Березнюк Ігор Володимирович

Завідувач дитячим обласним отоларингологічним відділеням Дніпровської дитячої обласної клінічної лікарні, головний позаштатний експерт Департаменту охорони здоров'я ДОДА, провідний фахівець з ендоскопічної мікрохірургії ЛОР органів дитячого відділення хірургії захворювань голови та шиї.
Секреторний середній отит при АР: механізми і покази до тімпаностомії

Анатомія вуха. Патофізіологія початкової стадії секреторного середнього отиту. Консервативне лікування секреторного отиту при алергічному риніті. Хірургічне лікування секреторного отиту при алергічному риніті.

Секреторний середній отит

Гострий середній отит найчастіше виникає як коморбідний процес на тлі гострого риносинуситу. Запорукою успіху в лікуванні є ретельна діагностика і призначення пацієнтам препаратів з доведеною ефективністю, які використовуються при лікуванні риносинуситу (протокол ГРС, ЕПОС 2020). Гострий средній отит потребує швидкого знеболювання. Адекватне знеболювання на початковій стадії ГСО важливе для результату лікування. Антибіотики не впливають на біль у перший день i незначно зменшують його через кілька днів. Парацентез при гнійних отитах виконується у 47% випадків.

Клінічний випадок: Діагноз «Хронічний тонзиліт» як причина неадекватного лікування

У відео представлений клінічний випадок з практики лікаря. Учасники наради коментують та дають свої рекомендації на основі представленого анамнезу, результатів проведених досліджень і попередньої терапії.

Клінічний випадок. Закладений ніс: коли відсутні абсолютні покази до хірургічного лікування

Практикуючий лікар представляє клінічний випадок зі своєї практики. Після цього учасники наради дають свої рекомендації на основі представленого анамнезу, результатів проведених досліджень та попередньої терапії.

Риносинусит vs риніт

Диференційна діагностика риніту передбачає розпізнавання супутніх захворювань алергічного риніту, таких як астма, синусит і обструктивне апное, та проведення відповідних досліджень – перевірку функції легень і дослідження апное уві сні. Дифдіагностика здійснюється методом виключення, як рекомендовано сучасними керівництвами, оскільки назальне дослідження підтверджує, але остаточно не встановлює діагноз.

Рецидивуюча носова кровотеча, чи достатньо тільки гемостазу?

Практикуючі лікарі представляють клінічні випадки зі своєї практики. Після цього учасники наради дають рекомендації на основі представленого анамнезу, результатів проведених досліджень та попередньої терапії.

Пошук Всі результати