11. Потреба в дослідженнях та програма дій на наступне десятиліття

11.1 Вступ

Хоча після EPOS2012 було досягнуто значного прогресу, практично у всіх галузях, що охоплюються EPOS2020, існує потреба у подальших дослідженнях з високою якістю. Нижче наведене узагальнення цих прогалин у наших знаннях, що потребує подальшого дослідження (рис. 11.1). Ми розмістили потреби в дослідженні в тому ж порядку, що і глави в EPOS2020, без будь-якої додаткової пріоритетності.

11.2. Класифікація та визначення

  • Міжнародна угода про термінологію
  • Існує потреба у розробці чітких і загальноприйнятих настанов щодо дизайну клінічних випробувань, які вказують на:
    • Як визначити досліджувану популяцію;
    • Вибір методів оцінки наслідків;
    • Вибір інструментів для оцінки якості життя (QoL).
  • Також може бути вигідним запровадити певну форму додаткової етіологічної кваліфікації до наших систем класифікації, яка може базуватися на кодуванні Міжнародної класифікації хвороб (МКБ).

11.3. Тягар, пов'язаний з гострим риносинуситом та хронічним риносинуситом

  • Необхідність подальших досліджень для оцінки впливу гострого риносинуситу (ГРС) на якість життя.
  • Оскільки більшість даних отримано зі США, необхідні подальші дослідження прямих та непрямих витрат у Європі та в усьому світі.
  • Сприяння обізнаності представників владних структур та промисловості щодо неполіпних захворювань.
  • Ретельне проектування проспективних епідеміологічних досліджень з обґрунтованими діагнозами ГРС, щоб отримати більш чітку картину реального тягаря ГРС, зокрема поширеності гострого поствірусного та бактеріального риносинуситу.
  • Розробка валідованої анкети QoL, специфічної для гострого риносинуситу.
  • Розробка методу оцінки наслідків, про які повідомляють пацієнти (PROMS), що охоплює всі аспекти ХРС, які на сьогоднішній день не охоплені затвердженими методами оцінки.
  • Проведення реальних досліджень, що оцінюють і валідують пороги відсічки для візуальної аналогової шкали (VAS) або інших інструментів контролю.
  • Проведення досліджень, що оцінюють економічну ефективість та соціально-економічний вплив впровадження фенотипізації та ендотипізації в процес надання медичної допомоги.

11.4. Гострий риносинусит, включаючи застудний та рецидивуючий ГРС у дорослих та дітей

11.4.1. Епідеміологія гострого риносинуситу

  • Дослідити, які фактори визначають, чи консультуються пацієнти з ГРС за місцем свого приживання з лікарем, фармацевтом, чи самостійно контролюють своє захворювання, без професійної підтримки.
  • Продемонструвати поширеність ГРС в країнах з низьким, середнім і високим рівнем доходу і розглянути, чи відрізняються якісь сприятливі фактори в залежності від доходу.
  • Провести великі популяційні дослідження, що характеризують супутню захворюваність у хворих на ГРЗ, порівняно зі співставними контрольними групами для виявлення значущих супутніх захворювань або факторів ризику.

11.4.2. Патофізіологія ГРС

  • Провести дослідження для встановлення того, як алергічний риніт підвищує сприйнятливість до риносинуситу і особливо, чи збільшує він ймовірність виникнення інфекції S. pneumoniae в пазусі.
  • Якщо припустити, що це підтверджено, провести дослідження для встановлення, чи регулярний прийом антигістамінних препаратів та/або антагоністів лейкотрієнових рецепторів буде ефективним для зменшення кількості епізодів ГРС у пацієнтів з алергічним ринітом.
  • Роль гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у патогенезі ГРС.
  • Визначити, як вплив сигаретного диму підвищує схильність до ГРС, при цьому встановити, чи впливає куріння (активне чи пасивне) на підвищення схильності до ГРС у пацієнтів з алергічним ринітом та продемонструвати, чи відмова від куріння знижує частоту ГРС порівняно з активними курцями.

