Стронні тіла носа

Сторонні тіла порожнини носа зустрічаються переважно у дітей молодшого віку (до 5-7 років), рідко – у дорослих. Під час гри діти засовують у ніс собі та одноліткам різні предмети. Іноді сторонні тіла потрапляють в ніс при його травмі або при блювоті, через носоглотку. Винятково рідко в порожнині носа виявляються ретиновані зуби в результаті порушення їх розвитку. У старших дітей іноді в носі виявляються невеликі тампони, залишені після зупинки носової кровотечі. Попадання сторонніх тіл в порожнину носа можливо при проникаючих пораненнях. У хоани чужорідне тіло може проникнути при невмілих спробах його видалення з порожнини носа.

Сторонні тіла носа надзвичайно різноманітні за формою, величиною і характером:

  1. Органічні (шматочки їжі, фруктів, овочів, насіння злакових рослин, кісточки плодів, шматки паперу, сірники та ін.).
  2. Живі сторонні тіла (комахи, п'явки, глисти, личинки).
  3. Неорганічні (дрібні ґудзики, намистини, камені; частини пластмасових іграшок; шматки поролону, губки, паперу, вати).
  4. Металеві (монети, кнопки, значки, шурупи, ґудзики, шпильки, голки, цвяхи, осколки вогнепальних снарядів та ін.).
  5. Рентгенконтрастні та неконтрастні.

Клінічна картина

Симптоми сторонніх тіл носа

Сторонні тіла переважно локалізуються в загальному носовому ході, але можуть бути в нижньому або середньому носовому ході, вестибулярному відділі носа і глибоко в задніх відділах порожнини носа, в області хоан. Основною, часом єдиною, ознакою чужорідного тіла носової порожнини є однобічна закладеність носа. При тривалому перебуванні сторонніх тіл з'являються гнійні виділення з домішкою крові, різкий гнильний запах з відповідної половини носа, особливо при органічних сторонніх тілах, що розкладаються, подразнення шкіри у ділянці входу в ніс. Початкові реакції на потрапляння стороннього тіла (чхання, сльозотеча, односторонні водянисті виділення), як правило, швидко зникають.

Тривале перебування у порожнині носа стороннього тіла призводить до формування ринолітів (носових каменів) у результаті відкладення фосфату і карбонату кальцію з розвитком реактивного запалення слизової оболонки і утворенням грануляційної тканини, яка кровоточить. Часто розвивається риносинусит, у рідкісних випадках – остеомієліт.

Невдалі спроби видалення стороннього тіла супроводжуються травмою слизової оболонки, кровотечею, просуванням чужорідного тіла у більш глибокі відділи порожнини носа, в носоглотку, звідки воно може потрапити в дихальні шляхи і стравохід.

Діагностика

Діагностика сторонніх тіл носа ґрунтується на даних анамнезу, ендоскопії, при необхідності рентгенографії порожнини носа. Для виявлення контрастних сторонніх тіл проводиться проста рентгенографія, при підозрі на органічне чужорідне тіло – з контрастною речовиною. Рентгенографія дозволяє встановити не тільки присутність чужорідного тіла, але і його характер, і локалізацію. Виявлення сторонніх тіл у дітей ускладнюється відсутністю анамнестичних даних, оскільки вони потрапляють в ніс часто за відсутності дорослих. Боячись покарання, діти часто приховують це від батьків, а в подальшому забувають, і тільки при розвитку захворювання з'ясовуються всі обставини. Тривалий односторонній гнійний процес в порожнині носа у дитини завжди повинен насторожувати лікарів у плані чужорідного тіла.

Найдостовірнішим методом діагностики залишається передня і задня риноскопія, а також ендоскопія при розташуванні стороннього тіла в задніх відділах порожнини носа. Слизову оболонку порожнини носа в таких випадках попередньо ретельно анемізують розчином адреналіну для зменшення набряку. Якщо і після цього стороннє тіло не вдається виявити, обережно зондують підозріле місце ґудзиковим зондом після місцевої анестезії, що дає позитивний результат тільки при твердих чужорідних тілах.

Лікування

Лікування сторонніх тіл носа полягає у видаленні, як правило, амбулаторно, при ускладненнях хворих госпіталізують. Найпростіший і доступний спосіб – висякати ніс (особливо при невеликих розмірах стороннього тіла) після закапування судинозвужуючого препарату. Якщо стороннє тіло не виділилося, його витягують під місцевою анестезією за допомогою тупого гачка, який під контролем зору заводять зверху за чужорідне тіло і виводять ковзаючим рухом по дну порожнини носа. У важких випадках ця операція проводиться під наркозом, особливо після багаторазових безуспішних спроб, при великих або гострокінцевих сторонніх тілах, що вклинились, а також у дітей з невротичними реакціями. У зв'язку з можливістю зсуву чужорідного тіла в глибокі відділи носа, носоглотку і дихальні шляхи, забороняється видаляти округлі сторонні тіла з носа щипцями або пінцетом.

Література

Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.

Заходи

SHDM.SCHOOL I Нові класифікаційні та лікувальні підходи до хронічних запальних захворювань респіраторного тракту

Початок 01.12.2022
Online + OFFline (м. Львів)

22 Травми, отруєння та деякі інші наслідки впливів зовнішніх причин

Допомога при обструкції у дітей

Допомога при обструкції у дітей

Лікар розповідає про основні ознаки порушення прохідності дихальних шляхів та допомогу при обструкції у немовлят та у дітей старше 1 року. Описує прийом Геймліха і наочно показує методику видалення стороннього тіла із верхніх дихальних шляхів у немовлят та дітей старшого віку.

Пошук Всі результати