Остеохондроз шийного відділу хребта

Шийний відділ хребта є найактивнішою ділянкою, адже він постійно утримує голову, що створює додаткове навантаження на хребетний стовп. У зв'язку з цим остеохондроз шийного відділу хребта є досить поширеною патологією.

Причиною виникнення шийного остеохондрозу є розростання кісткової тканини збоку від хребців. Така зміна негативно відбивається на розташованих поблизу м'язах, зв'язках, нервах, оболонках спинного мозку, провокуючи больові відчуття. Досить поширене випинання гриж міжхребцевих дисків під час остеохондрозу.

Прояв остеохондрозу шийного відділу хребта може бути різним й великою мірою це залежить від хребців, задіяних у патології. Більшість пацієнтів скаржаться на болі в шиї, руках, підборідді або в ділянці серця. Крім цього, остеохондроз може вести себе як інша хвороба – синдром хребетної артерії, який виникає через звуження артерії хребта на ураженій остеохондрозом ділянці від четвертого до шостого шийного хребця. Дуже часто звуження виникає через розростання кісткової тканини. Крім погіршення кровообігу, в стовбурі спинного мозку спостерігається порушення нормальної функції мозочку. У результаті цього людина відчуває запаморочення, головні болі в потиличній ділянці, шум у вухах. При поворотах голови сукупність симптомів може посилюватись, а різкий рух часто призводить до втрати свідомості.

Остеохондроз шийного відділу хребта виникає при тривалій підтримці однієї і тієї ж пози, наприклад, при роботі за комп'ютером. Однотипні рухи шиєю і головою також негативно впливають на стан шийного відділу хребта.

Шийний остеохондроз розвивається через деструктивні зміни хрящової тканини і подальшого відкладення солей, погіршення амортизаційних властивостей міжхребцевих дисків. З плином часу хрящова тканина втрачає пружність і гнучкість, а також провокує виникнення болю і дискомфорту при русі. Варто зауважити, що описана картина є ознакою кінцевої стадії захворювання, а виявлення хвороби на початковій стадії дозволить уникнути цих небажаних наслідків і відновити здоров'я хребта.

За один день хронічне захворювання не здатне розвинутися в жодної людини. Протягом тривалого часу відбуваються незворотні зміни в органах і тканинах. Формування остеохондрозу шийного відділу хребта займає щонайменше 6 місяців. Якщо вас турбують болі в шиї протягом місяця, то застосування адекватної терапії дозволить позбавити ваш хребет від негативних змін, що розвиваються в структурі хребетного стовпа.

Найчастіше з першими проявами остеохондрозу зіштовхуються особи після 35 років. Супутніми чинниками, які прискорюють розвиток недуги, є динамічні та статичні перевантаження, травми спини, вібрація. Вираженіші прояви помітні саме у зрілому віці, проте біль у спині останнім часом вражає і молодих людей у віці від 18 до 30. Симптоми захворювання у молодшому віці розвиваються з ряду причин: порушення постави, погана фізична підготовка, зайва вага, викривлення хребта, плоскостопість.

Основні причини розвитку шийного остеохондрозу:

  • Порушення обміну речовин.
  • Інтоксикації, інфекції.
  • Генетична схильність.
  • Вікові зміни.
  • Неправильне харчування, нестача рідини і вітамінів у раціоні.
  • Надмірна вага.
  • Травми хребта.
  • Погані екологічні умови.
  • Плоскостопість.
  • Викривлення хребта.
  • Порушення постави.
  • Нестабільність сегментів хребта.
  • Малорухливий спосіб життя.
  • Тривале перебування в незручній позі, яка збільшує тиск на диски і хребет.
  • Частий підйом вантажів.
  • Часті ривкові рухи, зміна положення тіла.
  • Нерівномірно розвинена кістково-м'язева система.
  • Надмірні фізичні навантаження.
  • Скорочення регулярних тренувань професійними спортсменами.
  • Перевантаження хребта через носіння незручного взуття, високих підборів.
  • Вагітність.
  • Куріння.
  • Стресові ситуації.
  • Нервове перенапруження.
  • Переохолодження.
  • Перебування тривалий час у холодній воді.

Клінічна картина

Остеохондроз шийного відділу хребта характеризується такими симптомами: ниючі болі в спині, що супроводжуються відчуттям ломоти і онімінням рук. Якщо не почати адекватне лікування, то кінцівки можуть сильно схуднути і атрофуватися.

