Мікробіоценоз слизової оболонки носоглотки у дітей, що часто хворіють, і можливості його корекції

П.Р. Горбачевський, Н.С. Парамонова
УО «Гродненський державний медичний університет», кафедра педіатрії №2, м. Гродно, Білорусь

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), частку яких припадає понад 90% всіх хвороб респіраторної системи в дітей віком, є важливою соціально значущою проблемою [2]. Повторні вірусні інфекції призводять до пошкодження циліарного епітелію слизової оболонки дихальної системи, порушення цілісності мікробної біоплівки, вивільнення великої кількості вільних форм латентно персистуючих мікробів. Розвиваються дисбіотичні порушення, що зберігаються після перенесеної ГРВІ протягом 1,5–2 місяців. Зі збільшенням числа загострень зростає частота і спектр мікроорганізмів, що висіваються. Вторинні за своєю зрушення нормальної флори можуть брати він патогенетичне лідерство, ініціюючи розвиток повторних респіраторних захворювань [1, 3].

Мета дослідження: оцінити склад мікрофлори слизової оболонки носоглотки, визначити вплив фітопрепарату Імупрет® (Тонзилгон Н) на стан мікробіоценозу носоглотки та частоту гострих респіраторних захворювань у дітей дошкільного віку.

Матеріали та методи

Було обстежено 128 дітей (середній вік 4,6±0,3 роки). До дослідження включалися діти, що часто хворіють, відповідно до критеріїв, запропонованих А.А. Барановим та В.А. Альбіцьким (1986). До основної групи увійшли 57 (57%) хлопчиків та 43 (43%) дівчинки. Контрольну групу склали 28 здорових дітей відповідного віку, які епізодично хворіють на респіраторні інфекції. Обстеження включало загальноклінічні методи згідно з протоколами обстеження та лікування цієї групи дітей. Вивчення складу мікрофлори верхніх дихальних шляхів проводили за допомогою загальноприйнятого бактеріологічного дослідження, яке включало посіви відокремлюваного носоглотки (мазки зі зіва і носа) на живильні середовища. Мікробіологічне дослідження проводили двічі – на початку дослідження та після застосування препарату Імупрет® (Тонзилгон Н) («Біонорика РЄ», Німеччина). Доза препарату відповідала рекомендаціям виробника: по 10 крапель перорально 3 десь у день їжі протягом 5 тижнів. Алергічних реакцій та відмов дітей (за органолептичними властивостями) від прийому препарату не було.

Статистичну обробку отриманих даних проводили з допомогою прикладних програм Excel, «Статистика 6.0».

Результати дослідження та їх обговорення

Бактеріологічне дослідження носо- та ротоглотки показало різні зміни мікробного пейзажу цих двох відділів верхніх дихальних шляхів. У 39% дітей носоглотка була заселена нормальною для даного біологічного локусу мікрофлорою. У 61% пацієнтів якісний та кількісний вміст мікрофлори відрізнявся від нормальних значень. Мікробний пейзаж носа був представлений монокультурою дифтероїдів – грампозитивних паличок групи Corynebacterium (19%), різними видами грампозитивних коків сімейства Micrococcaceae: Staphylococcus aureus (3%), Staphylococcus aureus (3%) 1%), Streptococcus viridens (3%) або асоціаціями бактерій групи Corynebacterium та сімейства Micrococcaceae (7%). Вираженість дисбіотичних змін слизової оболонки носа у 54% дітей досягала І ступеня, у 7% пацієнтів – ІІ ступеня.

Склад мікрофлори ротоглотки характеризувався присутністю більшої кількості та різноманітнішого спектру патогенних бактерій та їх асоціацій. Лише у 40% дітей мікробний пейзаж слизової оболонки ротоглотки був представлений у вигляді монокультури бактерій, включаючи Staphylococcus aureus (12%), Streptococcus haemolyticus (6%) та Streptococcus viridens (22%). У більшості пацієнтів (60%) зі слизової оболонки ротоглотки виділялися складні асоціації бактерій, до складу яких найчастіше входив золотистий стафілокок (25%). У 21% дітей дисбіотичні зміни порожнини ротоглотки були зумовлені комбінацією пневмокока та мораксели. Гриби роду Candida у ротоглотці були у 8% дітей, причому завжди у вигляді асоціацій з грампозитивними або грамнегативними бактеріями. За результатами дослідження, у дітей з порушеннями мікробного пейзажу найчастіше виявляли: Staphylococcus aureus, S. viridens, S. haemolyticus, Streptococcus pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Escherichia coli, Klebsiella pneumonia, K. ozaenae. Загалом, зміна складу мікрофлори слизових оболонок ротоглотки за ступенем дисбіотичних зрушень «перевершували» зміни мікробного пейзажу порожнини носа, у 57% дітей вони відповідали I ступеню дисбіозу, а 43% пацієнтів – II ступеня.

