Ефективність та переносимість рослинного комбінованого препарату Імупрет®

Т. Бергер*
Франкфурт на Майні, Німеччина

Резюме. Метою дослідження було вивчення ефективності та переносимості рослинного комбінованого препарату Імупрет® (краплі та драже) у дітей віком від 2 до 17 років з рецидивуючими інфекціями верхніх дихальних шляхів.

Методи: У дослідженні брали участь 1190 дітей та підлітків з гострою фазою рецидивуючої інфекції верхніх дихальних шляхів у 127 приватних лікарських практиках. Фаза спостереження тривала 14 днів. Лікарі оцінювали ступінь тяжкості захворювання за 4% об'єктивними і 7% суб'єктивними симптомами. До формування клінічної картини додавалася оцінка симптомів (діапазон оцінювання 0-16), а також суб'єктивна оцінка (діапазон оцінювання 0-28).

Результати: Препарат застосовувався згідно з інструкцією. Сумарна оцінка об'єктивних симптомів покращала з 3,8±2,4 (середнє значення 3,0) до 1,1±1,8 (середнє значення 0,0); сума суб'єктивних симптомів знизилася з 8,6±4,5 (середнє значення 8,0) до 1,0±2,6 (середнє значення 0,0). Респондентний показник загалом становив 92,1%. Лише 6,6% від кількості пацієнтів у період спостереження було переведено на антибіотики. Тільки 2 пацієнти повідомили про гастроінтестинальні побічні ефекти. Частота побічних ефектів становила 0,17%. Більшість пацієнтів та лікарів оцінили загальну переносимість препарату як «дуже хорошу» або «хорошу».

Висновок: Імупрет продемонстрував хорошу переносимість та ефективність незалежно від віку дитини та лікарської форми самого препарату. Він добре підходить для використання у дітей та підлітків різного віку для лікування рецидивуючих інфекцій верхніх дихальних шляхів.

Ключові слова: рецидивна інфекція дихальних шляхів, діти, фітотерапія, переносимість, Імупрет.

Вступ

Для лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів (риніт, тонзиліт, ларингіт, трахеїт, бронхіт) традиційно використовуються фітопрепарати з імуномодулюючими властивостями, так як вони мають позитивну дію і не мають побічних ефектів. Особливо доцільною імуномодулюючою терапією фітопрепаратами є у дітей з рецидивуючими інфекціями дихальних шляхів для полегшення симптомів, скорочення тривалості захворювання та щоб уникнути бактеріальної суперінфекції.

Імупрет® — рослинний комбінований препарат, представлений двома лікарськими формами – краплями та драже. Його активними складовими є корінь алтея (Althaeae radix), квіти ромашки (Chamomillae flos), трава деревію (Millefolii herba), кора дуба (Quercus cortex), листя волоського горіха (Juglandis folium), трава хвоща (Equiseti herba) та оду herba). Ці лікарські рослини мають імуномодулюючу, протизапальну, антибактеріальну та противірусну властивості [1,2,6,14,15].

У цьому дослідженні вивчалося застосування Імупрета® при рецидивуючих інфекціях верхніх дихальних шляхів в дітей віком і підлітків.

Матеріал та методи дослідження

Проведено проспективне мультицентричне неінвазивне дослідження, курс прийому препарату становить 14 днів. Дослідження проводилося по всій Німеччині з жовтня 2006 р. по квітень 2007 р. у 127 приватних лікарських практиках (педіатри та лікарі загальної практики).

Усі дані були перевірені на достовірність та повноту та внесені до офіційного банку даних шляхом подвійного незалежного подання даних. Оцінка проводиться повністю у письмовій формі (SoftwareSAS8.02). Підсумки тестування порівняно до та після були проаналізовані та підраховані за допомогою тесту Вілкоксону.

