Проблема диференціації діагнозів риносинуситу та риніту є дуже актуальною. Професор аналізує інформацію, розміщену в гайдлайнах ARIA 2019, EP3OS 2020, RHINITIS 2020, які стали першими керівництвами з отоларингології та, зокрема, ринології, що базуються на однакових поглядах – принципах доказовості й належної медичної терапії. Вони й започаткували уніфіковані підходи до діагностики та лікування.
У диференційній діагностиці риніту основний акцент робиться на розпізнаванні супутніх захворювань алергічного риніту (АР), таких як астма, синусит і обструктивне апное уві сні, та проведенні відповідних досліджень – перевірки функції легень і дослідження апное уві сні. Дифдіагностика здійснюється методом виключення, як рекомендовано сучасними керівництвами, оскільки назальне дослідження підтверджує, але остаточно не встановлює діагноз.
При діагностуванні риносинуситу акцент робиться на визначенні характеру споріднених симптомів (або їх відсутності), реакції на ліки, професійних шкідливостей, складається докладний екологічний анамнез та визначаються провокуючі фактори.
Детальніше про це – у відео.
Розповідає Попович Василь Іванович, д. мед. н., професор, експерт МОЗ України за напрямом "Отоларингологія. Дитяча отоларингологія. Сурдологія".
SHDM.FORUM'24: Головна подія року!
Конференція MEDONNA
Хронічні запальні захворювання ЛОР органів і біоплівки. Взаємозв'язок і можливості впливу
Лікар розповідає про найсучасніші хірургічні методики лікування хронічного середнього отиту у дітей, зокрема про ендоскопічну хірургію вуха (переваги, особливості та недоліки методу, прилади для проведення – отоскоп, ендоскоп, мікроскоп, хірургічні техніки проведення, види хірургічних втручань та типи операцій при різних діагнозах і вроджених та набутих аномаліях).
Фармакотерапія починається з діагнозу. Основою успішної фармакотерапії є правильний діагноз, знання ключових ланок патогенезу захворювання, наявність лікарських речовин, здатних впливати на ключові ланки патогенезу захворювання, наявність лікарських засобів належної якості. Коли виникає запалення у певній ділянці організму, лікарська речовина у достатній кількості повинна потрапити саме в осередок запалення, а не обов’язково впливати на увесь організм.
Гострий середній отит найчастіше виникає як коморбідний процес на тлі гострого риносинуситу. Запорукою успіху в лікуванні є ретельна діагностика і призначення пацієнтам препаратів з доведеною ефективністю, які використовуються при лікуванні риносинуситу (протокол ГРС, ЕПОС 2020). Гострий средній отит потребує швидкого знеболювання. Адекватне знеболювання на початковій стадії ГСО важливе для результату лікування. Антибіотики не впливають на біль у перший день i незначно зменшують його через кілька днів. Парацентез при гнійних отитах виконується у 47% випадків.
Інформація, опублікована на даному сайті, орієнтована на загальне ознайомлення та жодним чином не може бути використана в якості медичних, практичних або комерційних рекомендацій. У зв’язку з цим, Сайт «Школи доказової медицини» не несе жодної відповідальності за негативні наслідки, отримані через використання матеріалів, викладених на даному сайті. Документація з фармацевтичних продуктів не є рекламою та не призначена для того, щоб використовувати її замість консультації з кваліфікованими фахівцями в галузі медицини та інших галузях. Документація з фармацевтичних продуктів надається за вашою згодою відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII. Якщо вам потрібна консультація з конкретного питання, пов’язаного зі здоров’ям, необхідно звернутися до фахівців- професіоналів.
Продовжуючи своє перебування на сайті, ви підтверджуєте свою згоду на дистанційне отримання інформації про лікарські та косметичні засоби (включаючи інформацію про рецептурні лікарські засоби) на підставі вимог ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII.
Уся інформація, яка міститься на даному сайті, подана з освітньою метою виключно для медичних та фармацевтичних працівників і не замінює консультації лікаря.