11.4.3. Діагностика та диференціальна діагностика

  • Підтвердити, чи існують такі поєднання симптомів та ознак, які є предикторами гострого бактеріального риносинуситу на первинному та вторинному рівнях надання медичної допомоги.
  • Продемонструвати, чи відносна частота різних симптомів і ознак при ГРС є предиктором різної відповіді на різні методи лікування, такі як місцеві стероїди та антибіотики?
  • Провести дослідження, щоб продемонструвати, чи дійсно гнійні виділення з носа є індикатором бактеріальної інфекції і чи можуть вони бути використані в якості клінічно важливої відповіді на антибіотики при хронічному риносинусит (ХРС), та що являє собою клінічно важлива відповідь на антибіотики при ГРС, наприклад, зміна гнійних виділень з носа.
  • Визначити біомаркери (наприклад, c-реактивний білок (CRP), прокальцитонін), які можуть бути предикторами гострого бактеріального риносинуситу або клінічно важливої відповіді на антибіотики при ГРС?

11.4.4. Медична тактика при ГРС

  • Підтвердити, чи можуть місцеві назальні кортикостероїди бути препаратами першої лінії терапії при ГРС на первинному рівні надання медичної допомоги, і розглянути, чи є клінічно важливі відмінності між різними місцевими назальними кортикостероїдними препаратами та схемами введення.
  • Провести подальші RCT при гострому бактеріальному риносинуситі з дослідженням усього спектру лікарських засобів і, зокрема, місцевими та пероральниим кортикостероїдами, антигістамінними препаратами, деконгестантами, сольовими та паровими інгаляціями.
  • Провести великі RCT щодо впливу антибіотиків на виліковування/полегшення симптомів ГБРС у дітей та визначення того, чому існує очевидна різниця у відповіді на лікування між дітьми та дорослими.
  • Продемонструвати, чи забезпечення пацієнтів навчальними та інформаційними матеріалами покращує наслідки ГРС та знижує рівень застосування непотрібних антибіотиків?
  • Продемонструвати, чи професійне інформування та ефективне розповсюдження настанов на основі доказів серед лікарів покращують наслідки ГРС та знижують рівень застосування непотрібних антибіотиків?
  • Провести подальші рандомізовані контрольовані дослідження (RCT) із застосуванням профілактичних препаратів, включаючи вітамін С, вакцини, пробіотики, ехінацею та цинк, при гострому вірусному риносинуситі.
  • Пункція верхньощелепної пазухи при гострому риносинусит в даний час проводиться тільки в обмеженому числі країн, оскільки немає ніяких доказів того, що вона ефективна. Тому клініцистів із цих країн слід заохочувати проводити дослідження з метою оцінки того, чи зменшує пункція біль у гострій фазі.
  • Показати, чи відрізняються клінічні та економічні наслідки ГРС в залежності від того, які медичні працівники (наприклад, ринологи, ЛОР-лікарі, лікарі загальної практики, фармацевти?) лікують пацієнтів.
  • Провести збір великої кількості епідеміологічних даних про справжню частоту ускладнень при ГРС, що визначає роль лікарів первинного рівня надання медичної допомоги у виявленні та/або профілактиці ускладнень, та дослідити, чи пов'язані ускладнення ГРС з доступом до медичної допомоги?
  • Встановити, чи раннє призначення терапії при вірусній ГІВДШ запобігає розвитку бактеріального ГРС, особливо у пацієнтів з рецидивуючим ГРС або з ризиком ускладнень
  • Провести велике перспективне дослідження про роль антибіотиків у профілактиці гострих ускладнень.
  • Провести рандомізоване дослідження застосування дренажу в порівнянні із внутрішньовенними антибіотиками при невеликих абсцесах у дітей раннього віку (орбітальних та внутрішньочерепних).
  • Провести багатоцентрові дослідження ендоскопічного в порівнянні з відкритим лікуванням ускладнень ГБРС, як внутрішньочерепних, так і орбітальних.

