Набряк гортані

Етіопатогенез

Набряк гортані є, за своєю суттю, синдромом певного захворювання, він може бути запального і незапального характеру. Запальний набряк виникає як прояв різних запальних захворювань глотки, гортані та інших органів, може з'являтися при деяких гострих і хронічних інфекційних захворюваннях, коли в гортані виникає запалення, наприклад, при таких хворобах, як кір, скарлатина, грип, туберкульоз, склерома, сифіліс та ін. Набряк нерідко спостерігається при алергії, травмах шиї, опіку гортані гарячою їжею, розчинами їдких кислот та лугів, після трахеобронхоскопії. Особливий різновид являє собою набряк гортані після рентгено- і радіотерапії органів шиї. Незапальні набряки гортані виникають при деяких формах серцевої недостатності, при захворюваннях печінки та нирок. До цієї ж категорії патологічних станів може бути віднесений ангіоневротичний набряк гортані типу Квінке.

Набряк гортані морфологічно характеризується різного ступеня ексудацією в глибоких шарах слизової оболонки і міжм'язової сполучної тканини. Форма і поширення набряку залежать, в основному, від його причини і анатомічної будови підслизового шару.

Клінічна картина

Ознаки набряку гортані залежать від ступеня звуження просвіту гортані та швидкості його розповсюдження. При запальному набряку надгортанника з'являється біль при ковтанні, відчуття стороннього тіла, невелике затруднення дихання, яке може посилюватися, і зміна голосу у вигляді хрипоти різного ступеня. Ці ж симптоми значно підсилюються при поширенні набряку на слизову оболонку черпакуватих хрящів, черпакувато-надгортанних складок, голосових складок та підскладкового простору. У таких випадках при швидкому наростанні набряку може настати гострий стеноз гортані, що викликає важку картину асфіксії та загрожує життю хворого.

Діагностика

При ларингоскопічному дослідженні визначається набряклість уражених ділянок гортані у вигляді водянистої або желеподібної припухлості. Надгортанник при цьому нагадує різко потовщений валик, а ділянка черпакуватих хрящів має вигляд півкуль. Голосова щілина при набряку слизової оболонки голосових складок різко звужується, подібне звуження просвіту спостерігається і при набряку слизової оболонки підскладкового простору, коли набряк виглядає як двобічне подушкоподібне випинання. При запальному набряку гортані спостерігаються різного ступеня реактивні явища, при незапальному гіперемія, як правило, відсутня.

Під час ларингоскопії діагностувати набряк гортані, як правило, неважко, оскільки зовнішній вигляд слизової оболонки (так званий склоподібний набряк) дуже характерний, складніше визначити причину набряку. Слід мати на увазі, що набрякла слизова оболонка іноді закриває наявну в гортані пухлину, звиразкування, можливе стороннє тіло в гортаноглотці тощо. Поруч з непрямою ларингоскопією, часто необхідно буває виконувати і пряму, проводити ультразвукове дослідження органів шиї, рентгенографію та комп'ютерну томографію гортані, інші дослідження.

Лікування

Часто першим завданням лікування є відновлення зовнішнього дихання і попередження асфіксії. Хворий з набряком гортані повинен бути терміново госпіталізований. Поява некомпенсованого стенозу, і тим більше асфіксії, вимагає негайної трахеотомії. При асфіксії терміново проводять конікотомію, а потім – трахеостомію. Набряк гортані, що не викликає важкого стенозу (І і ІІ ступеня), в умовах стаціонару лікують консервативно.

При запальній природі набряку гортані до консервативного лікування доцільно включати наступні призначення: 1) антибактеріальна терапія парентерально, 2) антигістамінні та протизапальні нестероїдні препарати, 3) дегідратаційна терапія (сечогінні препарати, гіпертонічні розчини), 4) відволікаючі процедури (гарячі ніжні ванни, зігріваючі компреси на шию), 5) санація порожнин носа та глотки, 6) фізіотерапія, інгаляційне лікування. При алергічній і набряково-запальній природі набряку з метою дестенозування показане застосування великих доз глюкокортикоїдів (часом необхідне повторне введення через 5-6 год.). Також показане дихання зволоженим киснем по 1 год. 3-4 рази на день. Із загальних заходів рекомендується вживання холодної рідкої їжі, обмеження прийому рідини, голосовий режим, обмеження фізичного навантаження.

Література

Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.

Проведені заходи

SHDM.info | Запалення як мета комплексної терапії

Запалення як мета комплексної терапії хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів

Запалення як мета комплексної терапії хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів

Запрошуємо переглянути запис прямого ефіру на тему "Запалення як мета комплексної терапії хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів"

Заходи

Конференція SHDM.SCHOOL

Початок 18.04.2024
Online + Offline

Науково-практичний кейс-марафон SHDM.SCHOOL

Початок 17.10.2024
Online + Offline

SHDM.FORUM'24: головна подія року!

Початок 20.11.2024
Online + Offline

12 Хвороби органів дихання

Алергічні захворювання носа в документах ARIA-2019 та EPOS-2020

Алергічні захворювання носа в документах ARIA-2019 та EPOS-2020

Розповсюдженість алергічного риніту. Клінічні рекомендації EPOS-2020 та ARIA-2019. ARIA-2019 та EPOS-2020: лікування. Ступені тяжкості перебігу АР. Принцип ступеневого підходу до лікування АР. ARIA-2019 та EPOS-2020: основні проблеми.

Пошук Всі результати