Синдром болю у глотці

Визначення

Біль у глотці – це клінічний синдром, що проявляється нестерпними відчуттями у глотці та є проявом різноманітних захворювань, що мають більш або менш типову клінічну картину, яка складається із сукупності різноманітних симптомів.

Біль – важлива адаптаційна реакція організму, що має значення сигналу тривоги. Однак коли біль стає хронічним, він втрачає своє фізіологічне значення й може вважатися патологією. Біль є інтегративною функцією організму, який мобілізує різні функціональні системи для захисту від впливу ушкоджуючого фактора.

Феномен болю не обмежується винятково органічними або функціональними порушеннями в місці його локалізації, біль має здатність впливати на діяльність організму як індивідуума. Психологічні наслідки болю можуть проявлятися у вигляді гніву, дратівливості, відчуття страху й тривоги, обурення, занепаду духу, зневіри, депресії, самоти, втрати інтересу до життя, зниження здатності до виконання сімейних обов'язків, зниження сексуальної активності, що призводить до сімейних конфліктів і навіть до прохання про евтаназію.

Біль при патологіях може виникати як у рецепторах, так і у нервових волокнах. Виділяють два типи болю. Перший тип – гострий біль, викликаний ушкодженням тканини, зменшується в міру її загоєння. Гострий біль має раптовий початок, коротку тривалість, чітку локалізацію, з'являється під впливом інтенсивного механічного, термічного або хімічного фактора. Він може бути викликаний інфекцією, ушкодженням або хірургічним втручанням, триває протягом кількох годин або днів. Гострий біль пов'язаний з активацією ноцицепторів. Другий тип – хронічний біль, розвивається в результаті ушкодження або запалення тканини або нервового волокна, він зберігається або повторюється протягом місяців або навіть років після загоєння, немає захисної функції й стає причиною страждання пацієнта і не супроводжується ознаками, характерними для гострого болю. При безперервній стимуляції больових рецепторів поріг їхньої чутливості згодом знижується, і не больові імпульси теж починають викликати больові відчуття. Невилікуваний біль призводить не тільки до матеріального навантаження на пацієнта і його родину, але й спричиняє величезні витрати суспільства й системи охорони здоров'я, включаючи більш тривалі госпіталізації, зниження працездатності, багаторазове відвідування амбулаторних клінік і пунктів невідкладної допомоги. Хронічний біль є найбільш частою загальнопоширеною причиною тривалої часткової або повної непрацездатності.

Слід відмітити, що ноцицептори розташовуються в суглобах, м'язах, шкірі та слизових оболонках, внутрішніх органах. При подразненні даних рецепторів виникає соматичний біль. Соматичний біль, як правило, постійний і досить чітко обмежений. Нейропатичний біль з'являється при ушкодженні або подразненні нервів. Він може бути постійним або нестійким, іноді стріляючим і, як правило, описується як гострий, колючий, ріжучий, пекучий тощо. Нейропатичний біль найбільш серйозний, у порівнянні з іншими видами болю, він важче піддається лікуванню.

Враховуючи складність анатомічної будови глотки, її гістологічні особливості та її топографічне розташування, слід відмітити, що больовий синдром при захворюваннях глотки має як ноцицептивний, так і нейропатичний характер.

Біль у глотці виникає як при безпосередньому ураженні самої глотки, так і при ураженні сусідніх органів.

Ноцицептори розташовані безпосередньо у стінці глотки, яка складається з таких шарів:

• слизової оболонки (tunica mucosa);
• підслизового прошарку (tela submucosa);
• м'язової оболонки (tunica muscularis) – м'язів глотки (musculi pharyngis);
• сполучнотканинної оболонки (адвентиції – tunica adventitia).

М'язова оболонка містить колові та поздовжні поперечно-посмуговані м'язові волокна. Колові або м'язи-звужувачі глотки (musculi constrictores pharyngis) утворюють внутрішній коловий шар. Поздовжні або м'язи-підіймачі глотки (musculi levatores pharyngis) утворюють зовнішній поздовжній шар.

До колових м'язів глотки належать: верхній м'яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis superior); середній м'яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis medius) та нижній м'яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis inferior).

До поздовжніх належать m. tensor veli palatini (напружує і розтягує м'яке піднебіння, розкриває отвір слухової труби), m. levator veli palatini (підіймає піднебінну завіску і розкриває отвір слухової труби), m. uvulae (вкорочує і підіймає язичок); m. palatoglossus (тягне піднебінну завіску вниз, звужує зів) та m. palatopharyngeus (напружує дужку, тягне піднебінну завіску вниз і підіймає глотку). М'яз-натягувач піднебінної завіски іннервується третьою гілкою трійчастого нерва (V), усі інші м'язи – блукаючим нервом (X).

Іннервація глотки здійснюється глотковим нервовим сплетенням, яке утворюється численними анастомозами між гілками блукаючого, язикоглоткового, додаткового і симпатичного нервів. Крім того, в іннервації окремих анатомічних утворень беруть участь трійчастий, під'язиковий, верхній гортанний нерви, парасимпатичні (секреторні), симпатичні (трофічні) та чутливі (смакові) волокна лицевого нерва. Така велика іннервація глотки зумовлена надзвичайною складністю і різноманіттям її функцій. Вегетативна іннервація має велике значення для забезпечення функцій глотки, ця іннервація фактично становить одне ціле з вегетативною іннервацією стравоходу. Симпатична іннервація глотки і стравоходу здійснюється за рахунок шийної частини симпатичного стовбура. Враховуючи складність іннервації глотки, біль у ділянці даного органа буде мати також і нейропатичний характер.

Отже, біль у глотці як симптом може бути проявом різноманітних захворювань, що мають більш або менш типову клінічну картину, яка складається із сукупності різноманітних симптомів.

Біль у глотці може бути як одно-, так і двобічним. Можлива помірна, виражена або різка болючість при ковтанні, незначний, помірний та різко виражений біль у горлі; незначний біль у горлі, який підсилюється при «пустому» ковтку; біль у горлі при ковтанні з іррадіацією в вухо; дискомфорт у глотці під час ковтання у поєднанні з болем; парестезії в глотці; різкий біль у горлі під час ковтання та висовуванні язика.

Отже, щоб розібратися у причині больового синдрому у глотці, слід пам'ятати про її гістологічну будову, а також про її рецепторно-нервовий апарат. Тільки логічне опрацювання алгоритмів на основі знань теоретичної медицини та здобутого досвіду допоможуть у точності постановки правильного діагнозу та вирішення подальшої тактики ведення пацієнта.

Алгоритм діагностики

Література

Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.