11.5. Епідеміологія, сприяючі фактори, патофізіологія та діагностика ХРС

11.5.1. Епідеміологія

  • Дослідження, що оцінюють природній перебіг ХРС без лікування та вплив віку на захворювання.
  • Провести епідеміологічні дослідження патологічного процесу [хронічний риносинусит без / з носовими поліпами (CRSs/wNP), астма, N-ERD], поширеності та сприяючих факторів та його впливу у всьому світі, оскільки існує багато регіонів, стосовно яких немає достатнього об'єму даних, наприклад, Середній Схід, Африка, Південна Америка, та порівняти країни з низьким, середнім та високим рівнем доходу.
  • Створити мережу з установами по всьому світу для збору епідеміологічних даних належного рівня та розробити уніфікований опитульник, який може застосовуватися в усьому світі для збору епідеміологічних даних про вплив ХРС.
  • Встановити, які події в дитинстві, якщо такі є, підвищують ризик розвитку CRSwNP.
  • Встановити, як куріння підвищує ризик виникнення ХРС та чи зменшується цей ризик після відмови від куріння.
  • Продемонструвати, чи виявлення та відповідне лікування алергічного риніту зменшує захворюваність на CRSsNP та CRSwNP?
  • Розглянути роль ГЕРХ при ХРС.
  • Дослідити роль забруднення та зміни клімату у розвитку захворювання ХРС.
  • Вивчити вплив харчування, включаючи ожиріння, на ХРС.

11.5.2.1. Генетика та епігенетика CRSsNP та CRSwNP

  • Роль генетики з використанням вдосконалених технологій.
  • Дослідити фактори навколишнього середовища, які змінюють експресію генів, яка може сприяти розвитку ХРС, що в свою чергу може дозволити нам розпізнавати агенти, які викликають захворювання, в порівнянні з модифікаторами захворювання або розпізнавати агенти, які викликають загострення і, окрім того, може дозволити нам змінити поведінку або реалізувати методи лікування, які можуть протидіяти будь-якій генетичній схильності і сприяти зворотному розвитку / помірній епігенетичній схильності.
  • Зрозуміти епігенетичну регуляцію захворювання верхніх дихальних шляхів

11.5.2.2. Запальні механізми ХРС

  • Розробити класифікацію фенотипів / ендотипів ХРС на основі кластерних аналізів, що не містять гіпотез.
  • Зрозуміти регуляцію TGF-ß та споріднених молекул у процесі ремоделювання.
  • Дослідити роль дефіциту Т-регуляторних клітин та роль Т-ефекторних клітин при поліпозах носа.
  • Зрозуміти роль дендритних клітин у патогенезі ХРС.
  • Розширити уявлення про роль ILC та епітеліального бар'єру
  • Зрозуміти взаємозв’язки між запаленням та ремоделюванням.
  • Зрозуміти вплив мікробіома на запалення. Потрібні подальші дослідження щодо впливу бактеріальної, грибкової або іншої мікробної колонізації / інфекції, з чітким визначенням такого впливу, і обов'язковою розробкою стандартизованої методології дослідження. Наприклад, чи слід брати до уваги результати дослідження мінімальної колонізації, яку важко виявити, такі як ПЛР, або методів молекулярного культивування, або чи слід брати до уваги результати дослідження імунної відповіді на колонізатор, яку важко виявити, і якщо так, то коли?
  • Якщо для інфекції характерна інвазія, а також імунна відповідь мікроорганізму, нам потрібно визначити, як розвивається ця інвазія як на локальному, так і на системному рівні.

Рис. 11.1. Пріоритети досліджень при гострому та хронічному риносинуситі

Пріоритети досліджень при гострому та хронічному риносинуситі

ЗАГАЛЬНІ

ТОЧНА МЕДИЦИНА

ГРС

ХРС

Класифікація та визначення
Міжнародна угода про термінологію
• Як ми вимірюємо успіх і невдачу?

Профілактика та прогнозування
• Чи може лікування запобігти розвитку захворювання?
• Чи можна передбачити відповідь на лікування?

