Дифтерія гортані (справжній круп)

Розвивається, як правило, в результаті поширення дифтерійного процесу з носа та глотки. У ряді випадків може бути первинним захворюванням. Дифтерійне запалення протягом короткого часу охоплює всю слизову оболонку гортані.

Першою ознакою справжнього крупа є зміна голосу у вигляді захриплості чи афонії та характерний гавкаючий кашель. При ларингоскопії добре видно дифтерійні сірувато-білі або брудно-сірі, зазвичай товсті фібринозні плівки, що вкривають більшу чи меншу частину слизової оболонки гортані. Не вкрита плівками частина слизової, як правило, гіперемована, припухла. Одночасно дуже швидко з'являються ознаки наростання стенозу, що супроводжується різко вираженою інспіраторною задухою. У тяжких випадках, якщо не надана своєчасна допомога, може настати асфіксія. Загальна реакція організму, як правило, виражена – температура тіла підвищується до субфебрильної та фебрильної, з'являються запальні зміни в крові, загальна слабкість, поганий апетит і сон.

Діагностика за наявності характерних змін у носі та глотці труднощів не викликає. Ларингоскопічна картина також доволі характерна. Для огляду гортані в дітей часто буває необхідною пряма ларингоскопія. Дифтерійні плівки знімаються важко, при цьому поверхня слизової кровить. При підозрі на дифтерію необхідно негайно провести бактеріологічне дослідження на виявлення паличок Лефлера.

При підозрі на дифтерію також необхідне негайне введення протидифтерійної сироватки, ізоляція і госпіталізація хворого в інфекційний стаціонар. Трахеостомія показана за наявності стенозу, іноді проводять інтубацію трахеї. Поряд зі специфічним лікуванням дифтерії, слизову оболонку носа і глотки зрошують антисептиками, проводять інстиляції в гортань ферментів, антибіотиків, лужно-олійні інгаляції до відходження плівок, призначають відхаркувальні засоби та бронхолітики. Контроль за роботою серцево-судинної системи повинен бути систематичним, при необхідності застосовують відповідні препарати.

Прогноз при своєчасному специфічному лікуванні сироваткою сприятливий, при поширенні процесу на трахею і бронхи, особливо в дитячому віці – серйозний. В особливо важких випадках можливий токсичний параліч голосових складок, ураження серцево-судинної системи, нирок та ін.

Література

Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.