Скарлатина

Скарлатина – гостре інфекційне захворювання, яке викликається β-гемолітичним стрептококом групи А, передається повітряно-крапельним шляхом, характеризується симптомами інтоксикації, ангіною, висипом на шкірі, регіонарним лімфаденітом та змінами з боку язика.

Актуальність

Хоча скарлатину відносять до категорії «дитячих інфекцій», останнім часом дане захворювання зустрічається і в дорослих. Проти скарлатини немає профілактичних щеплень, тому її неможливо попередити вакцинацією (як, наприклад, кір чи краснуху). Найчастіше скарлатиною хворіють діти від 2 до 10 років, на першому році життя хвороба зустрічається вкрай рідко, індекс контагіозності – 40%.

Частішають випадки скарлатини саме в осінньо-весняний період.

Етіологія

Збудником даного захворювання є β-гемолітичний стрептокок групи А.

Оптимальна температура для їх культивування – 37 °С.

Епідеміологія

Джерелом інфекції є хворий з явною чи прихованою формою скарлатини, іншими формами стрептококової інфекції.

Шлях передачі інфекції – повітряно-краплинний, рідше – харчовий, контактний.

Імунітет при стрептококових інфекціях, крім скарлатини, має слабкий, нестійкий і недовготривалий характер. Після перенесення захворювань утворюються різні антитіла, але захисне значення мають лише антитоксини та типоспецифічні М-антитіла. З іншого боку, у людей, що перехворіли, часто виникає алергізація організму, чим і пояснюється схильність до рецидивів та повторних захворювань.

Патогенез

Вхідними воротами є слизова оболонка ротоглотки, рідко – пошкоджена шкіра, пологові шляхи (у породіль).

Ланки патогенезу

  1. Токсична (дія токсинів) – ураження ЦНС, серцево-судинної, ендокринної системи.
  2. Септична (у відповідь на дію мікробного фактора) – первинне запалення у місці проникнення збудника, вторинні мікробні ускладнення.
  3. Алергічна (сенсибілізація білковими субстанціями гемолітичного стрептокока) – зниження імунологічного захисту, передумови до ускладнень, таких як гломерулонефрит, артрит, міокардит, ревматизм.

Клінічна картина

Інкубаційний період триває від декількох годин до 7 днів.

Початковий період (від перших ознак хвороби до появи висипань), в основному, триває до 1-2 днів. Захворювання має гострий, раптовий початок. У пацієнтів різко виражений інтоксикаційний синдром, відзначається гіпертермія. Пацієнти скаржаться на появу різкого болю в горлі. При фарингоскопії відзначаються зміни в ротоглотці: яскрава гіперемія слизової оболонки піднебінних мигдаликів, піднебінних дужок, м'якого піднебіння, задньої стінки глотки, відзначається дрібноточкова енантема на м'якому піднебінні, реактивний лімфаденіт регіонарних лімфовузлів.

Далі з'являється період висипань:

А) Фаза розпалу (триває 1-2 дні) характеризується максимальною інтоксикацією, гарячка – до 39-40 °С. При орофарингоскопії відзначаються явища гострого тонзиліту: різко збільшені піднебінні мигдалики, зміни на них – від катарального до некротичного характеру. Чітко відмежована гіперемія слизової оболонки ротоглотки від слизової оболонки твердого піднебіння, на слизовій – точкова енантема. Відзначається ще одна характерна ознака, яка виникає на 4-5 день захворювання – малиновий язик. Відзначається регіонарний лімфаденіт.

На гіперемованому фоні шкіри спостерігаються дрібноточкові висипання, які за кілька годин поширюються на все тіло, особливе згущення висипань спостерігається на передній і боковій поверхні шиї, боковій поверхні тулуба, животі, попереку, в природних складках, характерне згущення висипань у ділянці природніх та штучних складок та наявність лінійних геморагічних елементів висипу (с-м Пастіа). Характерною при скарлатині є відсутність висипу в ділянці носогубного трикутника (симптом Філатова).

У пацієнтів відзначається позитивний симптом «щипка» – поява нових елементів висипу, петехій після фізичного впливу на шкіру, білий дермографізм; шкіра суха, шороховата, відзначається її висівкоподібне лущення. Спостерігається зміна фаз вегетативної нервової системи: протягом перших 3-4 днів – тахікардія, підвищення артеріального тиску, з 4-5-го дня – брадикардія, зниження артеріального тиску.

Б) Фаза згасання. Для неї характерна нормалізація температури тіла до 3-4 дня, менше виражений інтоксикаційний синдром. Шкіра: висип на блідо-гіперемованому фоні регресує з

2-3 до 6 дня. При фарингоскопії: енантема зникає з 2-3 дня, до 6-7 дня зменшується гіперемія слизової оболонки. Лімфовузли нормалізуються до 4-5 дня. Язик блідне до 10-12 дня, зберігаються виражені сосочки.

Період реконвалесценції починається з 2 тижня (10-14 дні). Характерними є зміни з боку шкіри: на тулубі лущення висівкоподібне, на долонях, підошвах – пластинчасте. При орофарингоскопії язик – із вираженими сосочками.