Тягар ГРС
• QoL при ГРС
• Прямі та непрямі витрати

Тягар ХРС
• Прямі та непрямі витрати

 

Участь пацієнтів
• Самоконтроль
• Прихільність
• Підвищення компетентності

Тактика щодо ГРС
• Предиктори потреби в антибіотиках
• (ранні) застережні ознаки серйозних захворювань
• Лікування гострого поствірусного риносинуситу

Тактика щодо ХРС
• Надання переваги великомасштабним RCT
• Дослідження в реальній практиці, що поєднують хірургію + медикаментозне лікування
• Місце біологічних препаратів
• Лікування CRSsNP
• Тактика щодо неконтрольованих захворювань
• Вплив об'єму операції
• Які ендотипи впливають на тактику?

 

 

 

ХРС у дітей
• RCT з вивчення INCS та інших методів лікування
• Хірургічне втручання в порівнянні з природним перебігом захворювання

  • Існують варіанти місцевої анатомічної імунної відповіді, що не пов'язана з потоком повітря та впливом навколишнього середовища. Наприклад, є потреба у дослідженнях варіацій імунної відповіді етмоїдного/середнього проходу, оскільки вона відрізняється від реакції слизової перегородки або нижньої носової раковини.

Таким чином, існує потреба в інноваційних експериментальних моделях ХРС. Майже всі дослідження, які зараз проводяться за участі людей, включають пацієнтів, які мають вже тривале захворювання, або пацієнтів, у яких захворювання ще тільки розвивається, і дослідження спрямовані на контроль за їхнім станом. Хоча ці дослідження мають переваги у контексті виявлення унікальних чинників, що впливають на патофізіологію ХРС і подальше лікування, ідентифікації фактичної причини захворювання не досягають. Наразі наявні тваринні моделі - це або моделі алергії, або генетично керовані тварини, які штучно генерують запальну реакцію, але знову ж таки відповіді на питання про причини захворювання вони не дають.

  • Відмінності між CRSwNP у пацієнтів європейського регіону та пацієнтів інших країн світу. Які ключові цитокіни опосередковують проходу Th2 крізь епітеліальний бар'єр: TSLP, IL25 чи IL-33? Ідентифікація ключових ефекторних клітин: тучні клітини в порівнянні з еозинофілами та нейтрофілами.
  • Для ендотипування та фенотипування слід визначити мінімальні критерії оцінки запалення пазухи, наприклад, процедури відбору проб та вираження даних повинні бути уніфікованими (нг цитокіну на мл, мг тканини або вмісту білка), щоб можна було зробити метааналіз.
  • Багаторічне дослідження природного перебігу остеїту.
  • Роль вірусів та мікробного дисбактеріозу в патогенезі загострень ХРС (AECRS).
  • Зрозуміти патогенез «алергічного» грибкового риносинуситу та N-ERD.

11.5.3. Діагностика та диференціальна діагностика

  • Визначити відносну частоту та прогностичну значимість різних симптомів та ознак у CRSsNP та CRSwNP при наданні медичної допомоги на первинному рівні.
  • Кореляція ХРС (ступінь тяжкості тощо) та психічного здоров'я, пряма чи опосередкована.
  • Визначити, у яких випадках зразок слизу вказує на синусит, а потім визначити критерії, які допоможуть встановити підтипи ХРС і персоналізувати медичну допомогу.
  • Критерії включення для контрольних груп, що не мають ЛОР-патології.
  • Дослідити вплив психологічних проблем, таких як депресія, вплив стресу та тривоги на суб'єктивну бальну оцінку ступеня тяжкості, та розглянути вплив таких неврологічних супутніх захворювань, як хронічна втома, посттравматичний стресовий розлад, неврологічна гіпосмія та оцінки інших неврологічних розладів, які відграють роль при неалергічному риніті, який може впливати на бальну оцінку риносинуситу.
  • Розглянути нейрологічні аспекти болю в ділянці обличчя, головного болю, розладів запаху та гіперсекреції та дослідити кращі інструменти для діагностики та диференціальної діагностики болю в ділянці обличчя.
  • Порівняльні дослідження, що оцінюють поширеність та тяжкість симптомів, що дасть змогу розрізнити ХРС, алергічний риніт та неалергічний риніт.
  • Дослідження на основі комп’ютерної томографії (КТ) пазухи для визначення, які зміни, наприклад, ступінь та структура потовщення слизової оболонки, кількість уражених пазух та стан остіомеатального комплексу, є клінічно значущими при ХРС.
  • Розробка об'єктивного тесту на сприйняття запаху для оцінки наявності нюхових розладів.
  • Розробка надійного комерційно доступного тесту на сприйняття ретроназального запаху.
  • Дослідження тканинної еозинофілії для визначення міжнародно узгодженого значення кількості еозинофілів/на поле зору під великим збільшенням.
  • Дослідження специфічних гістопатологічних та серологічних маркерів запалення для визначення їх ролі як показників прогнозу або мішеней для таргетної терапії.
  • Дослідження ролі та методології відбору мікробіологічних зразків при ХРС.

