Наказ МОЗ України 27.12.2005 № 767

Критерії діагностики алергійного риніту

1. Клінічні критерії:

  • продромальні ознаки: свербіж, чхання, закладеність носа;
  • "алергійний салют" - дитина постійно чухає ніс, морщить його,
  • "алергійне сяйво" - сині і темні кола навколо очей;
  • типові ознаки: значні слизисті або водянисті виділення з носа, утруднене носове дихання, спричинене набряком слизової оболонки;
  • можуть бути свербіж повік та сльозотеча; кон'юнктивіт більш типовий для полінозу;
  • підвищена чутливість слизової оболонки носа до охолодження, пилу, різких пахощів.

Пацієнти з алергійним ринітом зазвичай розподіляються на дві групи: "чхальників" і "блокадників".

Клінічні відмінності між "чхальниками" та "блокадниками":

Симптоми "Чхальники" "Блокадники"
Чхання (особливо пароксизмальне) Значне, особливо зранку Рідко або відсутнє
Виділення з носа Водянисте, переважно із передньої частини носа Густий слиз, переважно із задньої частини носа
Свербіж у носі Значне Відсутнє
Закладання носа Незначне Значне
Добові ритми Погіршення протягом дня, покращання вночі Збереження симптомів цілодобово з погіршенням вночі
Кон'юнктивіт Часто Рідко

Симптоми хронічного алергійного риніту зберігаються постійно, частіше зустрічаються "блокадники", ніж "чхальники".

2. Риноскопічні критерії (за даними прямої риноскопії):

  • набухання слизової оболонки носової перетинки носа;
  • набряк нижніх і середніх носових раковин;
  • слизова оболонка носа блідо-сіра з блакитним відтінком і блискучою поверхнею і мармуровим малюнком; іноді колір слизової оболонки носа - блідо-рожевий або синюшний;
  • набухлі аденоїдні вегетації (за даними зворотної риноскопії);
  • відсутність судиннозвужувального ефекту адреналіну.

3. Рентгенологічні критерії:

  • потовщення слизової оболонки верхньощелепних пазух;
  • може бути пристінковий гайморит.

4. Цитологічні критерії (за даними дослідження виділень з носа):

  • еозинофілія, базофілія.

5. Додаткові алергологічні критерії:

  • підвищення шкірної гіперчутливості до тих чи інших алергенів;
  • провокаційні алергенні тести;
  • підвищення рівня загального IgE у сироватці крові;
  • виявлення специфічних IgE у сироватці крові до причинно-значущих алергенів, більш достовірним є виявлення специфічних IgE безпосередньо у крові з носових раковин.

Пошук Всі результати