Порівняльне дослідження ефективності флютиказону пропіонату у формі назального спрею та цетиризину в терапії сезонного алергічного риніту, асоційованого з цвітінням амброзії

Інтраназальні кортикостероїди (ІКС) зазвичай вважаються найбільш ефективним засобом лікування алергічного риніту (АР). Раніше проведені порівняльні дослідження з пероральними антигістамінними препаратами (АГП) є частково інформативними через наявність під час прийому препаратів безлічі змінних, що впливають на перебіг дослідження.

Мета дослідження – порівняння ефективності ІКС флютиказону пропіонату назального спрею (ФПНС) та АГП II покоління цетиризину у таблетках для прийому внутрішньо, а також плацебо. Пряме порівняльне дослідження (head-to-head study) проводили протягом 2 тижнів у період цвітіння амброзії.

Матеріали та методи дослідження

У скринінговому відборі для цього дослідження взяли участь 978 осіб. Було рандомізовано 682 особи (всі включені до дослідження пацієнти, які прийняли хоча б одну дозу того чи іншого препарату; intent-to-treat population), з них: 170 осіб приймали ФПНС по 200 мкг 1 раз на добу щодня, 170 – цетиризин по 10 мг 1 раз на добу щодня, 171 – плацебо у формі випуску, ідентичної ФПНС, 171 – плацебо у формі випуску, ідентичної цетиризину.

Після початкового періоду прийому плацебо протягом 1 тижня слідував 2-тижневий період активної терапії, під час якого оцінювали стан пацієнтів за шкалою загальної оцінки назальних симптомів (TNSS), шкалою загальної оцінки очних симптомів (total ocular symptom score ), а також опитувальнику якості життя при ринкуоньюнктивіті (Nocturnal Rhinoconjunctivitis Quality of Life Questionnaire).

Результати дослідження та їх обговорення

Первинною кінцевою точкою ефективності було середнє відхилення від початкового рівня оцінки за шкалою TNSS за період дослідження. Оцінкою за шкалою TNSS була сума чотирьох окремих оцінок – закладеності носа, свербежу носа, ринореї та чхання – де виразність кожного симптому могла становити від 0 до 3 балів. Обидва препарати, ФПНС та цетиризин, продемонстрували поліпшення за час активного періоду терапії порівняно з плацебо. Враховуючи первинні та вторинні кінцеві точки дослідження, спостерігалася тенденція до переваги ФПНС, однак вона не була статистично значущою.

Висновки

ФПНС та цетиризин продемонстрували однакову ефективність при лікуванні сезонного АР у 2-тижневому прямому порівняльному дослідженні.

Література:

Ford L.B., Matz J., Hankinson T., Prillaman B., Georges G. The Asthma and Allergy Center, Bellevue, Nebraska, USA Allergy Asthma Proc. 2015 Jul-Aug;36(4):313-9

Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. № 7 (86) 2015