11.6. Тактика при хронічному риносинуситі у дорослих

  • Продемонструвати, чи відносна частота різних симптомів і ознак при CRSwNP та CRSsNP є предиктром різної відповіді на різні методи лікування, такі як місцеві стероїди та антибіотики.
  • Дослідження для визначення оптимального біомаркеру перед початком лікування (хірургічного, стероїдного або біологічного).
  • Проаналізувати рекомендації щодо тактики на основі факторів способу життя.
  • Поліпшити фахове інформування та ефективне розповсюдження настанов, заснованих на доказах, для оптимізації наслідків та зменшення кількості звернень до закладів надання вторинної медичної допомоги.
  • Провести багатоцентрові RCT щодо хірургічного втручання в порівнянні з тактикою без лікування у пацієнтів із ХРС для встановлення природного перебігу захворювання при різних фенотипах.
  • Рандомізоване дослідження, яке порівнює різні варіанти лікування пацієнтів із ХРС з вираженим остеїтом.
  • Перевірити критерії концепції контролю з точки зору даних.

11.6.1. Терапевтичне лікування

  • Розробити терапевтичні підходи, засновані на ендотипах захворювання
  • Дослідження щодо того, що являє собою адекватне випробування медикаментозної терапії (в контексті терапевтичних класів, способів доставки і тривалості), важливості дотримання пацієнтом схеми лікування і того, як визначити неспроможність цього підходу.
  • Випробування лікарських засобів, особливо при AECRS, зокрема, великомасштабні, якісні випробування для оцінки застоування коротких курсів антибіотиків при загостреннях ХРС.
  • Високоякісні RCT місцевих антибіотиків при ХРС.
  • RCT, що порівнюють різні методи доставки, дозування та тривалість дії місцевих інтраназальних кортикостероїдів.
  • Провести RCT пероральних стероїдів в порівнянні з хірургічним втручанням у випадку довготривалих наслідків CRSwNP.
  • Провести RCT, що вивчають вплив пероральних кортикостероїдів на функцію нюху при CRSwNP.
  • Дослідити, чому в деяких випадках ХРС не вдається досягти відповіді на кортикостероїди, наприклад, щодо відновлення нюху, поліпшення якості життя тощо.
  • Більш масштабні довготривалі дослідження ефективності та безпеки застосування стентів, що виділяють стероїди.
  • Додаткові дослідження окремих підтипів ХРС для визначення того, які пацієнти мають користь від довготривалого прийому антибіотиків та, зокрема, макролідних антибіотиків. Знайти кращі засоби місцевої терапії для імуномодуляції.
  • Дослідження, що оцінюють ефект антигістамінних препаратів у пацієнтів із CRSsNP.
  • Дослідження, що оцінюють ефект монтелукасту у пацієнтів із CRSwNP, у яких терапія назальним кортикостероїдами виявилася неефективною.
  • Дослідження зрошення сольовим розчином, щоб з'ясувати, чи великий об'єм є більш ефективним, ніж спрей для носа.
  • RCT для оцінки аспіринової десенсибілізації із застосуванням місцевого лізату аспірину.
  • RCT для оцінки ефекту пробіотиків при ХРС.
  • Додаткові плацебо-контрольовані дослідження місцевого фуросеміду та місцевого верапамілу для визначення ефективності та відповідного вибору пацієнта.
  • Масштабніші та триваліші дослідження бактеріальних лізатів з належною характеристикою пацієнта та оцінкою результатів.
  • Встановити, що характеризується вищою ефективністю у пацієнтів з N-ERD: аспіринова десенсибілізація чи біологічні препарати.
  • Дослідження з більшими групами та тривалішим спостереженням для всіх біологічних препаратів
  • Створити реєстр пацієнтів, які лікуються біологічними препаратами.
  • Яка тривалість лікування біологічними препаратами?
  • Чи є зміни в терапії в залежності від віку при лікуванні біологічними препаратами?
  • Автоімунний ефект?
  • Дослідження за участі пацієнтів з ХРС типу 1
  • Як здійснити вибір між різними біологічними методами лікування.
  • Як здійснити вибір між хірургічним втручанням та біологічними препаратами або їхньою комбінацією.