Основні симптоми шийного остеохондрозу:

  • Почуття ломоти і оніміння кінцівок.
  • Спазми м'язів.
  • Зменшення обсягу рухів.
  • Посилення болю при різких рухах, чханні і кашлі.
  • Головний біль.
  • Біль в плечах і руках.
  • Розвиток синдрому хребетної артерії: запаморочення, миготіння «мушок» перед очима, пульсуючий головний біль, шум у вухах.

Процес розвитку остеохондрозу хребта починається зі зміни хімічного складу крові. Щоб розвивалися дегенеративні зміни, рівень солей повинен перевищувати норму. Щодня при руховій активності та нормальному харчуванні солі з кровотоку і лімфатичної рідини забираються кістковою і м'язевою тканинами. Втрати при фізичних навантаженнях при цьому також природно компенсуються. Якщо людина з якихось причин не має достатнього фізичного навантаження, то в організмі виникають застійні явища: м'язам не потрібна така кількість солей, сповільнюється кровотік, а нове надходження з їжею солей затримується. Таким чином, застій кровотоку і лімфи призводить до скупчення цих речовин у місцях найменшої активності. Люди, які проводять більшу частину часу в сидячому положенні, скаржаться на скупчення солей у шийному відділі хребта, печінці та нирках. Тому всім пацієнтам, що страждають на шийний остеохондроз, рекомендується перевірити стан жовчного міхура і нирок. З великою часткою ймовірності в згаданих органах будуть виявлені невеликі камені – відкладення солей.

Найважчими наслідками шийного остеохондрозу є порушення кровообігу в головному мозку, яке виникає через зниження рівня кровотоку по магістральних судинах. У результаті цієї зміни виникають такі симптоми: запаморочення, головні болі, шум у вухах, погіршення пам'яті. Найчастіше ці ускладнення виникають при нелікованому остеохондрозі шийного відділу хребта.

Діагностика

Діагностика шийного остеохондрозу проводиться на підставі скарг пацієнта. Найчастіше лікарі направляють хворого на рентгенографію, комп'ютерну томографію або магнітно-резонансну томографію. Як доповнення до цих методів проводять клінічний аналіз крові.

Лікування

Лікування консервативними методами на пізніх стадіях тільки знімає больовий синдром і запалення, а повністю позбавитися від дегенеративних змін у структурі хрящової тканини можна тільки після тривалого комплексного лікування.

Лікування остеохондрозу може бути результативним тільки в тому випадку, якщо лікувальні та профілактичні заходи почали вживатися на ранніх стадіях. На пізніх стадіях розвитку остеохондрозу шийного відділу хребта можна тільки позбавити пацієнта від болісних симптомів, а не повністю вилікувати патологічні зміни в хребті. З цієї причини дуже важливо своєчасно звернутися до вертебролога.

Фахівець порекомендує комплексно лікувати остеохондроз за допомогою таких методів:

  • Фармакопунктура.
  • Голкорефлексотерапія.
  • Вакуумна терапія.
  • Лазеротерапія.
  • Електростимуляція.
  • Мануальна терапія.
  • Магнітопунктура.
  • Сухе витягування.

За перші три сеанси проходить гострий больовий синдром, а тривалість всього курсу складає 10-15 процедур залежно від стадії розвитку остеохондрозу і стану пацієнта.

Шийний остеохондроз і його ускладнення виліковуються консервативними методами, спрямованими на усунення болю, попередження прогресування дистрофічних змін у хребті та відновлення функцій спинномозкових корінців. Якщо традиційне лікування не дає бажаних результатів, за життєвими показниками проводиться хірургічне лікування, яке великою мірою залежить від клінічних проявів хвороби та рівня ураження хребетного стовпа.

