Особливості клінічних проявів гострого та хронічного риніту у дітей

Запальний процес y дітей частіше локалізується у глотковому мигдалику та переважно обтяжений наявністю аденоїдних вегетацій або алергії. Риніт рідко виникає як самостійний процес. Алергія та ГГМ – основні тригери затяжного перебігу. Клінічна картина риніту в дитячому віці може включати ознаки кон'юнктивіту, середнього отиту, аденоїдної гіпертрофії та бронхіальної астми. Інфекційний риніт не виключає наявність інших видів риніту. Неалергічний, неінфекційний риніт спричиняється різними поздразнюючими факторами, такими як забруднене повітря, дим, пил, пахучі речовини, сильний вітер, гастроезофагеальний рефлюкс, a у дітей старшого віку – він гормональний (гіпотиреоз, вагітність), медикаментозний (бета-блокатори, контрацептиви, HП33), нейрогенний, вазомоторний, ідіопатичний. Факторами ризику XP у дітей є посилена експозиція до інфекційних чинників протягом перших років життя, особливо коли дитина постійно відвідує дитячі колективи, загальна незрілість імунної системи, соціальні та екологічні фактори. Клінічні особливості ХР у дітей: утруднене носове дихання, гугнявість, частий тривалий кашель (внаслідок та затікання слизових виділень у гортань), порушення сну та апетиту, субфебрильна температура тіла, головний біль, загальна слабкість, енурез. Нерідко запальний процес поширюється на бічні валки, слухову трубу та слизову оболонку глотки.

Отже, особливостями ринітів у дітей є риносинусит з носовими поліпами або без них, механічні фактори (викривлена перегородка, гіпертрофічні носові раковини, гіпертрофія аденоїдів, анатомічні варіанти в остіомеатальному комплексі, сторонні тіла, атрезія хоан), пухлини (доброякісні, злоякісні), гранульоми (гранулематоз Вегенера, саркоїдоз, злоякісна серединна деструктивна гранульома), дефекти війок та спинномозкова ринорея.

Нові підходи міжнародних рекомендацій (EPOS 2020, ARIA, ICAR та ін.) і можливості сучасної ранньої діагностики та лікування захворювань ВДШ дозволяють бути успішними лікарям та уникати небажаних помилок у рутинній практиці.

Детальніше про це дивіться у відео.

Розповідає Гавриленко Юрій Володимирович, д.мед.н., професор кафедри дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії НУОЗ України імені П. Л. Шупика.