Класифікація

За класифікацією А.А. Колтипіна виділяють скарлатину:

  1. За формою: а) типова; б) атипова:
    • без висипань;
    • стерта;
    • екстрабукальна (опікова, ранова, післяпологова, післяопераційна),
    • із агравованими симптомами (гіпертоксична, геморагічна).
  2. За тяжкістю:
    а) легка;
    б) середньотяжка;
    в) тяжка:
    • токсична,
    • септична,
    • токсикосептична.
  3. За перебігом:
    а) гладкий;
    б) негладкий (рецидиви, ускладнення, супутні хвороби).

Критерії тяжкості:

  • вираженість інтоксикаційного синдрому;
  • інтенсивність та характер висипу;
  • наявність та характер ускладнень.

Легка форма

Температура тіла підвищується до 38 °С, помірно виражені симптоми інтоксикації, загальний стан задовільний, катаральна ангіна, незначний висип на шкірі, клінічні симптоми тривають 3-5 днів.

Середньотяжка форма

Температура тіла підвищується до 39-40 °С, тривалість – 5-7 днів, головний біль, повторне блювання, яскравий, інтенсивний висип на шкірі, фолікулярна, лакунарна ангіна, енантема на м'якому піднебінні, розвиток ускладнень.

Тяжка форма

Значно виражений інтоксикаційний синдром, температура тіла підвищується до 40 °С і вище, можливі менінгеальні симптоми, судоми, порушення свідомості, висип із ціанотичним відтінком, геморагічний висип, розвиток ускладнень.

Ускладнення

У випадку скарлатини можливі ускладнення:

  1. За характером:
    а) інфекційні (некротична ангіна, вторинна ангіна, отит, гнійний лімфаденіт);
    б) алергічні (ревматизм, міокардит, артрит, нефрит).
  2. За часом розвитку:
    а) ранні (перший тиждень);
    б) пізні (2-3 тиждень).
  3. За етіологією:
    а) специфічні (стрептококові);
    б) вторинні (інші види бактерій).

Діагностика

Параклінічні дослідження:

  • загальний аналіз крові (лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув формули вліво, еозинофілія, підвищення ШОЕ);
  • бактеріологічне дослідження слизу із ротоглотки (виділення β-гемолітичного стрептококу групи А);
  • серологічний (наростання титрів антистрептолізину О в динаміці хвороби).

Лікування

Лікування хворих на скарлатину здійснюється переважно в домашніх умовах.

Госпіталізації підлягають хворі:

  • із тяжкими формами скарлатини;
  • з ускладненнями;
  • за епідемічними показниками.

Режим: ліжковий протягом гострого періоду.

Етіотропна терапія

Антибіотикотерапія: при легкій формі застосовують пеніциліни або макроліди, при середньотяжкій – пеніциліни, при тяжкій – цефалоспорини І-ІІ поколінь, кліндаміцин, ванкоміцин. При легкій формі курс антибіотикотерапії становить 10 днів, при середньотяжкій та тяжкій – 10-14 днів.

Шлях уведення: при легкій формі – перорально, при середньотяжкій – внутрішньом'язово, при тяжкій – внутрішньовенно.

Дезінтоксикаційна терапія

При легкій формі – значна кількість рідини, при середньотяжкій та тяжкій формах – інфузії глюкозо-сольових розчинів.

Інша терапія:

  • антигістамінні препарати;
  • препарати, що зміцнюють стінку судин (аскорутин, галаскорбін);
  • жарознижувальні препарати (парацетамол, ібупрофен);
  • засоби місцевої санації: полоскання горла дезінфікуючими розчинами, тубус-кварц тощо.

Література

Синдромно орієнтована оториноларингологія у загальній лікарській практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія Д.м.н., професор Попович В.І.

Проведені заходи

SHDM.SCHOOL | Осінні хвороби: від “common cold” до депресії

Адекватна лікувальна і профілактична фармакотерапія як запорука громадського здоров'я

Адекватна лікувальна і профілактична фармакотерапія як запорука громадського здоров'я

Профілактика та лікування захворювань. Комплексні протизастудні препарати. Симптоматична фармакотерапія. Запобігання антибіотикорезистентності. Патогенетична фармакотерапія. А якщо без антибіотика не обійтися? Місцева протизапальна та антибактеріальна терапія. Коли місцевої антибіотикотерапії недостатньо. Лікування та одночасна профілактика. Особливості "осіннього" алергічного риніту. Важлива допомога лікуванню. Обговорення матеріалів лекції

Заходи

Конференція SHDM.SCHOOL

Початок 18.04.2024
Online + Offline

Науково-практичний кейс-марафон SHDM.SCHOOL

Початок 17.10.2024
Online + Offline

SHDM.FORUM'24: головна подія року!

Початок 20.11.2024
Online + Offline

01 Деякі інфекційні та паразитарні захворювання

Віспа мавп: як захистити себе від вірусу

Віспа мавп: як захистити себе від вірусу

Спалах хвороби, що має назву віспа мавп, зараз спостерігається в багатьох країнах, в яких зазвичай не було випадків цього захворювання. Це явище може викликати занепокоєння, особливо у тих людей, у яких від віспи мавп постраждали близькі люди або такі випадки сталися у їхньому оточенні.

Пошук Всі результати