Найчастіше зустрічаються переломи носової перегородки і кісток носа та забої носа.
Медикаментозний риніт – це хронічне захворювання, яке виникає при частому використанні судинозвужувальних препаратів для усунення набряку слизової оболонки носа, а також нейролептиків, транквілізаторів, ліків для зниження АТ, наркотичних і алкогольних засобів.
Алергічний та неалергічний аденоїд, патогенез захворювання. Причини розвитку гіпертрофії глоткового мигдалика при алергічному риніті. Аденотомія як профілактика хронічного отиту. Сучасний підхід до лікування та препарати для лікування алергічного риніту. Алгоритм діагнозтики. Обговорення та відповіді на запитання стосовно методики лікування алергічних аденоїдитів.
Діагностика та лікування тонзиліту згідно засад доказової медицини. Особливості розвитку мигдалин у дитячому віці. Скупчення лімфоїдної тканини та їх роль у захворюваннях носоглотки. Критерії оцінки перебігу ангіни, вимоги до оперативного втручання. Гіпертрофія мигдалини. Показання та протипоказання до аденотомії.
Гострий середній отит — часта патологія, особливо у дитячому віці, а порушення якості життя пацієнтів визначається загальними і місцевими симптомами захворювання.
Носова перегородка являє собою пластинку, вкриту слизовою оболонкою, яка розділяє носову порожнину на ліву і праву половини і складається із хрящової та кісткової частин.
Вазомоторний риніт – це стан, при якому порушується носове дихання. Раніше він класифікувався як риніт, проте з позицій сьогоднішнього дня його необхідно розглядати як риносинуїт.