Парези та паралічі гортані

Розрізняють міопатичні та неврогенні паралічі та парези голосових складок.

Етіопатогенез

До міопатичних парезів та паралічів гортані відносяться неповне змикання голосових складок, яке виникло внаслідок напруженої голосової роботи, особливо при одночасному катаральному запаленні слизової оболонки гортані та неправильному голосовому навантаженні. Міопатичні парези та паралічі завжди двосторонні. Для парезів характерна ларингоскопічна картина у вигляді неповного змикання голосових складок (голосова щілина має овально-видовжену форму). Голос при цьому захриплий. Нерідко одночасно виникає парез голосового та поперечного черпакуватого м'яза, що призводить до тривалої втрати голосу.

До неврогенної патології внутрішніх м'язів гортані відносять зміни їх функції внаслідок патологічного стану поворотного нерва. Такі порушення можуть бути периферійними та центральними.

Порушення функції поворотного нерва може супроводжуватися не тільки моторними, але і сенсорними розладами. Чинниками ураження поворотного нерва є захворювання різних органів, розташованих в анатомічній близькості з ним: аневризма аорти, розширення серця, ексудативні й адгезивні перикардити та плеврити, медіастинальні пухлини та збільшені лімфатичні вузли, рак стравоходу, зоб, рак щитоподібної залози, лімфаденіти та пухлини шийних лімфатичних вузлів, ушкодження нервів під час та після операцій на шиї. Неврити поворотного нерва з наступними парезами або паралічами можуть наставати внаслідок інтоксикації при різних інфекційних захворюваннях (дифтерит, бешиха, грип, ангіна), отруєнні ядами.

При ураженні поворотного нерва, перш за все, порушується іннервація задніх персне-черпакуватих м'язів, а потім м'язів, що звужують голосову щілину. Це явище пояснюється тим, що волокна, які іннервують м'язи, що розширюють голосову щілину, розташовані в нервовому стовбурі поверхнево й уражуються раніше за інші.

Клінічна картина та діагностика

У разі однобічного ушкодження поворотного нерва основними скаргами хворих стають захриплість, сухість в гортані, постійне бажання відкашлятися, утруднене дихання при фізичному навантаженні. При непрямій ларингоскопії відзначається порушення рухливості гортані на боці ураження (захворювання).

Парез – таке порушення функції, яке із плином часу і під дією лікування повністю ліквідується, параліч – стійке порушення, яке поступово підсилюється і залишається незворотнім. На ранніх стадіях паралічу поворотного нерва голосова складка нерухома і розташована по середній лінії. Неушкоджена голосова складка повністю підходить до ушкодженої, тому фонація практично не порушується. Через деякий час втрачається функція внутрішнього голосового м'яза, вільний край голосової складки стає увігнутим, з'являється захриплість. Ще пізніше порушується функція інших м'язів, що звужують голосову щілину. Голосова складка зміщується назовні й займає парамедіанне положення. Захриплість зростає, доходячи до афонії. У подальшому ларингоскопічна картина продовжує змінюватися. Об'єм рухів здорової голосової складки збільшується, голосова щілина займає косе положення, надгортанник зміщується у здорову сторону.

При двосторонньому паралічі латерального персне-черпакуватого м'яза голосова щілина має форму неправильного ромба. Часто параліч цього м'яза поєднується із паралічем голосового та поперечного черпакуватого м'язів. У цих випадках у хворих спостерігається стійка афонія.

Параліч заднього персне-черпакуватого м'яза може бути одно- і двобічним. При однобічному дихання не утруднене або утруднене незначно, але захриплість голосу різко виражена. Перші кілька годин або днів хворі скаржаться на утруднене дихання. Однак дихання нормалізується, а хрипота залишається. При двобічному паралічі цього м'яза зразу ж виникає утруднене дихання, можлива асфіксія. Параліч заднього персне-черпакуватого м'яза частіше буває периферичного характеру в результаті порушення функції поворотного нерва. Особливо несприятливим буває перебіг цих парезів під час струмектомії. Ці паралічі, виходячи з положення голосових складок, часто називають серединними.

Прогноз

Прогноз при міопатичних парезах голосових складок сприятливий. При неврогенних парезах, а особливо паралічах гортані, прогноз у осіб голосомовних професій несприятливий внаслідок важкості їх консервативного лікування, а хірургічні методи, відновлюючи дихання, не покращують якість співочого та мовного голосу.

Центральні паралічі гортані (бульбарні) виникають при захворюваннях довгастого мозку – пухлинах, сифілітичній гуммі, крововиливах тощо. Часто відзначається втрата смакових відчуттів у ділянці задньої третини язика на відповідній стороні. Дихання не порушене, голос слабкий, захриплий. У цьому випадку лікування проводиться невропатологом та нейрохірургом.

Література

Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.