З метою корекції дисбіотичних зрушень у носоглотці, а також з імуномодулюючою метою було призначено фітопрепарат Імупрет® (Тонзилгон Н). Один курс препарату протягом 5 тижнів отримали 25 (25%) пацієнтів основної групи, два курси з інтервалом 3 міс – 28 (28%) пацієнтів, 22 (22%) дітям, що часто хворіють, препарат був призначений трьома курсами протягом року. Групу порівняння склали 25 дітей основної групи, які з різних причин відмовилися від прийому Імупрету, та 28 здорових.

До початку дослідження проведено ретроспективний аналіз захворюваності дітей досліджуваної та контрольної груп за 12 міс. Середня кількість гострих респіраторних захворювань (ГРЗ), перенесених однією дитиною за аналізований період в основній групі, становила 5,4±0,7, у контрольній групі – 1,5±0,3 (р<0,05). Середня тривалість одного захворювання у досліджуваній групі – 12,3±0,5 дні, у контрольній групі – 5,9±0,8 дні (р<0,05). Середня кількість днів, пропущених по захворюванню на одну дитину в досліджуваній групі, було 52,4±3,5, у контрольній групі – 19,0±2,7 (р<0,05) (малюнок).

Середня кількість епізодів ГРЗ на 1 дитину протягом року

Після застосування препарату Імупрет (Тонзилгон Н) у профілактичній дозі отримано статистично значуще зменшення кількості захворювань (р<0,05). Після одного курсу число епізодів ГРЗ на одну дитину склало 2,4±0,6 дні, після двох курсів – 1,6±0,2 та після трьох курсів протягом року не відрізнялося від таких у контрольній групі (1,4±0 ,3). На 46% знизилася і кількість днів, пропущених через хворобу на одну дитину, тобто коефіцієнт ефективності препарату Імупрет® (Тонзилгон Н) для профілактики ГРЗ дорівнює 1,7, показник профілактичної захищеності – 41,2%.

Зміни, що виникли після застосування препарату Тонзилгон Н, зрівняли досліджувані групи за якістю та кількістю мікроорганізмів, що заселяють слизову оболонку ротоглотки. Достовірно зменшилася народження дітей таких мікроорганізмів, як S.aureus, коринебактерій, грибів роду Candida. Еліміновані S.pneumoniae, S.vestibularis та гриби Aspergillus. Частота дисбіозу серед дітей після одного курсу препарату Імупрет® (Тонзилгон Н) зменшилася вдвічі. (р<0,05) після трьох курсів мікробіоценоз слизової оболонки не відрізнявся від здорових дітей.

Висновки

1. Профілактичне призначення Імупрету (Тонзилгону Н) у дітей, що часто хворіють, достовірно знижує кількість епізодів респіраторних інфекцій вже після одного курсу застосування, а після трьох профілактичних курсів протягом року рівень захворюваності дорівнює частоті в контрольній групі.
2. Після застосування препарату Імупрет (Тонзилгон Н) достовірно знижується середня кількість днів, пропущених однією дитиною протягом року з 52,4±3,5 до 22,3±1,9 дня (після одного курсу) та до 12,7±1 ,7 дні (після трьох курсів).
3. Частота дисбіозу серед дітей після застосування препарату Імупрет (Тонзилгон Н) зменшилася вдвічі після першого курсу (p<0,05), нормалізація біоценозу слизової оболонки ротоглотки відзначена після трьох профілактичних курсів.

Відомості про авторів

Горбачевський Павло Роумальдович - Гродненський державний медичний університет, Республіка Білорусь, м. Гродно, 230009, вул. Горького, 80; тел.: (80152) 72-25-04

Парамонова Нелла Сергіївна - Гродненський державний медичний Університет, Республіка Білорусь, м. Гродно, 230009, вул. Горького, 80; тел.: (80152) 72-25-04

Список літератури

1. Романова Ю.М. Бактеріальні біоплівки як природна форма існування бактерій у навколишньому середовищі та в організмі господаря / Ю.М. Романова, А.Л. Гінцбург // Журнал мікробіології, епідеміології та імунобіології. - 2011. - № 3. - С. 99-109.
2. Рябова М.А. Внесезонні ГРВІ - лікування та профілактика / М.А. Рябова // Лікуючий лікар. - 20011. - № 8. - С. 21-24.
3. Чернова Т.М. Можливості топічної терапії тонзилофарингітів у дітей у практиці дільничного педіатра / Т.М. Чернова [та ін] // Педіатрична фармакологія. - 2012. - Т. 9, № 1. - С. 112-116.

СІМЕЙНА МЕДИЦИНА №2 (64), 2016 35 ISSN 2307-5112