Перша клінічна лікарня. Медичний факультет університету Чжецзян. Довідник складено на підставі клінічних даних та досвіду

V. Діагностика та клінічна класифікація COVID-19

По можливості слід проводити ранню діагностику, лікування та ізоляцію. Для раннього виявлення пацієнтів, у яких може розвинутись важка та критична форма захворювання, доцільне спостереження у динаміці за параметрами візуалізації легень, індексом оксигенації та рівнем цитокінів. Позитивний результат аналізу нуклеїнової кислоти SARS-CoV-2 є золотим стандартом для діагностики COVID-19. Втім, враховуючи можливість помилково-негативних результатів при виявленні нуклеїнової кислоти, передбачувані випадки з характерними проявами за результатами КТ можна розглядати як підтверджені випадки, навіть якщо тест на нуклеїнову кислоту негативний. У таких випадках слід забезпечити ізоляцію та продовжити випробування кількох зразків.

Діагностичні критерії відповідають протоколам діагностики та лікування COVID-2019. Підтверджений випадок захворювання ґрунтується на епідеміологічному анамнезі (включаючи кластерну передачу), клінічних проявах (лихоманка та респіраторні симптоми), візуалізації легень та результатах аналізу на нуклеїнову кислоту SARS-CoV-2 та сироваткові специфічні антитіла.

Клінічна класифікація:

1 Легка форма

Клінічні симптоми помірні, під час візуалізації прояви пневмонії не виявлено.

2 Середня форма

У пацієнтів спостерігають такі симптоми як лихоманка та симптоми з боку дихальних шляхів тощо, при візуалізації відзначають прояви пневмонії.

3 Тяжка форма

ВДорослі, які відповідають будь-якому з наступних критеріїв: частота дихальних рухів – 30 дихальних рухів за хвилину; насичення киснем ≤93% у стані спокою; парціальний тиск кисню в артеріальній крові (РаО2)/концентрація кисню (FiO2) ≤300 мм рт.ст. Прогресування поразки >50% протягом 24-48 годин при візуалізації легень слід як важкий випадок.

4 Критичні випадки

Відповідність будь-якому з наступних критеріїв: розвиток дихальної недостатності, яка потребує штучної вентиляції легень; наявність шоку; недостатність іншого органу, що вимагає спостереження та лікування у відділенні інтенсивної терапії.

Для критичних випадків розрізняють ранню, середню та пізню стадії залежно від індексу оксигенації та комплаентності дихальної системи.

  • Рання стадія: 100 мм рт. <індекс оксигенації ≤150 мм рт.ст.; комплаентність дихальної системи ≥30 мл/смН2О; відсутність недостатності інших органів, крім легень. Пацієнт має великі шанси на одужання завдяки активній противірусній, антицитокіновій та підтримуючій терапії.
  • Середня стадія: 60 мм рт. ст. <індекс оксигенації ≤100 мм рт.ст.; 30 мл/смН2О > комплієнтність дихальної системи ≥15 мл/смН2O; може ускладнюватись іншими легкими або помірними порушеннями функції інших органів.
  • Пізня стадія: індекс оксигенації ≤60 мм рт.ст.; комплаентність дихальної системи <15 мл/Н2O; дифузна консолідація обох легень, що потребує застосування ЕКМО; чи недостатність інших життєво важливих органів. Ризик летального результату значно підвищується.

Пошук Всі результати