Пухлини носа та приносових пазух

На жаль, діагноз пухлини носа в наші дні не рідкість. Підступність хвороби в тому, що досить часто його симптоми схожі з ознаками інших, прогностично більш легких захворювань порожнини носа. Тому пацієнти не завжди відразу звертають увагу на прояви та не своєчасно звертаються за кваліфікованою допомогою. Тим не менше, чим раніше буде виявлено новоутворення, тим більше шансів на одужання.

Вказують на пухлину в носі чи у приносових пазухах такі симптоми:

• утруднене дихання в тій половині носа, де знаходиться новоутворення;
• часткова або повна втрата нюху;
• головний біль;
• назальні кровотечі.

Усі пухлини носа і приносових пазух поділяють на доброякісні та злоякісні. Для доброякісних пухлин характерно:

• повільний розвиток;
• відсутність метастазів;
• відсутність впливу на організм в цілому.

На більш пізніх етапах захворювання може бути змінена анатомія (пропорції) лицьового скелету, погіршуватись зір.

Діагноз встановлюється на підставі ендоскопічного огляду носових порожнин, рентгенографії, зондування і гістологічного дослідження новоутворення.

Різновиди доброякісних пухлин

• хондрома – пухлина перегородки носа, яка утворюється з хрящової тканини. Незважаючи на досить повільний ріст, може заповнювати не тільки порожнину носа, але й проникати в очну ямку, гайморову пазуху, решітчастий лабіринт;
• ангіогранульома – кровоточивий поліп перегородки носа. Виникає переважно у вагітних або у жінок, які годують груддю;
• папілома – найбільш часто локалізується у вестибулярному відділі носа. Особливість новоутворення – рецидивування після видалення;
• остеома розміщується переважно в лобових пазухах або гратчастій кістці й характерна для пацієнтів 15-25 років. Якщо у хворого сильні головні болі й повністю відкинуті інші причини їх виникнення, рекомендується видалення остеоми.

Існують й інші різновиди новоутворень, але вони виникають значно рідше. Усі ці захворювання вимагають негайного лікування – хірургічного втручання. Не слід забувати, що доброякісна пухлина при неналежному лікуванні може перетворитися на злоякісну.

Злоякісні пухлини

Для таких утворень є характерним:

• стрімкий ріст, при якому новоутворення проростає в сусідні тканини і руйнує їх;
• наявність метастазів;
• рецидивування, тобто повторна поява після видалення.

Виділяють чотири стадії розвитку злоякісного процесу:

• I – обмежене новоутворення;
• II – ураження суміжних тканин при відсутності або наявності метастазів;
• III – проростання за межі верхніх дихальних шляхів;
• IV – розповсюдження на основу черепа.

Злоякісні пухлини носа та приносових пазух мають різні симптоми, які залежать від місця її локалізації, особливостей будови. Характерними для них є спонтанні назальні кровотечі. На наступному етапі розвитку, при розпаді пухлини, з'являється смердючий запах.

Найчастіше пухлина всередині носа поширюється у напрямку до носоглотки, гратчастого лабіринту, очниці. Залежно від цього, може спостерігатися зміщення очного яблука або обмеження його рухливості, набрякання твердого піднебіння, біль у ділянці зубів, припухлість щоки.

Найбільш часто виявляються злоякісні новоутворення, такі як рак, аденокарцинома і базаліома, рідше – саркома та її різновиди, меланома. Ракова пухлина пазух носа характерна, в основному, для чоловіків після 40 років, у більш молодому віці найчастіше виникають саркоми.

Лікування всіх новоутворень проводиться у спеціалізованих закладах.

Література

Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.