Тривалість лікування не може бути універсальною для кожного пацієнта. Залежно від тяжкості захворювання, застосовуваних методик лікування, вікових змін, ретельного виконання рекомендацій лікаря шлях до одужання може подовжуватися або скорочуватися. Як правило, активне лікування затягується на 1-3 місяці з використанням консервативних методів, а після операції потрібно близько року на повне відновлення організму. Початок лікування у деяких пацієнтів може супроводжуватися посиленням болю – це пов'язано з м'язовою реакцією організму. Після застосування фізіотерапевтичних процедур больові відчуття дуже швидко проходять, а комплекс спеціальних вправ для розвитку фізичної форми дозволяє підтримувати курс до одужання. Від поведінки пацієнтів також дуже багато залежить, адже від хворого потрібна наполегливість, завзятість, терпіння, сила волі й непереборне бажання одужати. Традиційна терапія і процес реабілітації після хірургічного втручання стають максимально ефективними в умовах санаторіїв і спеціалізованих медичних центрів, що володіють сучасною лікувальною і діагностичною базою. Рівень майстерності висококваліфікованих фахівців теж дозволяє з успіхом застосовувати методики лікування опорно-рухового апарату.

Консервативне лікування включає:

  • Фізіотерапію.
  • Лікувальну фізкультуру.
  • Мануальну терапію.
  • Рефлексотерапію.
  • Медикаментозну терапію і витягування хребта.

Основним методом традиційного лікування вважається лікувальна фізкультура, яка полягає у створенні періодичних навантажень. Вправи орієнтовані на зміцнення м'язового корсету, корекцію постави, декомпресію нервових корінців, додання гнучкості зв'язково-м'язового апарату, збільшення стереотипу правильних рухів і на профілактику ускладнень. Кожна з цих цілей досягається постійними заняттями на обладнанні для суглобової гімнастики та реабілітації. В результаті виконання комплексу вправ нормалізується обмін речовин, покращується кровообіг, приходить до норми трофіка міжхребцевих дисків, формується м'язовий корсет, збільшується простір між хребцями, зменшується навантаження на хребет.

Фізіотерапія: лазеротерапія, ультразвук, магнітні поля, низькочастотні струми. Метою застосування цих методів є зняття больового синдрому, реабілітація після операцій і травм, усунення запальних процесів. Застосування фізіотерапевтичних методик дозволяє скоротити терміни лікування, знизити дози медикаментів та підвищити їх ефективність. Крім того, у фізіотерапії відсутні побічні ефекти, які властиві медикаментозним препаратам.

Масаж проводиться руками фахівця на поверхні тіла пацієнта. Ця методика є сукупністю прийомів дозованого механічного впливу: тиску, тертя, вібрації. Масаж добре усуває м'язовий біль, знімає напруження, покращує кровообіг та має загальнозміцнюючий ефект.

Мануальна терапія – ручний вплив на кістково-м'язову систему пацієнта для корекції постави, збільшення обсягу рухів та зняття гострого й хронічного болю. Мануальний терапевт підбирає комплекс впливів індивідуально для кожного пацієнта. Часто застосовується вісцеральна мануальна терапія, яка дозволяє відновити нормальну рухливість органів, поліпшити лімфоциркуляцію і кровопостачання, відновити імунітет, нормалізувати обмін речовин, запобігти загостренню хронічних захворювань.

Рефлексотерапія – методи і прийоми впливу на акупунктурні точки і рефлексогенні зони людського тіла. Поєднання рефлексотерапії з іншими методами лікування дозволяє істотно збільшити ефективність процесу лікування. Найчастіше ця методика застосовується при остеохондрозі шийного відділу хребта, що супроводжується захворюваннями нервової системи, психічною неврівноваженістю, порушеннями сну, при тютюнокурінні та надлишковій вазі.

Витягування хребта дозволяє ефективно усувати больовий синдром у суглобах і хребті із застосуванням індивідуально підібраного навантаження і обладнання. Після процедури збільшується міжхребцевий простір, відновлюється анатомічно правильна форма хребта і припиняється біль.

Медикаментозна терапія призначається в періоди загострення. Застосування лікарських засобів у вигляді внутрішньовенних та внутрішньом'язових ін'єкцій дозволяє купірувати больовий синдром, запальний процес, посилити обмінні процеси та кровообіг.

Незважаючи на те, що кожен з цих методів високоефективний, стійкий результат може бути досягнутий тільки при регулярних заняттях на спеціальному реабілітаційному обладнанні, яке створює повноцінний м'язовий корсет.