Для участі у дослідженні відбиралися діти та підлітки віком від 2 до 17 років з рецидивуючими інфекціями верхніх дихальних шляхів, тобто ті, які 6 останніх місяців перед включенням перенесли, як мінімум, 2 інфекції. Не включалися пацієнти, які перенесли бактеріальну інфекцію та системно приймали антибіотики або у яких симптоми інфекції тривали понад 3 дні. Усі пацієнти, які приймали фітопрепарати (серед них і 22 дитини віком до 2 років, які не досягли необхідного мінімального віку для участі у дослідженні), були включені до групи переносимості (n=1190). Усі пацієнти, які відповідали критеріям включення, оцінювалися у групі ефективності (n=1161). Крім цього проводився поданаліз за лікарськими формами (краплі, драже) та віком (2–5 років, 6–11 років, 12–17 років).

При включенні до дослідження збиралися такі відомості: демографічні дані, діагноз при включенні та початкове захворювання, критерії виключення, клінічні та суб'єктивні симптоми, температура, призначене дозування та початок лікування. При виключенні з дослідження були потрібні такі відомості: фактичне дозування, день останнього прийому ліків, комплаєнс, закінчення лікування (респондент: лікування або поліпшення симптомів; нереспондент: симптоми не змінилися або погіршилися, перехід на антибіотики), клінічні та суб'єктивні симптоми, температура та глобальна оцінка переносимості. Крім цього було документально зафіксовано: попередні та супутні захворювання, попереднє та супутнє лікування, а також небажані дії препаратів. Захворювання аналізувалося на підставі 4-х об'єктивних симптомів (висип на слизових оболонках, гіперплазія мигдаликів, стан легень (хрипи), набряки лімфовузлів) та 7-и суб'єктивних симптомів (болючі самопочуття, болі в горлі, кінцівках та головні болі, втрата апетиту, кашель та хрипоту). Окремі симптоми оцінювалися за ступенем тяжкості як при первинному огляді, так і при завершенні дослідження: 0 - відсутність, 1 - легкий ступінь, 2 - середній ступінь, 3 - сильний ступінь, 4 - дуже сильний ступінь тяжкості. Ці аналізи додавалися до загальної суми балів. Діапазон значень клінічної суми балів становить від 0 (відсутність симптомів) до 16 (максимально виражена симптоматика), а суб'єктивної суми балів – від 0 (відсутність симптомів) до 28 (максимально виражена симптоматика). Якщо пацієнт не використав можливість повторного візиту до лікаря, документування відбувалося на підставі опоросу лікарем по телефону.

Результати досліджень та їх обговорення

Група, в якій досліджувалась переносимість, включала 1190 осіб, а група з дослідження ефективності – 1161 пацієнта. Пацієнти були рівномірно розподілені на 3 вікові групи, найменша кількість пацієнтів була віком від 12 до 17 років (табл.1). Дівчаток було трохи більше, ніж хлопчиків (53,1% та 46,9% відповідно, група з переносимості); співвідношення більш детально показано у підгрупах.

Таблица 1 Демографічні дані (перенесення колективом: N=1190)а,б; MW=середній показник, StD=стандартне відхилення

Параметр

2-5 років

6-11 років

12-17 років

Всего

Всього

N(%)

426 (35,8)

443 (37,2)

299 (25,1)

1190 (100)

Вік (роки)

MW±StD

3,6±1,1

8,3±1,7

14,2±1,6

8,0±4,4

Краплі

N(%)

422 (45,4)

380 (40,9)

105 (11,3)

929 (100)

Вік (роки)

MW±StD

3,6±1,1

8,1±1,7

13,9±1,6

6,5±3,7

Драже

N(%) MW±StD

4 (1,5) 3,9±0,2

63 (24,1) 9,4±1,4

194 (74,3) 14,4±1,6

261 (100) 13,0±,9

Примітка. а — неперевірені дані були враховані під час аналізу; б — дані щодо переносимості колективом взяті у 22 пацієнтів віком <2 років.

