Адгезивний середній отит

Адгезивний отит – це патологічний процес у вусі, що характеризується утворенням фіброзної тканини, її кальцифікацією та осифікацією, і спричиняє обмежену рухливість окремих частин звукопровідного апарату та проявляється прогресуючою приглухуватістю.

У хворих з цим захворюванням відбувається фіброзна облітерація барабанної порожнини з відсутністю видимої слизової оболонки і ознаками запалення, тому слухова функція погіршується. Якщо у фіброзній тканині запальні процеси зникли, утворилась рубцева або нова кісткова тканина, то прогресуючої приглухуватості не буде. Слухова функція протягом місяців, років тримається на одному рівні.

Утворення рубцевих злук у барабанній порожнині призводить до анкілозу слухових кісточок. Барабанна перетинка може зростатися з промонторієм і під час огляду це можна сприйняти за субтотальну перфорацію.

Етіологія

Причинами розвитку адгезивного отиту є нераціональне лікування гострого гнійного середнього отиту, коли не проводять парацентез і ексудат організується у сполучну тканину. Деструктивні процеси закінчуються утворенням фіброзної тканини. У розвитку адгезивного отиту має значення також травма вуха. Інколи секреторний отит переходить в адгезивний, проте для цього необхідні сприятливі чинники (захворювання верхніх дихальних шляхів, часті ГРВІ, харчування, сенсибілізація організму, особливості структури слизової оболонки барабанної порожнини).

Клінічна картина

Розрізняють дві форми адгезивного отиту: адгезивний отит без перфорації барабанної перетинки і адгезивний отит із сухими перфораціями барабанної перетинки, що виник внаслідок гострого або хронічного середнього отиту.

У хворих на адгезивний отит 1-ї форми барабанна перетинка нерівномірно стовщена, втягнута, рубцево змінена, нерідко зрощена з промонторієм. Барабанна перетинка в деяких квадрантах малорухома або повністю нерухома. Слухова функція погіршується внаслідок ураження звукопровідного апарату. Шепіт сприймається безпосередньо біля раковини, розмовна мова – на відстані 2-4 м. Камертональне дослідження вказує на ушкодження звукопровідного апарату: латералізація звуків за Вебером спрямована у вухо, що чує гірше у разі двобічного адгезивного отиту, а в разі однобічного – у той самий бік. Укорочена повітряна провідність і подовжена кісткова. На аудіограмі помітно повітряно-кістковий розрив у межах 30-50 дБ. Інколи відзначається ушкодження звукосприймального апарату на високих частотах за рахунок рубцевих змін у вікнах лабіринту.

У хворих на адгезивний отит із перфорацією барабанної перетинки або її тотальним дефектом відзначаються грубі зміни в барабанній порожнині з деструкцією слухових кісточок, частіше – коваделка, його довгого відростка, зрощення залишків барабанної перетинки з промонторієм, повна облітерація барабанної порожнини рубцевою тканиною аж до фіксації стремінця. Гнійні виділення відсутні. Часто відзначається недостатня прохідність слухової труби.

Діагностика

Діагностика адгезивного отиту відбувається на підставі анамнезу, отоскопії, мікроскопії, аудіологічних даних і оцінки функції слухової труби. На рентгенограмах соскоподібних відростків за Шюллером помітно зниження пневматизації комірок соскоподібного відростка або його склероз. Одним із основних методів діагностики є дослідження рухливості барабанної перетинки за допомогою лійки Зігля. Обмежена рухливість барабанної перетинки і значне погіршення слухової функції є надзвичайно важливим критерієм у постановці діагнозу.

Лікування

Лікування адгезивного отиту комплексне – спрямоване на відновлення функції слухової труби, покращення або повне відновлення рухливості звукопровідної системи.

Для вирішення поставлених завдань важливе значення має санація верхніх дихальних шляхів, використання загальнозміцнюючих і стимулюючих заходів.

Місцеве лікування включає масаж барабанної перетинки, продування вуха, катетеризацію слухової труби із введенням у барабанну порожнину кортикостероїдних препаратів, ферментів гіалуронідазної (лідаза) і протеолітичної дії (трипсин, хімотрипсин), фізпроцедури – електрофорез калію йодиду, діадинамічні стуми, фонофорез, діатермію.

Консервативне лікування ефективне на початкових стадіях захворювання. За відсутності ефективності консервативного лікування призначають хірургічні методи.

Література

Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.