11.6.2. Хірургічне втручання

  • Дослідження для узгодження визначень хірургічних процедур.
  • Характеристика ендотипів ХРС, які можуть найкраще відповідати на ендоскопічну операцію на пазусі (ESS).
  • Дослідження, щоб продемонструвати, чи є позитивний ефект передопераційного медикаментозного лікування на операційне поле і, зокрема, роль передопераційного застосування антибіотиків і пероральних стероїдів.
  • Дослідження, щоб продемонструвати найкращу схему місцевої анестезії та вазоконстрикції для позитивного впливу на операційне поле та зменшення крововтрати.
  • Дослідження/Консенсус дельфійського методу щодо розгляду стандартизації показань до операції.
  • RCT, що порівнюють терапевтичне лікування з хірургічним лікуванням.
  • Додаткові дослідження впливу хірургічного лікування на розвиток астми та порушення сну.
  • Показання та терміни ESS, щоб виявити, чи змінює це оперативне втручання перебіг захворювання.
  • RCT, що порівнюють мінімальне ESS-втручання з розширеним.
  • Докази, отримані в RCT, щодо додаткового хірургічного втручання - можливо, дослідження ефективності в умовах реальної клінічної практики, в яких порівнюються дані з різних центрів
  • RCT балонної синусопластики в групах, пацієнти яких не є мешканцями США, з більшим тягарем захворювання.
  • Дані з більш довгострокових досліджень про ефективність, безпеку та економічну вигоду стентів, що виділяють лікарські засоби.
  • Довготривале післяопераційе спостереження за випадками, при яких при ESS видаляли омертвілі фрагменти, в порівнянні з випадками, коли цього не робили.
  • Дослідження виконання роботизованих трансназальних ESS в міру їх розвитку.
  • RCT нових втручань, таких як антимікробна фотодинамічна терапія.
  • RCT оптимального періодичного медикаментозного лікування та використання перев'язувальних матеріалів/заповнювачів.
  • Об'єднані багатоцентрові дані про результати ESS, включаючи ускладнення, частоту ревізійних операцій та формування мукоцеле.
  • Дані про розширену хірургічну операцію в порівнянні з обмеженою (поганою?) операцією - у нас немає доказів того, що «погана» хірургічна операція призводить до поганих наслідків.
  • Оцінка того, коли слід виконати ревізійну хірургічну операцію та визначити цілі та ступінь.
  • Масштабні RCT, щоб отримати відповідь на питання, чи є корисними післяопераційні короткочасні курси антибіотиків, пероральних та місцевих кортикостероїдів або сольових зрошень після ендоскопічної операції на синусі.
  • Тренінг: Дослідження нових технологій, в тому числі доповненої реальності, штучного інтелекту (AI) і новітніх методик управління зображеннями.