З двох лікарських форм значно частіше приймалися краплі (78,1%), ніж драже (21,9%), причому краплі вибиралися тим частіше, чим молодшими були діти. Діти віком від 2 до 5 років і від 6 до 11 приймали практично виключно краплі, тоді як підлітки (від 12 до 17 років) віддавали перевагу дражем — до 65%. Пацієнти включалися в дослідження в середньому на 2,3±0,9 (середнє: 2,0) день від початку хвороби. У деяких пацієнтів симптоми спостерігалися понад 3 дні, вони були виключені з групи з аналізу ефективності.

При включенні в дослідження були поставлені такі діагнози: фарингіт (60,8%), тонзиліт (46,8%), риніт (45,2%), ларингіт (20,9%); трахеїт (15,1%; n=1190) ). Діти віком від 2-х до 5-ти років частіше діагностувався риніт (51,9% проти макс. 43,1%) і рідше — ларингіт (15,0% проти мінімум 22,8%). Це спостереження відповідає даним літератури про залежність клінічних симптомів віком [16].

У середньому запланований термін дослідження тривалістю 14 днів було дотримано. Між початком лікування та заключним обстеженням проходило в середньому 15,2±4,9 дні (в середньому 15 днів, n=1161, група ефективності). Особисто відвідали лікаря для проходження остаточного обстеження 58,2% усіх пацієнтів, 40,2% опитано по телефону, а 1,4% були поза зоною доступу.

У 6,6% пацієнтів були задокументовані попередні захворювання, яких найбільше було у маленьких дітей та школярів: у групі 2–5 років – 9,2%, у групі 6–11 років – 6,8%, у групі 12–17 років – 3,0%. Протягом останніх 4-х тижнів перед включенням у дослідження отримували лікування 7,7% пацієнтів, переважно молодшого віку: 2–5 років – 9,9%, 6–11 років – 7,7%, 12–17 років – 5, 0%. У 18,4% пацієнтів було зафіксовано супутні захворювання, а 36,9% пацієнтів приймали супутнє лікування. У міру дорослішання діти рідше вимагали супутнього лікування: у групі 2–5 років – 40,6%, у групі 6–11 років – 37,0%, у групі 12–17 років – 30,4% (n=1190, група за переносимістю). Як при попередніх, так і при супутніх захворюваннях, було зафіксовано переважно хвороби дихальних шляхів та ЛОР-інфекції. Переважна більшість пацієнтів приймала у вигляді попереднього та супутнього лікування препарат для симптоматичного лікування інфекцій дихальних шляхів, а також препарати, що знімають симптоми респіраторної інфекції (анальгетики, жарознижувальні).

Лікування Імупретом® проводилося згідно інструкції: під час гострої фази маленькі діти приймали 5–6 разів на день по 5–10 крапель, школярі приймали 5–6 разів на день по 15 крапель або 1 драже, підлітки — 5–6 разів на день по 25 крапель або 2 драже. Після усунення гострих симптомів препарат приймався ще 1 тиждень 3 рази на день у тому ж дозуванні. Описане у цьому дослідженні лікування розпочато майже в усіх пацієнтів у день проходження обстеження, у своїй тривалість лікування становила 10,2±4,6 дня. Середні числа усередненої добової дози показують, що дозування для двох лікарських форм було дотримано (2–5 років: 50 крапель, 6–11 років: 75 крапель або 5 драже, 12–17 років: 100 крапель або 10 драже). Більшість пацієнтів (82,4%) на початку лікування приймали препарат 5 або 6 разів на день. 96,6% усіх пацієнтів повідомили, що препарат приймали регулярно.

