Ураження глотки туберкульозною інфекцією зустрічається дуже рідко, виникає, у більшості випадків, при запущеному туберкульозі легень та гортані на фоні різкого ослаблення загальної та місцевої резистентності організму.
Описані поодинокі випадки первинного туберкульозу глотки з первинною локалізацією на піднебінному мигдалику. Крім того, існують відомості про латентні форми туберкульозу в мигдаликах без будь-якої іншої локалізації.
Збудником туберкульозу є мікобактерія туберкульозу. Потрапляння збудника в організм людини відбувається через верхні дихальні шляхи, рідше – ШКТ та пошкоджену шкіру. Основне джерело інфекції – хворі люди, які виділяють мікобактерії туберкульозу, а також хворі тварини, в першу чергу, велика рогата худоба, верблюди, кози, вівці, свині, коти та кури.
Патогенез захворювання доволі складний та залежить від багатьох факторів мікро- та макроорганізму. Провідну роль у розвитку туберкульозу відіграють несприятливі умови життя, а також зниження резистентності організму.
Є дані про сімейний характер даного захворювання.
У розвитку туберкульозу виділяють первинний та вторинний періоди. Для первинного туберкульозу характерна висока чутливість тканин до мікобактерій туберкульозу та їхніх токсинів, а також формування первинного туберкульозного комплексу, який може служити джерелом гематогенної дисемінації мікроорганізму з розвитком вторинного туберкульозу, при якому, в першу чергу, уражаються легені, а згодом й інші органи, в тому числі глотка, гортань та тканини, що їх оточують.
Туберкульоз глотки перебігає у двох клінічних формах – гострій (міліарній) та хронічній (інфільтративно-виразковій), до якої може бути віднесений туберкульозний вовчак глотки.
Морфологічно туберкульоз глотки проявляється утворенням інфільтратів та виразок. У піднебінних мигдаликах туберкуломи розташовуються у фолікулах, в перифолікулярних тканинах і під слизовою оболонкою. Симптоми залежать від стадії розвитку процесу та їхньої локалізації.
Гостра (міліарна) форма туберкульозу глотки, або хвороба Ісамберта (Isambert), зустрічається вкрай рідко, частіше у осіб 20-40-річного віку. Виникає при поширенні мікобактерій лімфогенним або гематогенним шляхом.
При гострих формах виникають дуже сильні болі, які виникають спонтанно, або при ковтанні. Іншою характерною ознакою туберкульозу є рясна слинотеча.
Підгострий виразковий процес та хронічні форми також супроводжуються больовим синдромом, який може варіювати за інтенсивністю, залежно від втягнення у процес чутливих нервів, які іннервують глотку. Якщо процес локалізується у ділянці бічної стінки глотки, біль, як правило, іррадіює у вухо.
На самому початку ендоскопічна картина нагадує ту, яка спостерігається при гострому катаральному фарингіті. Слизова оболонка в ділянці м'якого піднебіння, піднебінних дужок та мигдаликів гіперемована та набрякла. Незабаром на тлі гіперемованої слизової оболонки з'являються висипання у вигляді міліарних горбиків (гранульом) сірувато-жовтуватого кольору завбільшки з голівку шпильки. Висипання зазвичай супроводжуються значним підвищенням температури. Наявність цих висипань на м'якому піднебінні не завжди вказує на наявний загальний міліарний туберкульоз, хоча і може служити ранньою його ознакою.
Процес триває із звиразкуванням висипань, їх злиттям та з утворенням більш-менш великих виразкових поверхонь неправильної форми із дещо піднятими краями і дном сірого кольору. Незабаром виразки вкриваються грануляційною тканиною яскраво-червоного кольору, яка потім набуває блідого відтінку.
Процес може вражати як носо-, так і гортаноглотку, а поширюватися на слухову трубу та носову порожнину. Різке порушення ковтання через сильні болі в горлі, ураження м'якого піднебіння, деструкція піднебінних дужок, виражена набряклість гортаноглотки та втрата моторної функції нижнього стискувача глотки обумовлюють неможливість харчування природним шляхом, що призводить до крайнього ступеня кахексії.