11.7. Хронічний риносинусит у дітей

  • Дослідження груп населення щодо поширеності ХРС у дітей.
  • Додаткові дослідження генних мутацій при ХРС у дітей.
  • Внесок вірусної інфекції у розвиток ХРС у дітей.
  • Важливість алергічного захворювання в патогенезі ХРС у дітей.
  • Взаємозв’язок між ХРС та астмою у дітей.
  • Роль аденоїдів при ХРС як резервуару патогенних бактерій або джерела обструкції.
  • Роль запальних механізмів при ХРС у дітей для полегшення ендотипування шляхом кращої оцінки тканин, отриманих під час операції з приводу ХРС, завдяки добре організованій, багатоцентровій співпраці.
  • Розробити інструменти/тести в контексті клінічних випробувань для розмежування ролі хронічного аденоїдиту від ролі хронічного риносинуситу у дітей, що страждають на хронічну патологію носа.
  • Встановити значущість змін при КТ у дітей з симптомами хронічної патології носа.
  • Удосконалити тести на дослідження сприйняття запаху та підвищити рівень повідомлень про випадки захворювання у дітей.
  • Визначення того, що являє собою контрольована відповідь на лікування у дітей.
  • Випробування щодо застосування інтраназальних стероїдів у дітей з ХРС.
  • Рандомізовані, контрольовані випробування для оцінки застосування пероральних антибіотиків короткими та довгими курсами у дітей з ХРС.
  • Кращі дослідження ролі та впливу лікування ГЕРХ у дітей.
  • Необхідно проаналізувати найкращі хірургічні практики при ХРС у дітей. Проспективні, рандомізовані, багатоцентрові дослідження повинні проводитися у тих випадках, коли тяжкість захворювання на КТ і опитувальник симптомів будуть співставлені з операцією, і виконуватиметься порівняння наступних втручань: тільки аденоїдектомія, аденоїдектомія з вимиванням, аденоїдектомія з вимиванням і балонна максилярна синупластика, а також ендоскопічна хірургія пазухи. Також необхідно включати додаткову групу, яка буде приймати медикаментозну терапію.

11.8. Супутні захворювання у пацієнтів з хронічним риносинуситом

11.8.1. Роль алергії та хронічного риносинуситу

  • Дослідження для оцінки ефективності тактики при алергічному риніті на основі наслідків встановленого ХРС або ризику подальшого розвитку ХРС.

11.8.2. Імунодефіцити

  • Широкомасштабні дослідження для визначення справжнього рівня захворюваності та важливості дефіциту підкласу IgG у загальній популяції як фактору, що сприяє розвитку ХРС.

11.8.3. Захворювання нижніх дихальних шляхів, включаючи астму

  • Провести дослідження основних фізіологічних характеристик носа, включаючи зволоження та теплообмін та їх вплив на легеневу функцію.
  • Встановити, чи впливає лікування ХРС на наслідки коморбідних захворювань нижніх дихальних шляхів [наприклад, астми, хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ)].
  • Провести додаткові RCT, що вивчають ефект хірургічного та медикаментозного лікування на нижні дихальні шляхи (функція легенів/QoL/симптоми) при CRSwNP та супутній астмі.
  • Визначити прогностичні фактори розвитку астми у хворих на ХРС, що дозволяють реалізовувати профілактичні стратегії.
  • Розуміння природного перебігу хвороби та механізмів при N-ERD, з впливом верхніх дихальних шляхів на нижні та навпаки.
  • Додаткове дослідження ролі мікробіому та імунних реакцій на мікробіом в розвитку ХРСта розвитку астми/ХОЗЛ.
  • Дослідження ролі нейрогенного шляху в розвитку ХРС та астми/ХОЗЛ, з глибшим розумінням медіаторів та терапевтичних варіантів лікування при гіперреактивності носа та бронхів.
  • Дослідження значущості та найкращого методу скринінгу на предмет запалення верхніх та нижніх дихальних шляхів при ХРС та астмі/ХОЗЛ.
  • Дослідження, що висвітлюють вплив персоналізованого спостереження та навчання пацієнтів за допомогою інструментів електронного системи охорони здоров’я, та сприятимуть ранній діагностиці та кращим результатам лікування пацієнтів з ХРС та астмою/ХОЗЛ.

11.8.4. Кістозний фіброз

  • Дослідження для виявлення кореляції між генотипом кістозного фіброзу (CF) та тяжкістю синоназальної патології.
  • Дослідження для виявлення асоціацій у пацієнтів, гетерозиготних за CF, та ХРС.
  • Дослідження для визначення найкращої системи градації КТ-ознак при цьому патологічному стані.
  • Дослідження для визначення важливості ступеню хірургічного втручання на пазусі при CF.