Параметри ефективності. Об'єктивні/суб'єктивні симптоми, лихоманка. Сума балів суб'єктивних та об'єктивних симптомів суттєво знизилася в процесі спостереження. У середньому було відмічено зміну показників об'єктивних симптомів з 3,8±2,4 (середній показник 3,0) до 1,1±1,8 (середній показник 0,0), що відповідає явному поліпшенню пунктів на 2,7±2 ,4 (р<0,0001; тест Вілкоксону). Через 5–6 днів усі клінічні симптоми і майже всі суб'єктивні усунули. При кашлі це тривало 8 днів (у середньому). Під час періоду спостереження впала середня температура тіла загальної групи з 38,6±0,8°С до 37,3±0,8°С. У будь-якому випадку, визначення різниці температури тіла при заключному обстеженні, насамперед через відсутність документів, було можливим лише у кожної третьої дитини, і тому не є репрезентативним для всього колективу. Подібні результати були у всіх вікових групах (табл.2). рис.1.

Закінчення лікування (показники ефективності)

Рис.1. Закінчення лікування (показники ефективності). Неперевірені дані були враховані під час оцінки. Через округлення відсоткових показників сума окремих показників який завжди дорівнює 100%.

Таблиця 2 Показники ефективності: загальний бал (колектив ефективності n=1161)а; середній показник; стандартне відхилення; *р< 0,0001 (тест Вілкоксана Зігнеда)

Параметр

2-5 років

6-11 років

12-17 років

Всього

Клінічна симптоматика^

Прийом

МеСіап (N1)

3,0 (425)

4,0 (439)

4,0 (297)

3,0 (1161)

3,6 4 2,3

3,8 ± 2,4

4,1±2,5

3,8±2,4

Закінчення

МеСіап (N1)

1,0 (^)

0,0 (421)

0,0 (281)

0,0 (1110)

MW±StD

1,4±1,9

1,1±1,8

0,8±1,4

1,1±1,8

Різниця«:

МеСіап (N1)

-2,0 (408)

-2,0 (421)

-3,0 (281)

-2,0 (1110)

MW±StD

-2,2±2,3*

-2,7±2,3*

-3,3±2,6*

-2,7±2,4*

Суб'єктивна симптоматика^

Прийом

МеСіап (N1)

8,0 (425)

8,0 (439)

10,0 (297)

8,0 (1161)

MW±StD

8,0±4,0

8,5±4,4

9,5 ± 4,9

8,6 ± 4,5

Закінчення

МеСіап (N1)

0,0 (421)

0,0 (432)

0,0 (292)

0,0 (1145)

MW±StD

1,3±2,8

1,0±2,6

0,7 ± 2,2

1,0 ± 2,6

Різниця«:

МеСіап (N1)

-6,0 (421)

-7,0 (432)

-9,0 (292)

-7,0 (1145)

MW±StD

-6,6±4,7*

-7,5±5,0*

-8,9±5,2*

-7,5±5,0*

Температура тіла f

Прийом

МеСіап (N1)

38,8 (283)

38,7 (265)

38,7 (186)

38,7 (734)

MW±StD

38,7±0,8

38,6±0,8

38,6±0,8

38,6±0,8

Закінчення

МеСіап (N1)

37,0 (140)

37,2 (135)

37,3 (117)

37,1 (392)

MW±StD

37,2±0,8

37,3±0,8

37,3±0,7

37,3 ±0,8

Різниця«:

МеСіап (N1)

-1,8(134)

-1,5 (127)

-1,3 (111)

-1,5 (372)

MW±StD

-1,5±1,0*

-1,4±1,0*

-1,1±0,9*

-1,4±1,0*

Закінчення лікування/показники респондентів. Лікування або покращення клінічної симптоматики при кінцевому обстеженні було зафіксовано більш ніж у 90% усіх пацієнтів, які брали участь у дослідженні. Для визначення результатів при завершенні лікування враховувалося, чи був необхідний перехід на антибіотики під час спостереження. Якщо антибіотик приймався, то пацієнт проходив огляд незалежно від закінчення лікування як нереспондент. 6,6% (95% - інтервал довіри: 5,2%; 8,1%) всіх пацієнтів було переведено на антибіотики. Таким чином, було проаналізовано результати ефективності 91,1%: 95% — інтервал довіри: 90,4%; 93,6; 93,6%. У всіх групах він становив понад 90%.

