IX. Баланс мікроекології кишечника та нутритивної підтримки

Деякі пацієнти з COVID-19 мають шлунково-кишкові симптоми (наприклад, біль у животі та діарея) внаслідок прямої вірусної інфекції слизової оболонки кишечника або прийому противірусних та протиінфекційних препаратів. Зазначалося, що у пацієнтів із COVID-19 порушується мікроекологічний баланс кишечника, що проявляється у вигляді значного зниження вмісту таких кишкових пробіотиків, як лактобацили та біфідобактерії. Мікроекологічний дисбаланс кишечника може призвести до бактеріальної транслокації та вторинної інфекції, тому важливо підтримувати баланс кишкової мікроекології за допомогою мікроекологічного модулятора та нутритивної підтримки.

1 Мікроекологічне втручання

1. Мікроекологічні препарати дозволяють зменшити бактеріальну транслокацію та вторинну інфекцію. Вони можуть збільшити кількість домінуючих кишкових бактерій, пригнічувати шкідливі кишкові бактерії, скоротити вироблення токсинів та зменшити інфекцію, спричинену дисбактеріозом кишкової мікрофлори.
2. Мікроекологічні препарати можуть покращити шлунково-кишкову симптоматику пацієнтів. Вони дозволяють зменшити кількість води в калі, покращити характер фекалій та частоту дефекації, а також послабити діарею шляхом придушення атрофії слизової оболонки кишечника.
3. Лікарня, що має у своєму розпорядженні відповідні ресурси, може провести аналіз кишкової флори. Таким чином, порушення кишкової флори можна виявити на ранній стадії на основі одержаних результатів. Антибіотики можна своєчасно скоригувати та призначити пробіотики. Це дозволяє знизити ймовірність кишкової бактеріальної транслокації та кишкової інфекції.
4. Нутритивна підтримка є важливим механізмом підтримки мікроекологічного балансу кишківника. Кишкова нутритична підтримка повинна застосовуватися своєчасно на основі ефективної оцінки харчових ризиків, шлунково-кишкових функцій та ризиків аспірації.

2 Нутритивна підтримка

Тяжкохворі та критичні пацієнти з COVID-19, які перебувають у стані сильного стресу, наражаються на високі нутритивні ризики. Рання оцінка нутритивного ризику, шлунково-кишкових функцій та ризику аспірації, а також своєчасна ентеральна нутритивна підтримка мають велике значення для прогнозування.

1. Переважним варіантом є пероральне харчування. Кишкове харчування на ранньому етапі може забезпечити нутритивну підтримку та харчування кишечника, позитивно вплинути на слизовий бар'єр кишечника та кишковий імунітет, а також підтримати кишкову мікроекологію.
2. Ентеральний шлях харчування. Тяжкохворі та критичні пацієнти часто мають гострі шлунково-кишкові ушкодження, які проявляються у вигляді здуття живота, діареї та гастропарезу. Для пацієнтів з інтубацією трахеї рекомендується використання кишкової живильної трубки для постпілоричного харчування.
3. Вибір живильного розчину. Для пацієнтів з пошкодженням кишечника рекомендуються попередньо перетравлені короткопептидні препарати, які легко засвоюються та використовуються кишечником. Для пацієнтів із гарною функцією кишечника можливий вибір цільнобілкових препаратів із відносно високою калорійністю. Для пацієнтів із гіперглікемією рекомендуються поживні препарати, що сприяють контролю глікемії.
4. Задля більшої 25-30 ккал енергії на кг маси тіла цільовий вміст білка становить 1,2-2,0 г/кг щодня.
5. Способи нутрітивної підтримки. Можна використовувати насосне вливання поживних речовин із рівномірною швидкістю, розпочавши з низького дозування та поступово збільшуючи його. По можливості живильні речовини можна підігріти перед харчуванням зниження непереносимості.
6. Для хворих похилого віку з високим ризиком аспірації або пацієнтів з явним здуттям живота можливе тимчасове парентеральне харчування. Його можна поступово замінювати на самостійну дієту чи ентеральне харчування після поліпшення стану.