Чи здатні пробіотики запобігати розвитку Clostridium difficile-асоційованої діареї?

Цей аналіз включали рандомізовані клінічні дослідження, під час яких вивчалася ефективність пробіотиків для профілактики Clostridium difficile-асоційованої діареї.

Результати нового систематичного огляду та мета-аналізу свідчать про те, що пробіотики можуть стати ефективним засобом запобігання Clostridium difficile-асоційованій діареї (CDAD).

В ході цього дослідження його автори провели пошук матеріалів, опублікованих до 21 березня 2017 року, на таких ресурсах як PubMed, EMBASE, CENTRAL та Cochrane IBD Group Specialized Register для ідентифікації публікацій, присвячених вивченню можливості застосування пробіотиків для профілактики CDAD або інфекції C. difficile . У аналіз було включено загалом 39 наукових досліджень із загальною кількістю учасників 9 955.

Первинним результатом дослідження була частота захворюваності на CDAD. Як вторинний результат було обрано діагностику інфекції C. difficile, частоту побічних ефектів, частоту розвитку антибіотикоасоційованої діареї та тривалість перебування в стаціонарі.

Результати досліджень, присвячених захворюваності CDAD (31 дослідження, n = 8672) вказують на те, що пробіотики знижували ризик розвитку CDAD на 60%. У групах терапії пробіотиками захворюваність на CDAD становила 1,5% (70/4525) проти 4% (164/4147) у групах плацебо або в групах, які не отримували лікування (ОР = 0,40; 95% ДІ: 0,30-0 ,52). Однак, щодо виявлення C. difficile у стільці, узагальнені результати 15 досліджень свідчать про відсутність значного зниження рівня інфікованості. Такий рівень становив 15,5% (98/633) у групах, які отримували пробіотики, проти 17,0% (99/581) у групах плацебо або у групах, які не отримували лікування (ОР = 0,86; 95% ДІ: 0 67-1,10).

Автори цього дослідження також відзначають існування відмінностей і ризик розвитку CDAD між підгрупами. У ході досліджень, в яких брали участь пацієнти з ризиком CDAD на початковому рівні <5%, не було виявлено відмінностей у ризику, але в тих випадках, коли ризик розвитку CDAD на вихідному рівні був >5%, спостерігалося суттєве (на 70% ) зниження ризику (Р = 0,01). Захворюваність на CDAD у групі з ризиком розвитку цього захворювання на початковому рівні >5% була 3,1% (43/1370) проти 11,6% (126/1084) у контрольній групі (ОР = 0,30; 95% ДІ: 0 ,21-0,42).

«Короткочасне застосування пробіотиків на фоні антибіотикотерапії можна вважати ефективним і безпечним методом при лікуванні пацієнтів з нескомпрометованим імунітетом і які не страждають на тяжкі хронічні захворювання», – підсумовують автори.

http://www.empr.com/news/clostridium-difficile-probiotics-associated-diarrhea-hospital-stay/article/720064/