Невралгія колінчастого вузла

Ураження системи лицьового і проміжного нервів (гангліоніт вузла колінця, невралгія вузла колінця, синдром Ханта). Зона іррадіації болю визначається зоною чутливої іннервації колінчастого вузла: барабанної порожнини, барабанної перетинки, зовнішнього слухового ходу, вушної раковини, козелка, протикозелка, ділянки слухової труби, мімічних м'язів.

Синдром вузла колінця викликається вірусом. Може протікати у легкій, вираженій та важкій формі. Виявляється характерною для гангліонітів тріадою: больовим синдромом, герпетичними висипаннями й гіперестезією в зоні іннервації вузла.

Особливості клінічних проявів: характеризується дуже сильними нападами болю в ділянці вуха, що іррадіює в потилицю, обличчя, шию. Триває кілька секунд. Спостерігається зміна чутливості в ділянці козлика та передньої стінки зовнішнього слухового ходу. З'являються герпетичні висипання в зоні іннервації колінчастого вузла (барабанна порожнина, зовнішній слуховий хід, вушна раковина, слухова труба, піднебіння, мигдалики, язичок, нерідко обличчя і волосиста частина голови). Можливі симптоми, пов'язані з порушенням іннервації лицевого нерва. Спостерігаються порушення смаку в передніх 2/3 язика, іноді зниження слуху, дзвін у вухах, запаморочення, горизонтальний ністагм. Надалі приєднується гіперестезія в ділянці зовнішнього слухового ходу, козлика, передньої стінки слухового ходу і всієї половини обличчя.

Захворювання може тривати кілька тижнів, але частіше буває більш тривалим. У більшості випадків прогноз щодо одужання сприятливий, хоча і бувають рецидиви.

Лікування синдрому Ханта

Цілі терапії синдрому Ханта зводяться до мінімізації недієздатності та полегшення симптоматики. Ранній початок лікування корелює з кращими його результатами. Дані клінічних досліджень показують, що початок терапії в перший тиждень корелює з найвищими показниками поліпшення стану, хоча лікування, розпочате пізніше, також ефективне.

• ацикловір і кортикостероїди зазвичай використовуються перорально
• показані знеболюючі (в т.ч. оксікодон при гострому болю)
• при важких вестибулярних симптомах рекомендується використовувати вестибулярні супресанти
• необхідно вжити заходів для запобігання подразнення \ травми рогівки.
• зниження отальгії можливо досягти шляхом застосування місцевого анестетика в зовнішньому слуховому каналі.
• застосовують карбамазепін, особливо у випадках ідіопатичної невралгії.

https://emedicine.medscape.com/article/1166804-overview

Література

Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.