
GmbH”, Roesslerstrasse 96,
64293, Darmstadt, Germany