Переносність. Тільки у 2-х із 1190 пацієнтів під час періоду спостереження виникли небажані побічні дії ліків, і крім цього в підгрупі «діти від 2-х до 5 років, лікування краплями» був один випадок припинення прийому препарату та один випадок сильних болів у шлунку. В обох випадках скарги пройшли за кілька днів. Повідомлень про реакції через підвищену чутливість не було. Рівень побічних ефектів у розмірі 0,47% (95% — ітрервал довіри: 0,06%; 1,69%) був незначним у віковій групі від 2-х до 5-ти років, загалом побічні ефекти у групі переносимості склали лише 0,17% (95% – інтервал довіри: 0,02%; 0,61%). Тяжких побічних ефектів не було.

Загальна оцінка лікарів та пацієнтів щодо переносимості. Незалежно від лікарської форми, переносимість препарату була охарактеризована переважно як «дуже хороша» (лікарі: 65,0%; пацієнти: 60,6%) або «хороша» (лікарі: 30,5%; пацієнти: 32,7%). У дуже поодиноких випадках переносимість була оцінена як «помірна» (лікарі: 3,7%; пацієнти: 5,5%) і лише в поодиноких випадках – як «погана» (лікарі: 0,6%; пацієнти: 0,9%) ) або «дуже погана» (лікарі: 0,2%; пацієнти: 0,3%). Частка дуже хорошої переносимості зростала разом із віком дітей (лікарі: діти 2–5 років – 59,6%; діти 6–11 років – 63,2%; діти 12–17 років – 73,7%; пацієнти – 54,7%; %, 59,1 %, 69,7 % відповідно) (рис.2,3).

Загальна оцінка переносимості

Рис. 2.3 Загальна оцінка переносимості. Неперевірені дані були враховані під час оцінки. В аналізі загальних даних щодо переносимості містяться дані пацієнтів віком до 2 років. Для дітей віком до 6 років оцінку суб'єктивних симптомів проводили батьки.

Інфекції верхніх дихальних шляхів належать до найпоширеніших інфекційних захворювань у дитячому віці та первинно спричинені вірусами. Як правило, інфекція проходить сама по собі, в середньому тривалість захворювання становить від 7 до 10 днів. У дітей, однак, часто відбувається приєднання бактеріальної інфекції (в середньому близько 30% пацієнтів із запаленням глотки), яка потім може викликати ускладнення, що пов'язано з необхідністю прийому антибіотиків. Дуже важливо підтримати власну імунну систему організму ще в початковій фазі захворювання, це дозволить запобігти виникненню бактеріальних ускладнень та прийому антибіотиків. У цьому дослідженні після призначення Имупрета лише в 6,6% з усіх пацієнтів необхідний перехід системний прийом антибіотиків.

Таким чином, паралельно з дуже незначним відсотком побічних ефектів застосування рослинних препаратів сприяє стимуляції імунітету. Результати дослідження підтвердили дуже хорошу переносимість препарату. Тільки два пацієнти (0,17%) з великої групи пацієнтів (n=1190) повідомили про виражені гастроінтестинальні побічні ефекти, які дуже швидко пройшли.

У ході оцінки переносимості як пацієнти, так і лікарі, незалежно від віку дітей, в абсолютній більшості дали дуже хорошу або хорошу характеристику (лікарі - 95,5%; пацієнти - 93,3%). Оскільки маленькі діти не дуже добре і охоче можуть проковтнути драже, то для них і для школярів було обрано рідку форму лікарського засобу. У цьому дослідженні значно частіше застосовувалися краплі, ніж драже.

