Туберкульоз глотки

Ураження глотки туберкульозною інфекцією зустрічається дуже рідко, виникає, у більшості випадків, при запущеному туберкульозі легень та гортані на фоні різкого ослаблення загальної та місцевої резистентності організму.

Описані поодинокі випадки первинного туберкульозу глотки з первинною локалізацією на піднебінному мигдалику. Крім того, існують відомості про латентні форми туберкульозу в мигдаликах без будь-якої іншої локалізації.

Етіологія та епідеміологія

Збудником туберкульозу є мікобактерія туберкульозу. Потрапляння збудника в організм людини відбувається через верхні дихальні шляхи, рідше – ШКТ та пошкоджену шкіру. Основне джерело інфекції – хворі люди, які виділяють мікобактерії туберкульозу, а також хворі тварини, в першу чергу, велика рогата худоба, верблюди, кози, вівці, свині, коти та кури.

Патогенез

Патогенез захворювання доволі складний та залежить від багатьох факторів мікро- та макроорганізму. Провідну роль у розвитку туберкульозу відіграють несприятливі умови життя, а також зниження резистентності організму.

Є дані про сімейний характер даного захворювання.

У розвитку туберкульозу виділяють первинний та вторинний періоди. Для первинного туберкульозу характерна висока чутливість тканин до мікобактерій туберкульозу та їхніх токсинів, а також формування первинного туберкульозного комплексу, який може служити джерелом гематогенної дисемінації мікроорганізму з розвитком вторинного туберкульозу, при якому, в першу чергу, уражаються легені, а згодом й інші органи, в тому числі глотка, гортань та тканини, що їх оточують.

Клінічна картина

Туберкульоз глотки перебігає у двох клінічних формах – гострій (міліарній) та хронічній (інфільтративно-виразковій), до якої може бути віднесений туберкульозний вовчак глотки.

Морфологічно туберкульоз глотки проявляється утворенням інфільтратів та виразок. У піднебінних мигдаликах туберкуломи розташовуються у фолікулах, в перифолікулярних тканинах і під слизовою оболонкою. Симптоми залежать від стадії розвитку процесу та їхньої локалізації.

Гостра (міліарна) форма туберкульозу глотки, або хвороба Ісамберта (Isambert), зустрічається вкрай рідко, частіше у осіб 20-40-річного віку. Виникає при поширенні мікобактерій лімфогенним або гематогенним шляхом.

При гострих формах виникають дуже сильні болі, які виникають спонтанно, або при ковтанні. Іншою характерною ознакою туберкульозу є рясна слинотеча.

Підгострий виразковий процес та хронічні форми також супроводжуються больовим синдромом, який може варіювати за інтенсивністю, залежно від втягнення у процес чутливих нервів, які іннервують глотку. Якщо процес локалізується у ділянці бічної стінки глотки, біль, як правило, іррадіює у вухо.

Діагностика

На самому початку ендоскопічна картина нагадує ту, яка спостерігається при гострому катаральному фарингіті. Слизова оболонка в ділянці м'якого піднебіння, піднебінних дужок та мигдаликів гіперемована та набрякла. Незабаром на тлі гіперемованої слизової оболонки з'являються висипання у вигляді міліарних горбиків (гранульом) сірувато-жовтуватого кольору завбільшки з голівку шпильки. Висипання зазвичай супроводжуються значним підвищенням температури. Наявність цих висипань на м'якому піднебінні не завжди вказує на наявний загальний міліарний туберкульоз, хоча і може служити ранньою його ознакою.

Процес триває із звиразкуванням висипань, їх злиттям та з утворенням більш-менш великих виразкових поверхонь неправильної форми із дещо піднятими краями і дном сірого кольору. Незабаром виразки вкриваються грануляційною тканиною яскраво-червоного кольору, яка потім набуває блідого відтінку.

Процес може вражати як носо-, так і гортаноглотку, а поширюватися на слухову трубу та носову порожнину. Різке порушення ковтання через сильні болі в горлі, ураження м'якого піднебіння, деструкція піднебінних дужок, виражена набряклість гортаноглотки та втрата моторної функції нижнього стискувача глотки обумовлюють неможливість харчування природним шляхом, що призводить до крайнього ступеня кахексії.

Хронічний інфільтративно-виразковий туберкульоз глотки – найчастіша форма туберкульозу глотки, що виникає як ускладнення клінічно вираженої «відкритої» форми туберкульозу легенів.

Хвороба розвивається поволі й починається із скарг хворого на прогресуючий біль та дискомфорт при ковтанні, появи гугнявого голосу, відчуття стороннього тіла в носоглотці.

Діагностика

При фарингоскопії на тлі блідо-рожевої слизової оболонки можуть визначатися невеликі (0,5-0,7 мм) округлі інфільтрати, розсіяні по задній стінці глотки, на м'якому піднебінні, язиковому мигдалику, піднебінних дужках і мигдаликах, язику, яснах. Через 3-5 днів на їх місці виникають повзучі виразки з нерівномірними злегка піднятими та підритими фестончастими краями. Слизова оболонка навколо виразок бліда, на її поверхні визначається безліч дрібних інфільтратів, що знаходяться на різних стадіях розвитку – від дрібних жовтуватих утворень до великих виразок.

Коли процес підіймається в носоглотку, ушкоджується задня поверхня леміша, язичка, вічка слухової труби. У гортаноглотці вражається тільки надгортанник.

У зарубіжній літературі можна зустрітися з поняттям «ларвоїдний туберкульоз глотки». Так називають випадки туберкульозного ураження піднебінних мигдаликів in situ. Інші мигдалики, що входять до лімфоглоткового кільця, уражаються дуже рідко. Причиною виникнення цієї форми туберкульозу глотки є «сапрофітна» вегетація в паренхімі мигдаликів мікобактерій туберкульозу, які активуються у випадку сприятливих для них умов та викликають ушкодження тканин, у яких вони живуть.

Клінічно ця форма туберкульозу глотки виглядає як банальна гіпертрофія мигдаликів без суб'єктивних та об'єктивних ознак інфекції.

Ознакою, яка може підтверджувати ларвоїдний туберкульоз глотки, є повторні ангіни з реґіонарною аденопатією, блідістю слизової оболонки м'якого піднебіння та наявністю встановленої тубінфекції на відстані, найчастіше – туберкульозу легень із деструкцією легеневої тканини.

Лікування

Дані пацієнти потребують лікування в спеціалізованих закладах ОЗ із прийомом специфічного лікування.

Література

Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.