11.8.5. Первинна циліарна дискінезія

  • Дослідження для визначення точної частоти захворюваності та поширеності первинної циліарної дискінезії (PCD).
  • Встановити поширеність ГРС у когорті пацієнтів з первинною циліарною дискінезією, визначити, чи запобігає агресивне лікування ГРС у пацієнтів із PCD виникненню рецидивів ГРС або розвитку ХРС, та встановити, чи впливає агресивне лікування ГРС на прогресування пов'язаної з PCD бронхоектатичної хвороби легенів.
  • Необхідні рандомізовані контрольовані дослідження, щоб окреслити результати хірургічного втручання та додаткової терапії.

11.8.6. Грибковий риносинусит

  • Фактори, що сприяють розвитку алергічного грибкового риносинуситу (AFRS), потребують подальшого вивчення.
  • Великомасштабні RCT для аналізу рівня доз та тривалості застосування пероральних та місцевих кортикостероїдів при AFRS.
  • RCT для аналізу ролі імунотерапії, пероральних та місцевих протигрибкових препаратів при AFRS.

11.8.7. Васкуліт, гранулематозні захворювання

  • Велике проспективне дослідження, що стосується застосування антинейтрофільних цитоплазматичних антитіл (ANCA) у обмежених ринологічних випадках гранулематозу з поліангінітом (GPA) та еозинофільного гранулематозу з поліангіїтом (EGPA).
  • Дослідження місцевих лікарських засобів, що застосовуються при васкуліті.
  • Яке найкраще лікування обмеженого GPA?

11.9. Участь пацієнтів, прогнозування, точна медицина та впровадження

  • Для досягнення уніфікації у рутинному застосуванні та інтерпретації існуючих інструментів для оцінки контролю при ХРС.
  • Великомасштабні дослідження для підтвердження високого відсотку неконтрольованих пацієнтів після операції, наведені в попередніх звітах.
  • Проспективні дослідження, що порівнюють критерії контролю EPOS до і після операції з тривалим спостереженням, необхідним для подальшої оцінки чутливості критеріїв EPOS щодо лікування.
  • Дослідити відмінності в контролі за захворюванням (на основі критеріїв EPOS) між чоловіками і жінками, пацієнтами, що перенесли первинну або ревізійну ендоскопічну операцію на пазухах (FESS), а також між різними фенотипами, наприклад, з або без поліпів носа, алергічного риніту, астми, N-ERD, і ендотипами, на основі профілів запалення, з метою розробки алгоритму прогнозування ризику неконтрольованого захворювання у пацієнтів.
  • Необхідні додаткові дослідження щодо участі пацієнтів, прихильності до лікування та самоконтролю за захворюванням.

11. 10. Погляд фармацевтів на проблеми ринусинуситу

  • Визначення найкращого способу прогнозування гострого бактеріального риносинуситу
  • Продемонструвати, чи забезпечення пацієнтів навчальними та інформаційними матеріалами покращує наслідки ГРС та знижує рівень застосування непотрібних антибіотиків?
  • Продемонструвати, чи професійне інформування та ефективне розповсюдження настанов на основі доказів серед фармацевтів покращують наслідки ГРС та знижують рівень застосування непотрібних антибіотиків?

11.11. Загальні принципи

  • Дослідження щодо впровадження настанов.
  • Необхідна міждисциплінарна співпраця.
  • Слід стимулювати публікації як негативних, так і позитивних результатів досліджень для того, щоб краще зрозуміти ефективність та безпеку втручань при ГР та ХРС.
  • Необхідно посилити кількісні оцінки в реальних дослідженнях, що аналізують велику кількість пацієнтів.
  • Застосування інформаційних технологій в галузі охорони здоров’я для збору даних, аналізу в реальному часі та зворотного зв'язку для систем підтримки клінічних рішень та для інформування має бути доступним для всіх зацікавлених сторін, включаючи пацієнтів, дослідників, клініцистів, адміністраторів та політиків.
  • Створення біобанків для отримання біомаркерів та швидкої валідації нових кандидатів.