Рекомендується

Людям, що страждають на шийний остеохондроз, рекомендується якомога більше часу перебувати в такому положенні, яке сприяє мінімальному навантаженню на міжхребцеві диски. Поряд з цим, щоб підтримувати обмінні процеси в ділянці хребта, необхідно розминати м'язи спини до виникнення болю. Список рекомендацій зводиться до дотримання здорового способу життя. Профілактика остеохондрозу шийного відділу хребта полягає у попередженні виникнення умов, що підвищують тиск у хребцях і міжхребцевих дисках. Необхідно обмежувати тривале перебування в стоячому положенні, намагатися не робити різких рухів при нахилах або поворотах тулуба. Для попередження травм хребта в зимову пору переміщуйтеся дуже обережно! Під час тривалого перебування в сидячому положенні намагайтеся частіше змінювати позу і стежити за тим, щоб спина була рівною. Випрямляючись, стежте за збереженням природних вигинів хребта.

Під час сну, в положенні лежачи навантаження на хребет мінімальне, однак важливо притримуватися декількох умов: матрац повинен бути напівжорстким, без вигинів або ямок. Краще віддати перевагу ортопедичному матрацу і подушці. У сидячому положенні тримайте спину рівною за рахунок м'язової напруги або притискайте її до спинки. Якщо спинка стільця не має вигину в районі попереку, краще підтримувати спину природно. Якщо вам доводиться часто стояти, змінюйте опорну ногу якомога частіше. Це дозволить зменшити навантаження і є відмінною профілактикою викривлення хребта. Правильно вставати зі стільця або ліжка необхідно за допомогою рук, намагаючись не напружувати спину і не нахиляти її вперед.

Якщо ви регулярно займаєтеся фізичними вправами, випийте невелику кількість води і зробіть легкий самомасаж спини перед тренуванням. Така нехитра тактика дозволить стимулювати кровообіг, посилити обмінні процеси і ввібрати достатню кількість вологи міжхребцевими дисками.

Постарайтеся не тримати і не піднімати важкі предмети на витягнутих руках. Необхідно навчитися правильно піднімати тяжкості, щоб не травмувати спину. Присідайте з рівною спиною. Візьміть вантаж і разом з ним випрямляйте ноги. При цьому руки повинні бути розташовані максимально близько до тіла. Намагайтеся розподілити вантаж рівномірно, тобто не несіть всю вагу в одній руці, якщо можна взяти дві сумки в обидві руки. Якщо вам необхідно перенести об'ємний великий предмет, тримайте його перед собою обома руками якомога ближче до тіла. Якщо ви передаєте цей предмет, то не витягайте руки з вантажем вперед, краще покладіть його на височину і звідти інша людина сама забере. Намагайтеся використовувати сумки, візки та валізи на коліщатках для перенесення важких речей. Виконуючи важку роботу, яка нерозривно пов'язана з перенесенням і підйомом вантажу, одягніть спеціальний підтримуючий корсет або пояс. Намагайтеся не піднімати вантаж важче 10 кг.

Носіть зручне взуття, віддавайте перевагу взуттю з натуральних матеріалів, що добре фіксує стопу. Намагайтеся якомога менше перебувати у зігнутому стані при виконанні різних видів роботи. Жінкам, особливо вагітним, слід менше часу проводити у взутті на високих підборах. Після тривалого перебування в зігнутій позі повисіть на перекладині або потягніться вгору.

Найкориснішим видом спорту є плавання. Не переохолоджуйтесь, приймайте контрастний душ. Він допоможе покращити кровообіг та трофіку тканин навколо хребта.

Потрібно збалансовано та різноманітно харчуватись. Обмежити вживання солі та жирних продуктів. Збільшити вживання свіжих овочів, круп, риби, м'яса, молокопродуктів.

Пацієнтів з остеохондрозом шийного відділу хребта рекомендовано спрямовувати на консультацію до вертебролога.

Література

Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.

Проведені заходи

Хронічні запальні захворювання ЛОР органів як міждисциплінарна проблема

Клінічний випадок з практики лікаря: алергічний риніт

Клінічний випадок з практики лікаря: алергічний риніт

Практикуючі лікарі представляють клінічні випадки зі своєї практики. Після цього учасники наради дають рекомендації на основі предсталеного анамнезу, результатів проведених досліджень та попередньої терапії.

15 Хвороби опорно-рухової системи та сполучної тканини

Синдром Барре-Льєу

Синдром Барре-Льєу

При цьому захворюванні відзначаються болі, пов'язані з патологічними змінами в області I-II і II-III шийних хребців.

Пошук Всі результати