Невринома слухового нерва

Невринома являє собою доброякісну пухлину, яка росте з оболонки вестибулярної частини VIII пари черепних нервів. Вона може розташовуватись у мостомозочковому просторі, у внутрішньому слуховому ході або в ділянці закінчень вестибулярних волокон. Невринома – щільна горбкувата пухлина, яка має капсулу і розвинену судинну сітку.

Клінічна картина

Клініка невриноми VIII пари черепних нервів складається з 4 стадій.

Перша (отіатрична) стадія характеризується шумом у вусі, поступовим погіршенням слуху, порушенням рівноваги, зрідка – запамороченням. В.Ф. Антонів (1995) ранньою ознакою невриноми найчастіше вважає біль у вусі, який з'являється за 6-20 місяців до встановлення правильного діагнозу. Під час об'єктивного дослідження виявляється однобічне прогресуюче погіршення слуху за звукосприймальним типом, аж до глухоти, у 80% хворих у досліді Вебера відсутня латералізація звуку; відзначається подразнення вестибулярного апарату, ністагм в сторону хворого вуха. Діаметр пухлини становить 10-20 мм.

Друга (отоневрологічна) стадія характеризується подальшим однобічним погіршенням слуху, ушкодженням VII, VIII і V пар черепних нервів, посиленим порушенням статокінетики. Під час виконання експериментальних проб виявляють зниження функції вестибулярного апарату аж до повного її випадіння у хворому вусі. Невринома поступово збільшується до 20-30 мм. Допомагає в діагностиці рентгенографія внутрішнього слухового ходу за методом Стенверса. На рентгенограмах видно розширення внутрішнього слухового ходу за рахунок деструкції кістки. Проте комп'ютерна томографія або ядерно-магнітний резонанс дає можливість поставити діагноз на І-ІІІ стадії захворювання.

Третя (неврологічна) стадія характеризується симптомами перших двох стадій і, крім того, появою нових симптомів, зумовлених підвищенням внутрішньочерепного тиску, – головним болем, застійними сосками на очному дні, ураженням VI, IX, X пар черепних нервів. Невринома досягає 30-40 мм в діаметрі. У неврологічній стадії слід звернути увагу на ранній симптом захворювання – появу головного болю. Рентгенологічні методи підтверджують діагноз.

У IV (термінальній) стадії невринома досягає 50-70 мм і більше в діаметрі. Характеризується різко вираженими симптомами підвищеного внутрішньочерепного тиску: сильним головним болем, болем, який майже не зменшується від прийому анальгетиків, порушенням свідомості, частим блюванням, котре не залежить від прийому їжі. Порушуються функції мозочка, спостерігаються надто виражені зміни на очному дні. Інколи розвивається атрофія зорового нерва.

Диференціальний діагноз

Диференціальний діагноз на ранніх стадіях невриноми проводиться з гострою нейросенсорною приглухуватістю судинного генезу та лабіринтитом. У хворих із гострою нейросенсорною приглухуватістю відсутні неврологічні симптоми, спонтанний ністагм, запаморочення триває 2-3 тижні, латералізація звуку в досліді Вебера у здорове вухо. Під час дослідження вестибулярного апарату відзначається симетрична гіпорефлексія.

Для серозного лабіринтиту характерне загострення хронічного середнього отиту, часте запаморочення, наявність спонтанного ністагму, слухова функція погіршена за типом порушення звукопровідного і звукосприймального апарату. Латералізація звуку в досліді Вебера у хворе вухо. Вестибулярна функція зберігається.

Прогноз щодо слухової та вестибулярної функцій несприятливий, оскільки руйнується структура VIII пари черепних нервів. У післяопераційний період виникає параліч лицевого нерва.

Лікування

Лікування невриноми хірургічне. Роль оториноларинголога полягає в ранній діагностиці захворювання, а видаляють невриному нейрохірурги за допомогою оптики.

Література

Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.