Хронічний інфільтративно-виразковий туберкульоз глотки – найчастіша форма туберкульозу глотки, що виникає як ускладнення клінічно вираженої «відкритої» форми туберкульозу легенів.
Хвороба розвивається поволі й починається із скарг хворого на прогресуючий біль та дискомфорт при ковтанні, появи гугнявого голосу, відчуття стороннього тіла в носоглотці.
При фарингоскопії на тлі блідо-рожевої слизової оболонки можуть визначатися невеликі (0,5-0,7 мм) округлі інфільтрати, розсіяні по задній стінці глотки, на м'якому піднебінні, язиковому мигдалику, піднебінних дужках і мигдаликах, язику, яснах. Через 3-5 днів на їх місці виникають повзучі виразки з нерівномірними злегка піднятими та підритими фестончастими краями. Слизова оболонка навколо виразок бліда, на її поверхні визначається безліч дрібних інфільтратів, що знаходяться на різних стадіях розвитку – від дрібних жовтуватих утворень до великих виразок.
Коли процес підіймається в носоглотку, ушкоджується задня поверхня леміша, язичка, вічка слухової труби. У гортаноглотці вражається тільки надгортанник.
У зарубіжній літературі можна зустрітися з поняттям «ларвоїдний туберкульоз глотки». Так називають випадки туберкульозного ураження піднебінних мигдаликів in situ. Інші мигдалики, що входять до лімфоглоткового кільця, уражаються дуже рідко. Причиною виникнення цієї форми туберкульозу глотки є «сапрофітна» вегетація в паренхімі мигдаликів мікобактерій туберкульозу, які активуються у випадку сприятливих для них умов та викликають ушкодження тканин, у яких вони живуть.
Клінічно ця форма туберкульозу глотки виглядає як банальна гіпертрофія мигдаликів без суб'єктивних та об'єктивних ознак інфекції.
Ознакою, яка може підтверджувати ларвоїдний туберкульоз глотки, є повторні ангіни з реґіонарною аденопатією, блідістю слизової оболонки м'якого піднебіння та наявністю встановленої тубінфекції на відстані, найчастіше – туберкульозу легень із деструкцією легеневої тканини.
Дані пацієнти потребують лікування в спеціалізованих закладах ОЗ із прийомом специфічного лікування.
Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.
Що таке локальний алергічний риніт та чим відрізняється від типового АР? Яке відношення до них має назальна гіперреактивність? Відповіді на ці запитання обговорюються в черговому випуску SCHDM.online.
Інфекція та алергія - як розірвати "замкнуте коло"
Запальні і незапальні захворювання ЛОР-органів
Спалах хвороби, що має назву віспа мавп, зараз спостерігається в багатьох країнах, в яких зазвичай не було випадків цього захворювання. Це явище може викликати занепокоєння, особливо у тих людей, у яких від віспи мавп постраждали близькі люди або такі випадки сталися у їхньому оточенні.
Інформація, опублікована на даному сайті, орієнтована на загальне ознайомлення та жодним чином не може бути використана в якості медичних, практичних або комерційних рекомендацій. У зв’язку з цим, Сайт «Школи доказової медицини» не несе жодної відповідальності за негативні наслідки, отримані через використання матеріалів, викладених на даному сайті. Документація з фармацевтичних продуктів не є рекламою та не призначена для того, щоб використовувати її замість консультації з кваліфікованими фахівцями в галузі медицини та інших галузях. Документація з фармацевтичних продуктів надається за вашою згодою відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII. Якщо вам потрібна консультація з конкретного питання, пов’язаного зі здоров’ям, необхідно звернутися до фахівців- професіоналів.
Продовжуючи своє перебування на сайті, ви підтверджуєте свою згоду на дистанційне отримання інформації про лікарські та косметичні засоби (включаючи інформацію про рецептурні лікарські засоби) на підставі вимог ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII.
Уся інформація, яка міститься на даному сайті, подана з освітньою метою виключно для медичних та фармацевтичних працівників і не замінює консультації лікаря.