Задоволеність препаратом та його гарне сприйняття відбилися на загальній переносимості препарату пацієнтами. У процесі дослідження 96,6% пацієнтів регулярно приймали препарат, при цьому повністю дотримувалися інструкції з дозування залежно від вікової групи.

Публікації з провідних клінічних досліджень описують, що у пацієнтів, які приймали Імупрет®, зафіксовано швидше одужання, ніж у групі порівняння. У спостереженні протягом тривалішого періоду (кілька місяців) було відзначено менше рецидивів. Незважаючи на відкриту, неконтрольовану форму дослідження, результати свідчили про хорошу ефективність препарату. Щодо об'єктивних та суб'єктивних симптомів понад 90% дітей продемонстрували суттєве покращення або повне одужання. Дані наявних досліджень, які були проведені в умовах стаціонару дитячих клінік, продемонстрували, що препарат у дітей з інфекцією дихальних шляхів, що починається, забезпечує безпеку терапії і високу ефективність. Через свою дуже хорошу переносимість препарат підходить для лікування дітей та підлітків.

Висновки

Імупрет® є рослинним лікарським препаратом для лікування рецидивуючих інфекцій верхніх дихальних шляхів. Він стимулює імунну систему, має антибактеріальні та противірусні властивості та знижує симптоми запалення слизової дихальних шляхів. Якщо прийом Імупрету розпочато своєчасно, він може запобігти розвитку бактеріальної інфекції. Оскільки препарат випускається у формі драже та у формі крапель, це дає додаткову зручність у виборі, залежно від віку. Враховуючи дуже хорошу переносимість, Імупрет® підходить для лікування дітей та підлітків.

Література

  1. Ammon H.P. T., Kaul. R. Pharmakologie der Kamille und ihrer Inhaltssloffe // Deutsche Apotheker Zeitung. — 1992. — Vol. 41. — P. 2—26.
  2. Czygan F.C., Frohne D., Holtrel C. et al. Teedrogen und Phytopharmaka — Ein Handbuch fur die Praxis auf wissenschaftlicher Grundlage. Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft mbH. — Stuttgart, 2002.
  3. Dergachev V.S. Tonsilgon N treatment of patients with chronic compensated tonsillitis // Otorhinolaryngol. — 2001. — Vol.22. — Р. 59—61.
  4. Do Monte. F.H., dos Santos Jr.J.G. Antinociceptive and antiinflammatory properties of the hydroalcoholic extract of stems from Equisetum arvense L. in mice // Pharmacol. Res. — 2004. — Vol.49. — Р. 239—243.
  5. Drynov G.I., Ivanyushina О.K., Piskun A.M. Treatment of respiratory viral Infections in patients with allergic diseases // Meditsinskaya pomoshch. — 2002. — Vol.6. — Р. 19—22.
  6. ESCOP: Monographs. Thieme Verlag. — Stuttgart, 2003.
  7. Guggenbichler J.P. Antlmikrobielle Therapie: Unscheinbare Details beeinflussen den Behandlungserfolg // Padiatrie hautnah. — 2000. — Vol.7. — Р. 305—309.
  8. Guggenbichler J.P. Erkaltung bei Kindern // Arztliche Praxis Special. — 1999. — Vol.16.
  9. Hager: Mlllefolil herba, Althaeae radlx, Matrlcarlae flos. In: Blaschek W., Ebel. S., Hackenthal E., Holzgrabe U., Keller K., Reichling J., Schulz V. (Hrsg.): HagerROM 2006. hagers Handbuch der Drogen und Arzneistoffe. Springer. — Berlin, 2006.
  10. Mclsaac W., Kellner D., Aufrlcht P. et al. Empirical Validation of Guidelines for the Management of Pharyngitis in Children and Adults // Am. Med. Assoc. — 2004. — Vol.291. — Р. 1587—1596.

Сучасна педіатрія №2(24)/2009

Пошук Всі результати