Під хронічним фарингітом розуміють хронічне запалення слизової оболонки задньої стінки глотки.
Хронічний фарингіт з кожним роком стає все більш поширеним явищем. Половина міських жителів страждає на дане захворювання. Факторами, які сприяють розвитку даної патології, є забруднення навколишнього середовища, шкідливі звички, погане харчування. Відомо, що приблизно 70% фарингітів викликаються вірусами. Серед вірусів найбільш частими патогенами є риновіруси (близько 20%), коронавіруси, аденовіруси, віруси грипу (А і В) і парагрипу. У 15-30% випадків визначається β-гемолітичний стрептокок групи А.
Основною ланкою патогенезу фарингіту є проникнення різних збудників в слизову оболонку глотки. Розвиваються гіперемія, набряк, геморагії глоткових стінок і формується фібринозна плівка, яка складається з лейкоцитів, відмерлих клітин і бактерій. Важливу роль у схильності до хронічної інфекції відіграє дефект імунної системи, зокрема низький вміст IgA і IgG2, знижена здатність продукувати В-клітини, а також порушення, пов'язані із хворобами шлунково-кишкового тракту.
Хронічний фарингіт майже ніколи не є самостійним захворюванням. Досить часто це один із проявів системного дистрофічного захворювання шлунково-кишкового тракту: гіпо- та антацидного гастриту, гіпотонії та дисбактеріозу кишечника, різні функціональні порушення гепатолієнальної системи, що призводять до функціональних порушень глотково-стравохідного комплексу – хронічного гастриту, панкреатиту, гастродуоденіту, холециститу та інших захворювань. Однією з найбільш частих причин хронічного фарингіту є потрапляння у глотку шлункового соку, який при цьому регулярно подразнює її слизову. Це, як правило, відбувається уві сні, переважно за наявності в анамнезі грижі стравохідного отвору діафрагми або гастроезофагальної рефлюксної хвороби. У таких випадках необхідно, в першу чергу, усунути головну причину, а саме провести лікування наявного захворювання ШКТ. Без усунення основної причини захворювання будь-які методи місцевого лікування ХАФ дають недостатній і нетривалий ефект.
Хронічні фарингіти зазвичай класифікують не за етіологічними ознаками, а за характером змін, що розвиваються у слизовій оболонці: катаральний (простий), атрофічний (субатрофічний) і гіпертрофічний. Зазначені форми хронічного запалення часто поєднуються.
Хворих на атрофічний фарингіт турбують хворобливі відчуття при ковтанні, першіння в горлі, сухий кашель, відчуття сильного пересихання в горлі, що порушує нічний сон, а також ускладнює вживання солоної і гострої їжі. Цей вид фарингіту майже завжди поєднується з атрофією слизової оболонки носа (атрофічний нежить). При обстеженні глотки визначається блідість, витонченість, сухість слизової оболонки задньої стінки глотки, яка іноді вкрита шаром слизу, що засихає у вигляді кірок.
У випадку хронічного катарального фарингіту пацієнта турбують біль у горлі, першіння відчуття клубка у горлі. Фарингоскопічно відмічається розширення судин, набряк, гіперемія, інфільтрація слизової оболонки задньої стінки глотки, а також підвищення продукції слизу.
Пацієнти із хронічним гіпертрофічним фарингітом скаржаться на постійне відчуття стороннього тіла в глотці. При клінічному огляді відмічаються гранули на задній стінці глотки або гіпертрофія бічних валиків глотки на фоні стійких катаральних змін.
Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.
Профілактика та лікування захворювань. Комплексні протизастудні препарати. Симптоматична фармакотерапія. Запобігання антибіотикорезистентності. Патогенетична фармакотерапія. А якщо без антибіотика не обійтися? Місцева протизапальна та антибактеріальна терапія. Коли місцевої антибіотикотерапії недостатньо. Лікування та одночасна профілактика. Особливості "осіннього" алергічного риніту. Важлива допомога лікуванню. Обговорення матеріалів лекції
Конференція SHDM.SCHOOL
Науково-практичний кейс-марафон SHDM.SCHOOL
SHDM.FORUM'24: головна подія року!
Розповсюдженість алергічного риніту. Клінічні рекомендації EPOS-2020 та ARIA-2019. ARIA-2019 та EPOS-2020: лікування. Ступені тяжкості перебігу АР. Принцип ступеневого підходу до лікування АР. ARIA-2019 та EPOS-2020: основні проблеми.
Інформація, опублікована на даному сайті, орієнтована на загальне ознайомлення та жодним чином не може бути використана в якості медичних, практичних або комерційних рекомендацій. У зв’язку з цим, Сайт «Школи доказової медицини» не несе жодної відповідальності за негативні наслідки, отримані через використання матеріалів, викладених на даному сайті. Документація з фармацевтичних продуктів не є рекламою та не призначена для того, щоб використовувати її замість консультації з кваліфікованими фахівцями в галузі медицини та інших галузях. Документація з фармацевтичних продуктів надається за вашою згодою відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII. Якщо вам потрібна консультація з конкретного питання, пов’язаного зі здоров’ям, необхідно звернутися до фахівців- професіоналів.
Продовжуючи своє перебування на сайті, ви підтверджуєте свою згоду на дистанційне отримання інформації про лікарські та косметичні засоби (включаючи інформацію про рецептурні лікарські засоби) на підставі вимог ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII.
Уся інформація, яка міститься на даному сайті, подана з освітньою метою виключно для медичних та фармацевтичних працівників і не замінює консультації лікаря.